Справа №592/2085/23 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/361/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - про звільнення від покарання або від подальшого його відбування за хворобою
08 квітня 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
особи, яка подала клопотання - ОСОБА_8 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференціїв залі суду в місті Суми кримінальне провадження № 592/2085/23 за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 24.02.2023 про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_8 про звільнення його від відбування покарання внаслідок хвороби,
До Ковпаківського районного суду м. Суми звернувся ОСОБА_8 з клопотанням про звільнення його від відбування покарання внаслідок хвороби, яке мотивує тим, що в нього наявні хвороби, що перешкоджають відбуванню покарання, а саме: сечока?яна хвороба, хронічний пієлонефрит, ХНН - 0 - 1, варикозна хвороба підшкірних вен нижніх кінцівок, ХВН ІІ, трофічні виразки гомілок, зрілу катаракту лівого ока. Таким чином, ОСОБА_8 вважає щодо нього має бути застосована ст. 84 КК України. Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 24.02.2023 в задоволенні клопотання ОСОБА_9 було відмовлено. Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що ОСОБА_8 ставив питання, що пов'язане з виконанням вироку і на час звернення із клопотанням тимчасово знаходився у ДУ «Сумський слідчий ізолятор», яка не є місцем відбування покарання для нього, а тому на підставі п. 6 ч. 1 ст. 537, п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України дане клопотання не підсудне Ковпаківському районному суду м. Суми. Крім того, враховуючи те, що вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 02.02.2023 відносно ОСОБА_8 , на час розгляду клопотання, не набрав законної сили, а відтак питання щодо звільнення від відбування покарання за хворобою може бути розглянуте судом, у якого перебуває на розгляді кримінальне провадження, зокрема в суді апеляційної інстанції. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову про задоволення клопотання ОСОБА_8 та звільнення останнього від відбування покарання у зв?язку з хворобою. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не було належним чином враховано положення ч. 2 ст. 84 КК України, а саме те, що особа після вчинення кримінального правопорушення або постановлення вироку захворіла на тяжку хворобу, може бути звільнення від покарання чи подальшого його відбування. Вважає, що його клієнт має низку захворювань, що надають йому право бути звільнений від відбування покарання.
Вислухавши суддю - доповідача про зміст оскарженого судового рішення, доводи адвоката ОСОБА_7 та особи, яка звернулася до суду з клопотанням ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу адвоката, прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги та вважав її не обґрунтованою, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. З матеріалів провадження вбачається, що 17.02.2023 із ДУ «Сумський слідчий ізолятор» до Ковпаківського районного суду м. Суми від ОСОБА_8 надійшло клопотання про звільнення його від відбування покарання через хворобу. Із клопотання ОСОБА_8 вбачається, що він перебував у ДУ «Сумський слідчий ізолятор» в рамках кримінального провадження № 577/430/23, за яким вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 02.02.2023 було затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 02.02.2023 між прокурором Конотопської окружної прокуратури Сумської області ОСОБА_10 та обвинуваченим ОСОБА_8 . ОСОБА_8 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України та призначено йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 3 років позбавлення волі.До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_8 залишено у виді тримання під вартою.Строк відбування покарання ухвалено обчислювати з 08.12.2022.За правилами, передбаченими ч. 5 ст. 72 КК України, зараховано в строк відбуття покарання час попереднього ув'язненняз 08.12.2022 до вступу вироку в законну силу з розрахунку, щоодин такий день відповідає одному дню позбавлення волі. Згідно даних з Єдиного державного реєстру судових рішень - https://reestr.court.gov.ua/Review/108730344, вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 02.02.2023 відносно ОСОБА_8 у справі № 577/430/23 набрав законної сили 06.03.2023. Стаття 84 КК України передбачає три види звільнення від покарання за хворобою: а) у зв?язкуіз захворюванням особи під час відбування покарання на психічну хворобу (ч. 1); б) у зв?язкуіз захворюванням на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання (ч. 2); в) у зв?язкуіз визнанням військовослужбовців, засуджених до службових обмежень, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні, непридатними до військової служби за станом здоров?я (ч. 3). Відповідно до ч. 2 ст. 84 КК України особа, яка після вчинення кримінального правопорушення або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування. При вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи. Відповідно до ст. 152 КВК України, однією із підстав для звільнення від відбування покарання призначеного вироком суду є хвороба. Згідно п. 6 ч. 1 ст. 537, п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про звільнення від покарання за хворобою, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання. Тобто, у разі звернення з таким клопотанням до суду особа має належним чином довести, що вона звернулася до повноважного органу, у даному випадку мова йде про суд в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.
Також, окремо підлягає належному обґрунтуваннюнаявність у особи хвороби, що перешкоджає відбуванню покарання. При цьому, вказана особою хвороба має міститися у додатку 13 до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі затвердженого Наказом № 1348/5/572 від 15.08.2014 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.08.2014 за № 990/25767 та бути підтверджена результатами медичного обстеження, яке має бути проведено лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров?я ДКВС, у разі неможливості перенаправлення хворого засудженого до закладу охорони здоров?я ДКВС медичний огляд засуджених осіб проводиться лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров?я державної або комунальної форм власності після обов?язкового лікування і обстеження хворого в стаціонарних умовах закладів охорони здоров?я ДКВС або закладів охорони здоров?я державної або комунальної форм власності з урахуванням результатів його медичного обстеження, проведеного лікування та заключного діагнозу.
За наявності у засудженого ознак хвороби, визначеної Переліком хвороб, лікуючий лікар невідкладно складає медичний висновок, який погоджує завідувач відповідного закладу охорони здоров?я ДКВС.
Завідувач закладу охорони здоров?я спільно з лікуючим лікарем забезпечують направлення хворого засудженого, а також необхідної медичної документації на найближче засідання лікарсько-консультативної комісії.
З урахуванням результатів особистого медичного огляду хворого засудженого, вивчення даних медичної облікової документації щодо обстеження, лікування, надання рекомендацій тощо лікарсько-консультативна комісія негайно складає висновок лікарсько-консультативної комісії про медичний огляд засудженого щодо наявності захворювання, визначеного Переліком хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання.
Відповідно до Порядку визначення засудженим виду установи виконання покарань, направлення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту, обмеження волі та їх переведення затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 680/5 від 27.02.2017, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2017 за № 265/30133, встановлюється механізм визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, їх направлення і переведення для відбування покарання.
Таки чином, колегія суддів наголошує, що надходження клопотання від особи, за власним вибором суду, а не за визначеним законом, не породжує для такого суду обов?язку здійснювати розгляд клопотання особи по суті.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у даному випадку, на час звернення із відповідним клопотанням до суду ОСОБА_9 не надав Ковпаківському районному суду м. Суми даних, що саме цей суд є судом, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, а тому суд цілком обґрунтованого з цих підстав відмовив у задоволенні клопотання. Таким чином, судовий розгляд зазначеного клопотання було здійснено та проведено у відповідності до вимог чинного законодавства.
Окремо, колегія суддів вважає за необхідне роз?яснити ОСОБА_8 , що він не позбавлений права повторно звернутися до визначеного законом суду (в межах територіальної юрисдикції якого засуджений буде відбувати покарання) з відповідним клопотанням. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення і не вбачає підстав для його скасування з викладених в апеляційній скарзі мотивів.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418 і 419 КПК України,
Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 24.02.2023, якою ОСОБА_8 відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення його від відбування покарання за хворобою - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4