09 квітня 2024 року
м. Київ
справа №380/8338/23
адміністративне провадження №К/990/11390/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Загороднюка А.Г.,
суддів: Білак М.В., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державної казначейської служби України про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державної казначейської служби України (далі - третя особа), у якому просив:
стягнути з Офісу Генерального прокурора середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 10 червня 2022 року по 30 березень 2023 року в сумі 357445,20 грн.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року, позов задоволено частково. Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період затримки виконання рішення суду у справі №1.380.2019.007038 за період з 11 червня 2022 року до 29 березня 2023 року в сумі 354040 грн 96 коп. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Ухвалами Верховного Суду від 19 грудня 2023 року, від 24 січня 2024 року та від 04 березня 2024 року касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора повернуто на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з незазначенням у касаційній скарзі належних доводів та обґрунтувань щодо підстав оскарження судових рішень.
25 березня 2024 року Офісом Генерального прокурора вчетверте подано до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року.
Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Скаржник оскаржує, зокрема, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року. Повний текст судового рішення складено 10 листопада 2023 року, тому останній день строку на касаційне оскарження припадав на 11 грудня 2023 року, а касаційну скаргу у черговий раз подано 20 березня 2024 року.
В касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
В цьому клопотанні зазначено, що скаржником вперше продано касаційну скаргу в межах строку, передбаченого частиною другою статті 329 КАС України, проте ухвалами Верховного Суду касаційні скарги поверталися заявникові.
Відповідач зазначає, що нормами КАС України не визначено строків звернення до суду касаційної інстанції після повернення касаційної скарги, оскільки процесуальним законодавством регламентуються виключно загальні строки на касаційне оскарження судових рішень, що передбачено статтею 329 КАС України.
З огляду на викладене, Верховний Суд зазначає наступне.
Так, аналізуючи зазначені заявником підстави, які він вважає поважними причинами поновлення пропущеного процесуального строку, Судом установлено, що згідно з відомостями Автоматизованої системи документообігу суду відповідач вже неодноразово звертався до суду касаційної інстанції з касаційними скаргами, які надходили до Верховного Суду 14 грудня 2023 року, 02 січня 2024 року, 13 лютого 2024 року, які повернуто ухвалами Верховного Суду від 19 грудня 2023 року, від 24 січня 2024 року та від 04 березня 2024 року на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Статтею 44 КАС України регламентовано обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Тому виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання касаційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
Верховний Суд зазначає, що повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження і обставини, за яких Верховний Суд вже повертав попередні касаційні скарги, безпосередньо пов'язані саме з діями заявника щодо належного оформлення касаційної скарги протягом тривалого періоду.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що вказані підстави пропуску строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними.
Крім того, аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам частини четвертої статті 330 КАС України в частині необхідності надання документу про сплату судового збору.
Так, відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 1 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2684,00 гривні.
Зі скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що позивач у цій справі є фізичною особою, який звернувся до суду в 2023 році. Рішеннями судів попередніх інстанцій, що оскаржуються в касаційному порядку, задоволено одну позовну вимогу майнового характеру.
Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою на рівні 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 7080,81 гривень (354040, 96грн *1%)*200%).
До касаційної скарги подано платіжну інструкцію №4978 від 21 листопада 2023 року про сплату судового збору у розмірі 2147,20 грн.
Отже, розмір судового збору, який необхідно доплатити за подання цієї касаційної скарги складає 4933,61 грн.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055"); призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа).
Також, у касаційній скарзі вказується на допущення судом першої інстанції процесуального порушення - розгляд справи у спрощеному позовному провадженні, тоді як спір підлягав вирішенню у загальному позовному провадженні.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 353 КАС України вказана обставина є підставою для направлення справи на новий судовий розгляд.
Проте, у касаційній скарзі ставиться питання про прийняття остаточного рішення судом касаційної інстанції, а не направлення справи на новий розгляд.
Отже, скаржнику необхідно уточнити вимоги касаційної скарги з врахуванням передбачених статтею 349 КАС України повноважень суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку та надання відповідних доказів на їх підтвердження; документу про сплату судового збору; уточненої касаційної скарги відповідно до вимог статті 349 КАС України та пункту 2 частини 2 статті 353 КАС України.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України,
Визнати неповажними вказані Офісом Генерального прокурора підстави для поновлення строку на касаційне оскарження.
Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державної казначейської служби України про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку та надання відповідних доказів на їх підтвердження; документу про сплату судового збору; уточненої касаційної скарги відповідно до вимог статті 349 КАС України та пункту 2 частини 2 статті 353 КАС України.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута, а у разі неподання обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку та надання відповідних доказів на їх підтвердження - відмовлено у відкритті касаційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач судді А.Г. Загороднюк М.В. Білак В.М. Соколов