Номер провадження: 22-ц/813/4313/24
Справа № 498/15/24
Головуючий у першій інстанції Чернецька Н.С.
Доповідач Дришлюк А. І.
Категорія 47
09.04.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Сегеди С.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у м. Одесі справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Верховець Ксенії Сергіївни на ухвалу Великомихайлівського районного суду Одеської області від 25 січня 2024 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
05 січня 2024 року представник позивача адвокат Верховець Ксенія Сергіївна звернулась до суду в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з позовом про розірвання шлюбу (а.с. 1-14).
11 січня 2024 року ухвалою Великомихайлівського районного суду Одеської області позовну заяву залишено без руху та надано час позивачеві для усунення недоліків (а.с. 15-16).
25 січня 2024 року ухвалою Великомихайлівського районного суду Одеської області позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу (а.с. 28-29).
08 лютого 2024 року засобами поштового зв'язку представник ОСОБА_1 - адвокат Верховець Ксенія Сергіївна направила до Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу на ухвалу Великомихайлівського районного суду Одеської області від 25 січня 2024 року. Представник апелянта не погоджується із оскаржуваною ухвалою вважає її такою, що постановлена із неповним з'ясуванням обставин справи та з порушенням норм процесуального права. Так, представник апелянта вказує, що, звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 зазначила про відсутність у неї оригіналу свідоцтва про шлюб, у зв'язку з чим разом із позовною заявою подала відповідне клопотання про витребування доказів. Також представник апелянта зазначила, що, надаючи заяву про усунення недоліків позовної заяви, позивач додатково проінформувала суд про те, що підставою для відмови у повторній видачі свідоцтва про шлюб стала наявність розбіжностей у написанні прізвища сторін, а не особисте звернення ОСОБА_1 до органів РАЦС. Однак, як зауважує представник апелянта, суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, не з'ясував всі обставини справи та в порушення ст. 177 ЦПК України необґрунтовано не надав значення клопотанню про витребування доказів. З огляду на викладене в апеляційній скарзі, представник апелянта вважає оскаржувану ухвалу передчасною, а тому просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Частиною 2 ст. 369 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга на ухвалу про повернення заяви розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Апеляційне провадження за скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Верховець Ксенії Сергіївни на ухвалу Великомихайлівського районного суду Одеської області від 25 січня 2024 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, було відкрито в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 10, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Постановляючи оскаржувану ухвалу та повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху від 11 січня 2024 року ОСОБА_1 оригінал свідоцтва про шлюб не надала, а також не підтвердила неможливість самостійного отримання вказаних доказів (а.с. 29).
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апеляційний суд, задовольняючи апеляційну скаргу, вважає за потрібне зазначити наступне.
Статтею 175 ЦПК України визначені вимоги до оформлення позовної заяви.
Так, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (ч. 3 ст. 175 ЦПК України).
Пунктами 3 та 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним поділ спільного майна подружжя» визначено, що розірвання шлюбу судом відбувається: за наявності в подружжя спільних неповнолітніх дітей; за відсутності згоди одного з подружжя на розірвання шлюбу, крім випадків, передбачених ст. 107 СК України; за спільною заявою подружжя, яке має дітей, відповідно до ст. 109 СК України; за позовом одного з подружжя відповідно до ст. 110 СК України.
Оскільки розгляд справи провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування. Наприклад, у заяві про розірвання шлюбу має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання, чи є від шлюбу неповнолітні діти, при кому з батьків вони перебувають, пропозиції щодо участі подружжя в утриманні та вихованні дітей після розірвання шлюбу, чи заявляються інші вимоги, які може бути вирішено одночасно з позовом про розірвання шлюбу. До заяви додаються: свідоцтво про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхідні
документи відповідно до заявлених вимог.
Згідно з ч.ч. 5, 7 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
З матеріалів справи вбачається, що 05 січня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Верховець К.С. звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. До позовної заяви представник позивача додала квитанцію про сплату судового збору, ордер адвоката на підтвердження повноважень на представництво інтересів позивача, копію актового запису, копію паспорта та РНОКПП позивача, копію паспорта для виїзду за межі України відповідача, докази виїзду за межі України, копію тимчасового статусу захисту позивача «Status S», а також копію позовної заяви із додатками для відповідача (а.с. 1-14).
11 січня 2024 року ухвалою Великомихайлівського районного суду Одеської області позовну заяву залишено без руху на підставі ст.ст. 175-177 ЦПК України. Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції зазначив, що позивач не надала оригінал та копію свідоцтва про реєстрацію шлюбу, а також не вказала чи є у сторін спільні неповнолітні діти та не надала копії свідоцтв про народження (за наявності дітей). Також, суд першої інстанції зауважив, що матеріали позовної заяви містять клопотання представника позивача про витребування доказів, а саме щодо витребування у відповідача оригіналу свідоцтва про укладення шлюбу, в обґрунтуванні якого зазначено, що представник позивача зверталася до органів ДРАЦС для отримання свідоцтва про реєстрацію шлюбу, але їй було відмовлено у видачі запитуваних документів. З цього приводу суд першої інстанції вказав, що клопотання не містить доказів щодо вжиття стороною заходів для самостійного отримання зазначених доказів та (або) неможливості їх самостійного отримання (а.с. 15).
24 січня 2024 року представник позивача подала до суду заяву про усунення недоліків, в якій зазначила, що сторони неповнолітніх дітей не мають, але є батьками повнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Щодо ненадання оригіналу свідоцтва про реєстрацію шлюбу представник позивача зауважила, що при зверненні до суду із позовом позивачем були надані відомості щодо відсутності оригіналу свідоцтва у зв'язку із виїздом на постійне проживання за межі України. Крім того, представник позивача повідомила, що згідно з листом Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 21 червня 2023 року №58/24.32-109 в повторній видачі свідоцтва позивачу було відмовлено через розбіжності у написанні прізвищ сторін (а.с. 18-22).
25 січня 2024 року ухвалою Великомихайлівського районного суду Одеської області позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу з мотивів ненадання до суду оригіналу свідоцтва про реєстрацію шлюбу та відсутності доказів щодо неможливості самостійно отримати вказаний доказ. Крім того, в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зазначив, що посилання сторони позивача на витребування оригіналу свідоцтва про шлюб у відповідача не можуть заслуговувати на увагу, оскільки відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» при державній реєстрації шлюбу свідоцтво видається кожному із подружжя (а.с. 29).
Так, згідно з ч. 11 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» свідоцтво про державну реєстрацію шлюбу видається кожному із подружжя.
Разом з тим, статтю 14 доповнено частиною одинадцятою згідно із Законом України № 1474-VIII від 14 липня 2016 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України». До внесення відповідних змін у вказану статтю свідоцтво про реєстрацію шлюбу видавалося в одному екземплярі.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» був прийнятий 01 липня 2010 року, а шлюб між сторонами у даній справі було зареєстровано 14 грудня 1991 року. На момент реєстрації шлюбу між сторонами діяв Кодекс про шлюб та сім'ю України. Розділом V «Акти громадянського стану» цього Кодексу було передбачено, що у паспортах осіб, які уклали шлюб, або в інших документах, що посвідчують їх особу, робиться запис про реєстрацію шлюбу із зазначенням прізвища, імені, по батькові і року народження другого з подружжя та місця і часу реєстрації шлюбу (ст. 178 Кодексу про шлюб та сім'ю України).
Як вже зазначалося вище, представник позивача до позовної заяви долучила копію актового запису про реєстрацію шлюбу (а.с. 35-35 зворот), а також копію паспорта позивача, де в розділі «Сімейний стан» наявний штамп щодо реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 (а.с. 8). Вказані докази підтверджують реєстрацію шлюбу між сторонами, а тому висновки суду першої інстанції про те, що відсутність оригіналу свідоцтва про шлюб перешкоджає суду впевнитися в тому, що спірні правовідносини мають місце, є помилковими.
Частинами 3 та 5 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
У позовній заяві зазначено, що копія актового запису №35 була витребувана в межах адміністративної справи №420/22370/23, що знаходиться у провадженні Одеського окружного адміністративного суду. З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що 30 серпня 2023 року ухвалою Одеського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Великомихайлівського районного відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними дії щодо відмови у внесенні змін до актового запису, в якій позивач просила:
- визнати протиправними дії Велимихайлівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо відмови ОСОБА_1 у внесенні змін до актового запису про шлюб №35 від 28.12.1991 року, складеного виконавчим комітетом Цебриковської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області щодо зміни прізвища наречених;
- зобов'язати Велимихайлівський відділ державної реєстрації актівцивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести зміни до актового запису про шлюб №35 від 28.12.1991 року, складеного виконавчим комітетом Цебриковської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області, а саме змінити прізвище нареченого до і після державної реєстрації шлюбу з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_4 » та прізвище нареченої після державної реєстрації шлюбу з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_4 ».
Апеляційний суд вважає, що наявність вищевказаного адміністративного позову підтверджує доводи сторони позивача про існування перешкод у самостійному отриманні оригіналу свідоцтва про реєстрацію шлюбу та необхідності витребування зазначеного доказу в порядку, передбаченому ст. 84 ЦПК України. Однак суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, не дослідив повідомлені стороною обставини справи, не сприяв стороні позивача в реалізації ними прав, передбачених ЦПК України, а тому дійшов передчасних висновків щодо повернення позовної заяви позивачу.
Згідно з ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Крім того, згідно з п. 5 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні. З матеріалів справи вбачається, що оригінал ухвали про повернення позовної заяви позивачу суддею не підписаний (а.с. 29), а отже відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 376 ЦПК України вказане є окремою обов'язковою підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Таким чином, враховуючи положення п. 5 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, та оскільки суд першої інстанції, дійшов передчасних висновків щодо повернення позовної заяви позивачу, апеляційний суд, задовольняючи апеляційну скаргу, скасовує оскаржувану ухвалу та направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Верховець Ксенії Сергіївни - задовольнити.
Ухвалу Великомихайлівського районного суду Одеської області від 25 січня 2024 року - скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк
М.М. Драгомерецький
С.М. Сегеда