Справа № 740/2111/24 Головуючий у І інстанції
Провадження № 11-сс/4823/158/24
Категорія - Доповідач ОСОБА_1
09 квітня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі - ОСОБА_4 ,
з участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_5 , (в режимі відеоконференції)
захисника - адвоката ОСОБА_6 , (в режимі відеоконференції)
підозрюваного - ОСОБА_7 , (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції матеріали за апеляційною скаргою прокурора Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 1 квітня 2024 року,
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого відділення СВ Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024270380000271 від 27 березня 2024 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ніжина, Чернігівської області, громадянина України, не одруженого, з професійно-технічною освітою, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Цією ж ухвалою відносно ОСОБА_7 , застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із забороною йому залишати своє зареєстроване та фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням на нього відповідних обов'язків.
Строк дії обов'язків, запобіжного заходу, ухвалою встановлено до 30 травня 2024 року.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що під час розгляду клопотання, прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 зазначеного кримінального правопорушення, в той же час не доведено недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні, а посилання на тяжкість покарання не може слугувати про обрання саме такого запобіжного заходу, як взяття під варту.
Не погоджуючись з даною ухвалою слідчого судді прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її та обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що підозрюваний ОСОБА_7 не працюючий, не одружений, не має дітей на утриманні, а тому не має міцних соціальних зв'язків, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину. Вважає, що основним ризиком, який має найвищий ступінь ймовірності у разі перебування ОСОБА_7 на волі є вчинення ним тиску на свідка, щодо якого застосовано заходи безпеки, однак, підозрюваний неодноразово повідомляв, що йому знайома вказана особа, а тому може вплинути на вказану особу.
Заслухавши доповідача, доводи прокурора, щодо можливості задоволення поданої апеляційної скарги, думку підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника-адвоката ОСОБА_6 , відносно необхідності залишення апеляційної скарги без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 404 КПК України, судове рішення слідчого судді переглядається в межах апеляційної скарги.
Так, обґрунтованість висунутої ОСОБА_7 підозри, висновки щодо якої слідчим суддею мотивовані, в апеляційній скарзі не оспорюється, а тому, згідно ч. 1 ст. 404 КПК України, не перевіряються.
Слідчим суддею дотриманий порядок застосування запобіжного заходу, передбачений ст. 194 КПК України, де зазначені підстави та обставини, які повинен враховувати слідчий суддя при вирішенні цього питання.
Так, відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Згідно вимог ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність його соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі, наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Доводи прокурора про те, що висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, не ґрунтуються на змісті судового рішення.
Слідчим суддею наведені достатні мотиви для відмови в задоволенні клопотання слідчого і обрання відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Приймаючи до уваги дані про особу підозрюваного, які суд оцінює у сукупності з іншими даними кримінального провадження, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про доцільність обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_7 та не знаходить обґрунтованими доводи прокурора щодо необхідності обрання відносно останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Слід вказати, що підозрюваний ОСОБА_7 дотримується покладених на нього слідчим суддею обов'язків, свідчень про їх порушення суду надано не було, як і не встановлено будь-яких спроб уникнути ним кримінальної відповідальності, перешкодити встановленню істини у даному кримінальному провадженні або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наведені обставини, щодо дотримання підозрюваним відповідних обов'язків, в ході апеляційного розгляду, було підтверджено і прокурором.
Крім того, слід відзначити, що посилання прокурора на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_7 не може слугувати підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки згідно практики Європейського суду з прав людини, тяжкість злочину не може сама по собі слугувати виключною підставою для тримання особи під вартою.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до переконання, що зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи щодо безпідставності застосування слідчим суддею до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є необґрунтованими, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, та не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі прокурора, не вбачається.
Порушень кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування ухваленого слідчим суддею рішення не встановлено.
Керуючись ст. ст. 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_5 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 1 квітня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 та обрано відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3