Справа № 751/1098/24 Головуючий у 1 інстанції Павлов В. Г.
Провадження № 33/4823/331/24
Категорія - ч. 5 ст. 126 КУпАП
08 квітня 2024 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - Оседача М.М.,
за участю захисника - адвоката Данича О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника - адвоката Похилька С.М. в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 березня 2024 року,-
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з даних протоколу - тимчасово не працює (зі слів), проживаючий в АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 7 років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605,60 грн.
Як встановив суд, 30 січня 2024 року, о 10 год. 34 хв., в м. Чернігові по вул. Івана Мазепи, буд. 12, ОСОБА_1 , будучи позбавленим постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 25.01.2023 року права керування транспортними засобами, повторно (постановою БАД №398644 від 05.06.2023 року був підданий адміністративному стягненню за ч.4 ст.126 КУпАП), керував транспортним засобом «OPEL VIVARO», д.н.з. НОМЕР_1 , чим порушив п.2.1 «а» Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, захисник - адвокат Похилько С.М. в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну, необґрунтовану та закрити провадження по справі за відсутності в діях його довірителя складу даного адміністративного правопорушення. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи. Вказує, що зупинку транспортного засобу було здійснено безпідставно, а тому подальші дії працівників поліції вважає незаконними. Посилається на те, що працівниками поліції не було роз'яснено процесуальні права його підзахисному, не засвідчено у відповідності до вимог ДСТУ документів, що долучені до протоколу про адмінправопорушення. Окрім цього, акцентує увагу на тому, що у протоколі вказано, що ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами Новозаводським районним судом м. Чернігова 11.04.2023 року, хоча Єдиний державний реєстр судових рішень не містить такої постанови від цієї дати, ухваленої у відношенні останнього.
В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
При цьому, в судовому засіданні захисник зазначив, що ОСОБА_1 був поінформований належним чином про час та місце слухання справи та не заперечував щодо розгляду справи за його відсутності.
Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заслухавши пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 5 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Пунктом 2.1 «а» Правил дорожнього руху встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №708196 від 30.01.2024 року, 30 січня 2024 року, о 10 год. 34 хв., в м. Чернігові по вул. Івана Мазепи, буд. 12, ОСОБА_1 , будучи позбавленим постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 25.01.2023 року права керування транспортними засобами, повторно (постановою БАД №398644 від 05.06.2023 року був підданий адміністративному стягненню за ч.4 ст.126 КУпАП), керував транспортним засобом «OPEL VIVARO», д.н.з. НОМЕР_1 , чим порушив п.2.1 «а» Правил дорожнього руху (а.с.2).
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.
Відповідно до довідки старшого інспектора ВАП УПП в Чернігівській області від 31.01.2024 року, громадянин ОСОБА_1 посвідчення водія отримував (а.с.1).
Згідно реєстраційної картки транспортного засобу - «OPEL VIVARO», д.н.з. НОМЕР_1 належить ОСОБА_2 (а.с.8).
Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 січня 2023 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Постановою Чернігівського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року зазначену постанову залишено без змін. Рішення суду набрало законної сили.
Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції був досліджений відеозапис з нагрудної камери інспектора патрульної поліції.
Так, з відеозапису убачається (а.с.3), що водій ОСОБА_1 всупереч п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху керував транспортним засобом, повторно, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, що він і не заперечував.
Враховуючи, що на даний час в країні діє воєнний стан, доводи захисника, в частині безпідставної зупинки транспортного засобу, не є переконливими.
Також, як слідує із протоколу про адмінправопорушення, у ньому міститься відмітка про те, що ОСОБА_1 було роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, а тому твердження апелянта про протилежне, позбавлені підстав.
Доводам апелянта, про те, що працівниками поліції не засвідчено у відповідності до вимог ДСТУ документів, що долучені до протоколу про адмінправопорушення та щодо помилкового зазначення у протоколі дати ухвалення рішення місцевим судом про позбавлення його довірителя права керування транспортним засобом, вже було надано належну оцінку місцевим судом, з чим також погоджується і суд апеляційної інстанції.
Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останнього слід розцінювати, як намагання ОСОБА_1 уникнути встановленої Законом відповідальності за скоєне.
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, оскільки він, повторно протягом року, керував транспортним засобом будучи позбавленим права такого керування, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, його особи, ступеня вини та в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами.
Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу захисника - адвоката Похилька С.М. в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 березня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач