Справа № 729/2530/23 Головуючий у 1 інстанції Кузюра В. О.
Провадження № 33/4823/356/24
Категорія - ч. 4 ст. 130 КУпАП
09 квітня 2024 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - Оседача М.М.,
за участю захисника - адвоката Допи В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника - адвоката Допи В.І. в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Бобровицького районного суду Чернігівської області від 13 лютого 2024 року,
Цією постановою:
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, житель АДРЕСА_1 , військовослужбовець,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 34 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605,60 грн.
Місцевим судом встановлено, що 20 листопада 2023 року, о 23 год. 00 хв., ОСОБА_1 в м. Бобровиця по вул. Незалежності, Ніжинського району Чернігівської області, керуючи автомобілем MERSEDES BENS д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб постійного контролювати його та безпечно керувати ним, не був уважним, не врахував дорожньої обстановки, скоїв наїзд на електроопору, автомобіль отримав механічні пошкодження, чим порушив п. 12.1 ПДР України. Після скоєння ДТП за його участю до проведення медичного огляду з метою встановлення стану сп'яніння , вжив алкоголь , чим порушив п. 2.10 "є" ПДР України.
Не погодившись із рішенням суду, захисник - адвокат Допа В.І. в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду як незаконну та закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю в діях її довірителя складу адміністративного правопорушення. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки суд формально підійшов до розгляду справи та не об'єктивно і не в повному обсязі дослідив матеріали справи. Зазначає, що на момент скоєння даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 вже перебував у стані алкогольного сп'яніння, а після вчинення ДТП взагалі спиртні напої не вживав. Посилається на те, що відповідні заяви до місцевого суду він не подавав. Також, вказує, що працівники поліції не надали її підзахисному копію протоколу про адмінправопорушення.
Окрім цього, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки вважає пропущеним його з поважних на те причин.
В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
При цьому, в судовому засіданні захисник зазначила, що ОСОБА_1 був поінформований належним чином про час та місце слухання справи та не заперечував щодо розгляду справи за його відсутності.
Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заслухавши пояснення захисника, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, зокрема, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Згідно ст.289 КУпАП в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
З метою забезпечення принципу доступу громадян до правосуддя, з огляду на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд вважає за можливе поновити апелянту строк на звернення до суду.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Відповідальність за ч.4 ст.130 КУпАП настає, зокрема, за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Згідно з пунктом 2.10 «є» ПДР України, водій зобов'язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №188198 від 21.11.2023 року, ОСОБА_1 20 листопада 2023 року, о 23 год. 00 хв., в м. Бобровиця по вул. Незалежності, Ніжинського району Чернігівської області, керуючи автомобілем MERSEDES BENS д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб постійного контролювати його та безпечно керувати ним, не був уважним, не врахував дорожньої обстановки, скоїв наїзд на електроопору, автомобіль отримав механічні пошкодження, чим порушив п. 12.1 ПДР України. Після скоєння ДТП за його участю до проведення медичного огляду з метою встановлення стану сп'яніння , вжив алкоголь , чим порушив п. 2.10 "є" ПДР України.
Викладені у даному протоколі відомості ОСОБА_1 власноручно підтвердив своїм підписом та особисто в графі пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення написав «вживав спиртні напої після ДТП» (а.с.1)
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 після вчинення ДТП алкогольні напої не вживав, не заслуговують на увагу, з огляду на таке.
Як слідує з переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського (а.с.8), після ДТП, учасником якої був ОСОБА_1 , у зв'язку з наявними у нього ознаками алкогольного сп'яніння, працівником поліції було запропоновано пройти відповідний огляд на стан сп'яніння, і останній погодився такий пройти на місці за допомогою приладу «Драгер», результат позитивний. Із даним результатом огляду останній погодився та повідомив, що вживав спиртні напої після дорожньо-транспортної пригоди. При цьому, на неодноразові уточнюючі запитання працівника поліції ОСОБА_1 чітко стверджував, що спиртні напої вживав саме після ДТП, про що також він безпосередньо зазначив у особисто викладених поясненнях в протоколі про адмінправопорушення (а.с.1).
Інші твердження апелянта мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Отже, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останнього слід розцінювати, як намагання ОСОБА_1 уникнути встановленої Законом відповідальності за скоєне.
Відтак, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом і після вчинення ДТП за його участю вжив спиртні напої до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.10 «є» Правил дорожнього руху, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, його особи, ступеня вини та в межах санкції ч. 4 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами.
Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд -
Поновити захиснику - адвокату Допі В.І. строк на апеляційне оскарження постанови Бобровицького районного суду Чернігівської області від 13 лютого 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника - адвоката Допи В.І. в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Бобровицького районного суду Чернігівської області від 13 лютого 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач