09 квітня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 682/3172/23
Провадження № 22-ц/4820/664/24
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 січня 2024 року (суддя Зеленська В.І.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
У грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 09 лютого 2022 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 5513742, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який було надіслано на номер мобільного телефону відповідача. Згідно умов договору, Позикодавець зобов'язався передати Позичальнику грошові кошти на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на картковий рахунок клієнта.
19 червня 2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №19062023, відповідно до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників, в тому числі до відповідача у сумі: 21880,50 грн., з яких: 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15880,20 грн. - сума заборгованості за відсотками.
18 лютого 2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2954599. Договір укладено за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через Вебсайт або мобільний додаток «Credit7». Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» в тому числі шляхом перевірки Товариством введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу в особистий кабінет.
Відповідно до умов договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, Товариство надає Клієнту грошові кошти, на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Приймаючи умови договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений із усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися. Ці правила є публічною пропозицією укласти договір (офертою) та визначають порядок і умови кредитування, права та обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
11 серпня 2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №11022023, згідно із яким позивачу передано права вимоги згідно Реєстру боржників від 11.08.2023, в тому числі і до ОСОБА_1 , заборгованість якого складала 29772,00 грн., з яких: 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23772,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;
Із урахуванням викладеного, ТОВ «ФК «ЄАПБ» просило суд стягнути з відповідача заборгованість за зазначеними вище договорами, на загальну суму 51652,20 грн., а також судові витрати.
Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 січня 2024 року позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за Договором №5513742 про надання споживчого кредиту від 09.02.2023 в сумі 21880 грн. 20 коп. та заборгованість за Договором №2954599 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.02.2022 в сумі 29772 грн. 00 коп., що в сумі складає 51652 грн. 20 коп.Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ»2684 грн. судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що 09.02.2022 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №55513742 на суму 6000,00 грн. підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису (одноразового ідентифікатора) М961687, а також 18.02.2022 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №2954599 на суму 6000,00 грн., підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису. Позичальник ОСОБА_1 отримав кредитні кошти шляхом їх безготівкового перерахування на картку № НОМЕР_1 , але не виконав свої кредитні зобов'язання щодо повернення коштів та сплати процентів за користування кредитом.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ», який набув право вимоги за вказаними договорами до ОСОБА_1 на підставі договору відступлення права вимоги є законними, обґрунтованими і підлягають задоволенню
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» в повному обсязі.
В обґрунтування скарги апелянтом зазначено, що вказані кредитні договори в електронному вигляді відповідач не укладав та не підписував, електронного підпису або електронного цифрового підпису не отримував. Позивачем не долучено до матеріалів справи будь-яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать, що електронні підписи належать відповідачу ОСОБА_1 .
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження реєстрації ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єктів електронної комерції, отримання ним логіна та пароля в системі, подання заявки на отримання кредиту, а також ознайомлення з істотними умовами договору. Апелянт звертає увагу суду та той факт, що позивач не надав оригіналів кредитних договорів, які дозволили б встановити дійсний зміст їх істотних умов, а також докази перерахування коштів саме ОСОБА_1 , згідно з договорами про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК«ЄАПБ» вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд першої інстанції не припустився порушень норм ні матеріального, ні процесуального права, тому апеляційна скарга є безпідставною, необґрунтованою та в її задоволенні має бути відмовлено.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального права.
Судом встановлено, що 09 лютого 2022 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5513742, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який було надіслано на номер мобільного телефону відповідача. Згідно умов договору, Позикодавець зобов'язався передати Позичальнику грошові кошти на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на картковий рахунок клієнта (а.с. 7-12).
Згідно з п.п.1.3-1.4. п.1 Кредитного договору сума кредиту складає 6000 грн., строк користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором становить 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.
Згідно п.п.1.5.1. п.1 Кредитного договору, стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4. цього договору.
19 червня 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 19062023, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників, в тому числі до відповідача, у сумі: 21880,20 грн., з яких: 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15880,20 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 15-17, 18, 19).
Також, 18 лютого 2020 року між ТОВ «ЛІНЕУРА» та ОСОБА_1 було укладено ще один кредитний договір № 2954599, згідно з умовами якого Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 6000,00 грн., а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом з розрахунку 1,99% процентів на день та застосовується в межах строку кредиту. Датою укладення цього договору є дата перерахування коштів на банківський рахунок клієнта. Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». (а.с. 26-34).
Згідно з п.п.1.3. п.1 Кредитного договору строк користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором становить 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.
11 серпня 2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК«ЄАПБ» укладено договір факторингу № 11082023, згідно із яким позивачу передано права вимоги згідно від 11.08.2023, в тому числі і до ОСОБА_1 , заборгованість якого складала 29772,00 грн., з яких: 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23772,00 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с.38-40, 41, 42).
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).
Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що договори про надання споживчого кредиту №5513742 від 09.02.2022 та №2954599 від 18.02.2022 підписані ОСОБА_1 з використанням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, є укладеними.
Твердження апелянта, про те що він не укладав та не підписував договорів з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» підлягають відхиленню, оскільки наявні в матеріалах справи договори свідчать про наявність електронного підпису ОСОБА_1 . Укладення кредитних договорів підтверджується наявністю електронного підпису відповідача у договорі про надання споживчого кредиту, додатках №1 до договору про надання споживчого кредиту.
Належних та допустимих доказів на спростування презумпції правомірності правочину матеріали справи не містять, ОСОБА_2 теж не надано таких доказів.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України та частиною 1 статті 612 ЦК України зобов'язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як вбачається із матеріалів справи, за договором надання споживчого кредиту від 09 лютого 2022 року, кредитор та ОСОБА_3 підписали договір про надання фінансових послуг на суму 6000 грн., строк дії договору 360 днів, зі сплатою за користування кредитом 1,99% (процентів) на добу, з періодичністю платежів зі сплати відсотків - кожні 30 днів. Згідно з розрахунку заборгованості за кредитним договором №5513742 від 09.02.2022 за період 19.06.2023 по 31.10.2023, заборгованість за основною сумою боргу становить - 6000,00 грн., за відсотками 15880,20 грн., а всього 21880,20 грн.
18 лютого 2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2954599 на суму 6000 грн., кредит надається строк на 360 днів, зі сплатою процентів за користування коштами 1,99% на день, з періодичністю платежів зі сплати відсотків - кожні 30 днів. Згідно з розрахунку заборгованості за кредитним договором №2954599 від 18.02.2022 за період 11.08.2023 по 18.02.2023, заборгованість за основною сумою боргу становить - 6000,00 грн., за відсотками 23772,00 грн., а всього 29772,00 грн.
Таким чином, надані позивачем розрахунки за кредитними договорами № 5513742 від 09.02.2022 року на суму 21880,20 грн. та №2954599 від 18.02.2022 року на суму 29772,00 грн. відповідають умовам, погодженим сторонами у кредитних договорах. Інших доказів на спростування зазначених розрахунків відповідачем не надано.
Обставина наявності підпису у вказаних документах підтверджує факт згоди відповідача з умовами кредитора та порядком надання споживчого кредиту.
Посилання представника апелянта, на те, що відсутні докази, які підтверджують перерахування коштів саме ОСОБА_1 підлягають відхиленню, як вбачається із матеріалів справи сума коштів передбачених умовами обох кредитних договорів перерахувалася на р/р НОМЕР_2 відкритий в АТ «ТАСкомбанк» на ім'я ОСОБА_1 , доказів, які б спростували зазначене матеріали справи не містять.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається..
У зв'язку з тим, що суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишає без задоволення, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 січня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді Т.О. Янчук
Л.М. Грох
О.І. Ярмолюк