Справа № 126/2532/22
Провадження № 22-ц/801/573/2024
Категорія: 41
Головуючий у суді 1-ї інстанції Рудь О. Г.
Доповідач:Міхасішин І. В.
08 квітня 2024 рокуСправа № 126/2532/22м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Міхасішина І.В.,
суддів : Войтка Ю.Б., Сопруна В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу № 149/620/23 за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за апеляційною скаргою представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Пригузи Сергія Дмитровича на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 23 березня 2023 року, ухваленого в м. Бершадь суддею цього суду ОСОБА_3 , -
Короткий зміст позовних вимог
Представник АТ "Райффайзен Банк" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що AT «Райффайзен Банк Аваль» розмістив на власному офіційному сайті в мережі Інтернет «www.aval.ua» Публічну пропозицію про надання громадянам банківських послуг на умовах, що викладені у Правилах банківського обслуговування фізичних осіб в AT «Райффайзен Банк Аваль». У Публічній пропозиції визначено, що фізична особа, яка виявила намір прийняти (акцептувати) цю публічну пропозицію, підписує Заяву про акцепт публічної пропозиції/Угоду, за встановленою формою.
Також у Публічній пропозиції зазначено, що ця Публічна пропозиція, Заява про акцепт, Правила, разом із Тарифами, заявами, всіма змінами, додатками, додатковими договорами/угодами до них у сукупності є Договором банківського обслуговування. При цьому договір банківського обслуговування є укладеним з дати приймання банком або кредитним посередником підписаної фізичною особою Заяви про акцепт.
18.08.2016 р. відповідач звернувся до Позивача і підписанням Заяви про акцепт Публічної пропозиції/Угоди № PDV2-1631025 (далі - «Заява про акцепт публічної пропозиції») прийняв/акцептував публічну пропозицію AT «Райффайзен Банк Аваль» про надання послуг в порядку та на умовах, що викладені у Правилах банківського обслуговування фізичних осіб в AT «Райффайзен Банк Аваль», що оприлюднені та знаходяться у вільному доступі на сайті банку www.aval.ua, висловив повну та безумовну згоду з її умовами.
27.10.2020 року між АТ «Райффайзен Банк» та громадянкою України ОСОБА_1 було укладено Заяву-Договір про відкриття Карткового рахунку та надання Кредиту «Кредитна картка» № 010/2560/82/923676, згідно умов якої кредитор зобов'язався надавати позичальнику кредитні кошти на умовах Кредитного договору в межах поточного максимального ліміту 500000 грн. 00 коп. під 48,0 % річних, а позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначенні заявою договором.
Кредит надавався, шляхом зарахування коштів кредиту на картковий рахунок відповідно до умов договору, одночасно з ініціюванням Клієнтом платіжних (видаткових) операцій за КР та/або шляхом договірного списання банком коштів Кредиту КР у випадках, визначених Договором. Метою Кредиту є: придбання Клієнтом товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконання обов'язків найманого працівника. Максимальний ліміт Кредиту складав 500000,00 грн., в межах якого було встановлено поточний ліміт Кредиту.
Проте, всупереч вимогам кредитного договору відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов'язання, а саме: не здійснював оплату Банку обов'язкового щомісячного платежу за користування кредитом та відсотків за користування кредитним коштами, у зв'язку з чим станом на 18.10.2022 року заборгованість відповідача перед АТ «Райффайзен Банк» за Заявою про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» № 010/2560/82/923676 від 27.10.2020 становить 77386 грн. 69 коп., яка складається з: заборгованості за дозволеним овердрафтом 63943 грн. 00 коп.; заборгованості за недозволеним овердрафтом 13443 грн. 69 коп.
Рішення суду першої інстанції
Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 23 березня 2023 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" заборгованість за Заявою-Договором про відкриття Карткового рахунку та надання Кредиту «Кредитна картка» № 010/2560/82/923676 від 27.10.2020 року у сумі 77386 грн. 697 коп., яка складається з: заборгованості за дозволеним овердрафтом 63943 грн. 00 коп.; заборгованості за недозволеним овердрафтом 13443 грн. 69 коп..
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" 2481 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись з таким рішенням суду представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат Пригуза Сергій Дмитрович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про залишення позову без задоволення.
В обґрунтування посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи.
21 лютого 2024 року на адресу Вінницького апеляційного суду від Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що рушення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, просило залишити апеляційну скаргу без задоволення а рішення суду першої інстанції без змін.
Провадження у справі в суді апеляційної інстанції
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 08 лютого 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі, а ухвалою від 21 лютого 2023 року закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Встановлені судом першої інстанції обставини
Судом встановлено, що 18.08.2016 р. відповідач звернулася до Позивача і підписанням Заяви про акцепт Публічної пропозиції/Угоди № PDV2-1631025 (далі - «Заява про акцепт публічної пропозиції») прийняв/акцептував публічну пропозицію AT «Райффайзен Банк Аваль» про надання послуг в порядку та на умовах, що викладені у Правилах банківського обслуговування фізичних осіб в AT «Райффайзен Банк Аваль», що оприлюднені та знаходяться у вільному доступі на сайті банку www.aval.ua, висловив повну та безумовну згоду з її умовами.
27.10.2020 року між АТ «Райффайзен Банк» та громадянкою України ОСОБА_1 було укладено Заяву-Договір про відкриття Карткового рахунку та надання Кредиту «Кредитна картка» № 010/2560/82/923676, згідно умов якої кредитор зобов'язався надавати позичальнику кредитні кошти на умовах Кредитного договору в межах поточного максимального ліміту 500000 грн. 00 коп. під 48,0 % річних, а позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначенні заявою договором.
Кредит надавався, шляхом зарахування коштів кредиту на картковий рахунок відповідно до умов договору, одночасно з ініціюванням Клієнтом платіжних (видаткових) операцій за КР та/або шляхом договірного списання банком коштів Кредиту КР у випадках, визначених Договором. Метою Кредиту є: придбання Клієнтом товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконання обов'язків найманого працівника. Максимальний ліміт Кредиту складав 500000,00 грн., в межах якого було встановлено поточний ліміт Кредиту.
Таким чином, банк виконав свої зобов'язання, надавши відповідачці кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених умовами кредитного договору.
АТ «Райффайзен Банк» є правонаступником за всіма юридичними правами та обов'язками АТ «Райффайзен Банк Аваль».
При укладенні цього договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно із якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно п. 3.1 заяви - договору, сторони погодили, що проценти за договором будуть нараховуватись та сплачуватись клієнтом в порядку визначеному п. п. 2.5.1-2.5.4 п. 2.5 статті 2 розділу 6 Правил банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк Аваль».
Згідно п. 3.2 заяви - договору, в порядку та на умовах, визначених п. п. 2.5.5-2.5.5 п. 2.5 статті 2 розділу 6, клієнт зобов'язаний сплачувати банку обов'язковий щомісячний платіж за користування кредитом у розмірі 5 % від власної заборгованості перед банком, але не менше 30 грн. або суми залишку власної заборгованості перед банком, якщо вона менше за зазначену суму. Порядок та умови погашення іншої заборгованості за кредитом в т.ч. недозволеного овердрафту визначається пунктами 2.5.5-2.5.13 пункту 2.5 статті 2 розділу 6 Правил.
В кредитному договорі зазначено, що сторони уклали заяву- договір до договору банківського обслуговування (укладеного підписанням заяви про акцепт публічної пропозиції/угоди № PDV2-1631025 від 18.08.2016 року).
Згідно п. 2 угоди № PDV2-1631025 від 18.08.2016 року, яка укладена між сторонами, підписанням цієї угоди клієнт приймає публічну пропозицію АТ «Райффайзен Банк Аваль» про надання послуг в порядку та на умовах, викладених в правилах та висловлює повну безумовну згоду з її умовами.
Згідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 627 та ч. 1 ст. 628 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч. 1 ст. 612 ЦК України.
Згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач покладені на нього зобов'язання за кредитними договорами виконав в повному обсязі, а саме надав можливість відповідачу користуватись кредитними коштами, що підтверджується наданою позивачем випискою по рахунку.
Разом з тим, у порушення умов заяви - договору відповідач свої зобов'язання за вказаним вище кредитним договором належним чином не виконала.
Із наданого суду позивачем розрахунку заборгованості за заявою про відкриття карткового рахунку та наданого кредиту «Кредитна картка» № 010/2560/82/923676 від 27.10.2020 року вбачається, що станом на 18.10.2022 року заборгованість відповідача перед АТ «Райффайзен Банк» за Заявою про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» № 010/2560/82/923676 від 27.10.2020 становить 77386 грн. 69 коп., яка складається з: заборгованості за дозволеним овердрафтом 63943 грн. 00 коп.; заборгованості за недозволеним овердрафтом 13443 грн. 69 коп..
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи через належні та допустимі докази підтверджено виникнення заборгованості у відповідача перед позивачем АТ «Райффайзен Банк» за кредитним договором, а відповідачем та його представником її не спростовано.
Такий висновок суду першої інстанції відповідає встановленим обставинам та нормам матеріального і процесуального права.
Фактично доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів, яким судом першої інстанції надано відповідну правову оцінку.
Посилання представника відповідачки на практику Верховного Суду не приймається судом апеляційної інстанції, оскільки їх трактування стороною зводиться до підлаштування таких висновків під позицію відповідача.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято без додержання норм процесуального права або матеріального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04).
Отже, колегія суддів апеляційного суду, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції з урахуванням встановлених фактичних обставин дійшов обґрунтованого висновку про те, що є підстави для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором.
Решта доводів апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджено обставини справи.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
З огляду на те, що апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін, підстав для відшкодування, зміни або перерозподілу судових витрат у відповідності до ст.141 ЦПК України не має.
На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 375, 382, 384 ЦПК України, Суд,
Апеляційну скаргу представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Пригузи Сергія Дмитровичазалишити без задоволення, а рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 23 березня 2023 року- без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, не підлягає.
Головуючий: І.В. Міхасішин
Судді: Ю.Б. Войтко
В.В. Сопрун