Справа № 127/31186/23
Провадження №11-кп/801/337/2024
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
04 квітня 2024 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання : ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 09.01.2024 року у об'єднаному кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.09.2023 року №12023025030000193, № 12023025020000408 від 20.09.2023 року по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Вінниці, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, працюючого кухаром у ФОП ОСОБА_8 , неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора : ОСОБА_9
захисника : ОСОБА_6
обвинуваченого: ОСОБА_7
Захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, просив вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 09.01.2024 року змінити в частині призначеного ОСОБА_7 покарання, а саме визнати винуватим ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 09.01.2024 року визнано ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч.1 ст.309 КК України та призначено покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
Згідно ч.1 ст.75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої та пункту 2, 4 частини третьої статті 76 КК України покладено на ОСОБА_7 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Початок іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку.
Арешт, накладений на зазначені речові докази, на підставі ухвал слідчих суддів Вінницького міського суду Вінницької області від 05.09.2023 та 25.09.2023 - скасовано.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави 3824 (три тисячі вісімсот двадцять чотири) гривень витрат на залучення експертів.
Вирішено долю речових доказів.
Згідно вироку суд обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.
ОСОБА_7 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, за невстановлених обставин, у не встановлених місці, дату і час, але не пізніше 01.09.2023, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої обмежений, - амфетамін.
У подальшому 01.09.2023 близько 13.16 год., перебуваючи по АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 був зупинений працівниками сектору кримінальної поліції Відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області з метою перевірки відповідно до статей 32, 34 Закону України «Про Національну поліцію». На запитання працівників поліції про наявність заборонених речовин, ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що його дії, спрямовані на незаконне зберігання психотропних речовин, будуть викриті, повідомив, що у нього в лівій кишені знаходиться згорток, обмотаний ізолюючою стрічкою, всередині якого міститься амфетамін.
При виїзді слідчо-оперативної групи в ході проведення огляду місця події 01.09.2023 в період часу з 14.10 год. до 14.14 год. навпроти будинку АДРЕСА_3 в присутності двох понятих ОСОБА_7 добровільно видав згорток, обмотаний ізолюючою стрічкою зеленого кольору, всередині якої знаходився поліетиленових пакет з порошкоподібною речовиною рожевого кольору, який він зберігав для власного вживання.
В пластичній речовині рожево-бежевого кольору міститься парацетамол, який до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не відноситься, та психотропну речовину, обіг якої обмежений, амфетамін, масою 0,1939 г, що становить більш ніж невеликий розмір.
Крім того, ОСОБА_7 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», у невстановленому місці, дату та час, але не пізніше 19.09.2023, незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої обмежений, - амфетамін, яку незаконно зберігав при собі без мети збуту.
В подальшому, ОСОБА_7 , продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне зберігання психотропної речовини без мети збуту, незаконно зберігаючи при собі психотропну речовину, обіг якої обмежений, - амфетамін, 19.09.2023 близько 15.56 год., перебуваючи біля будинку № 34 по вул. Замостянській у м. Вінниці, був зупинений працівниками сектору кримінальної поліції Відділу поліції № 1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області з метою перевірки відповідно до статей 32, 34 Закону України «Про Національну поліцію». На запитання працівників поліції про наявність заборонених в обігу речей повідомив, що зберігає в гаманці, який знаходиться у рюкзаку, психотропну речовину, обіг якої обмежений, - амфетамін.
При виїзді слідчо-оперативної групи в ході проведення огляду місця події в період часу з 17.09 год. по 17.14 год. 19.09.2023 біля будинку АДРЕСА_4 , у присутності двох понятих, за добровільною письмовою згодою, ОСОБА_7 дістав з гаманця, який знаходився в рюкзаку, та добровільно видав працівникам поліції полімерний згорток із порошкоподібною речовиною.
У вилученій речовині міститься психотропна речовина - амфетамін. Амфетамін відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежений. В досліджуваній речовині, масою 0,4961 г, маса амфетаміну становить 0,2434 г.
Вимоги апеляційної скарги захисника мотивовано тим, що вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 09.01.2024 року підлягає зміні через невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через суворість.
Захисник вказує на те, що обвинувачений ОСОБА_7 є офіційно працевлаштованим робітником, він отримує заробітну плату та здатен оплатити суму штрафу, якщо суд призначить її у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних доходів громадян, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, вину визнав, щиро розкаявся.
Звільнення від кримінальної відповідальності із призначенням іспитового строку не матиме жодного виховного, виправного чи соціалізуючого ефекту, оскільки ОСОБА_7 не повідомляв під час укладення угоди із роботодавцем про ймовірну судимість та ті обмеження, які потягне за собою виконання вироку у частині іспитового строку.
За таких обставин, вирок суду підлягає зміні в частині призначення покарання у зв"язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості.
Заслухавши доповідача, думку прокурора ОСОБА_9 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , які просили задоволити апеляційну скаргу, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Доведеність вини, кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України у апеляційній скарзі захисника не оспорюється.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 викладає доводи, щодо наявності підстав для призначення відносно ОСОБА_7 покарання у виді штрафу, оскільки вважає покарання, призначене судом першої інстанції таким, що не відповідає тяжкості кримінального правопорушення, особі обвинуваченого через суворість.
Однією з підстав для зміни судового рішення при розгляді справи у суді апеляційної інстанції, згідно ч. 2 ст.409 КПК України є невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого .
Відповідно до ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м"якість або через суворість.
За змістом ст. 50 КК України, покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження вчиненню ним нових злочинів.
Згідно ст.65 КК України суд призначає покарання у межах установлених у санкції статті, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд при призначені покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину має додержуватись принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Суд першої інстанції, призначаючи покарання, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_7 та визначив покарання у виді обмеження волі із застосуванням ст. 75, ст. 76 КК України.
На думку суду апеляційної інстанції, призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_7 злочину та особі обвинуваченого через суворість в зв"язку з наступним.
Вимогами п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р.«Про практику призначення судами кримінального покарання» передбачено, що з урахуванням ступеня тяжкості, обставин злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочини, і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.
Санкцією ч. 1 ст. 309 КК передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до п'яти років, або обмеженням волі на той самий строк.
У частині 1 ст. 53 КК штраф визначається як грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині КК, з урахуванням положень ч. 2 ст. 53 КК, відповідно до якої розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного.
Відповідно до ст. 408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі пом'якшення призначеного покарання, якщо визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням прийнятого рішення в процесуальному документі суду, тощо.
На думку суду апеляційної інстанції, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься відповідно до ст. 12 КК України до кримінальних проступків, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, ставлення обвинуваченого до вчиненого кримінального проступку, позитивну характеристику за місцем проживання, обставини кримінального правопорушення, та те, що кримінальним правопорушенням шкоди не завдано, наявність обставин, які відповідно ст.66 КК України пом"якшують покарання, а саме щире каяття, обставину, яка згідно ст. 67 КК України обтяжує покарання вчинення кримінального правопорушення у стані викликаному вживанням наркотичних засобів, приймаючи до уваги те, що згідно цивільно-правового договору про виконання робіт ФОП ОСОБА_8 обвинувачений ОСОБА_7 працює кухарем і його матеріальне становище дозволяє сплатити штраф, наявні підстави для зміни покарання та призначення покарання у виді штрафу.
Запропоноване стороною захисту покарання ОСОБА_7 у виді штрафу, відповідатиме вимогам ст.ст. 50, 65 КК України буде необхідним та достатнім для обвинуваченого, сприятиме досягненню основної мети покарання - виправленню та перевихованню ОСОБА_7 та запобігатиме вчиненню ним нових кримінальних правопорушень та принесе користь державним інтересам.
Однак, суд апеляційної інстанції вважає, що мінімальний розмір штрафу, який просить захисник не відповідає обставинам кримінального правопорушення.
Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним
Зважаючи на викладене колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409,414,419 КПК України, суд апеляційної інстанції ,
Апеляційну скаргу захисника задоволити.
Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 09.01.2024 року щодо ОСОБА_7 за ч.1 ст.309 КК України змінити в частині призначення покарання.
Призначити ОСОБА_7 за ч.1 ст. 309 КК України покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 34 000 грн.
В решті вирок залишити без змін.
Судове рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення до Верховного Суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 532 КПК України судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4