Справа № 738/362/24
№ провадження 2/738/176/2024
08 квітня 2024 року Менський районний суд Чернігівської області
у складі:
головуючого - судді: Савченка О.А.
секретаря: Лях Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку,
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку. В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилається на те, що з 13 листопада 2021 року перебуває із відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Подружнє життя із відповідачем не склалося. На даний час вони припинили шлюбні відносини, спільного господарства не ведуть, проживають окремо. На підставі викладеного позивачка просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем. На даний час позивачка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, не працює, із доходів має лише соціальні виплати на дитину. Відповідач працездатний, проживає окремо, проте будь - якої матеріальної допомоги не надає. Тому позивачка просить стягнути з відповідача аліменти на її утримання у розмірі частини від усіх видів заробітку відповідача, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду і до досягнення дитиною трирічного віку. Крім того, позивачка просить вирішити питання про відшкодування понесених судових витрат.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до ст.ст. 128, 130 ЦПК України належним чином.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, не з'явився в судове засідання без повідомлення причин та не надав відзив на позовну заяву, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослiдивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов пiдлягає задоволенню з таких підстав.
У судовому засіданні встановлено, що з 13 листопада 2021 року позивач та відповідач перебувають в шлюбі, зареєстрованому Броварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданим 13 листопада 2021 року, актовий запис № 795 (а.с.9).
Частиною 3 ст. 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється шляхом його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду у відповідності зі ст. 110 цього Кодексу.
Статтею 110 СК України визначено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило би інтересам одного із них, що мають істотне значення.
Оскільки в судовому засіданні було встановлено і підтверджено факт припинення шлюбних стосунків між сторонами, враховуючи небажання позивача та відповідача зберігати сім'ю, те, що реєстрація шлюбу носить формальний характер, а подальше спільне життя подружжя суперечить їх інтересам, що має істотне значення, суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню вимогу позивача про розірвання шлюбу із відповідачем.
Судом також встановлено, що від шлюбу сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Менським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Корюківському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (а.с.10).
З наданих позивачкою доказів слідує, що малолітній ОСОБА_4 проживає разом зі своєю матір'ю - позивачкою та перебуває на її утриманні (а.с.26-29).
Дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу (ч.ч.1,2,4 ст.84 СК України).
Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини - матері на утримання батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
У Сімейному кодексі України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому, суд у першу чергу виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов'язання по утриманню. Критерії, якими має керуватися суд при визначенні розміру аліментів, в законі значно розширені. Як і раніше, в першу чергу суд виходить з матеріального і сімейного стану платника та одержувача аліментів.
Матеріальне становище платника оцінюється, виходячи з вартості належного йому майна, розміру заробітку (доходу). Про матеріальне становище також свідчить розмір витрат, що здійснюються платником на утримання себе й членів своєї сім'ї.
Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану (ст. 80 Сімейного Кодексу України).
При вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд виходить з положень ст. 84 Сімейного Кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», та бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров'я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов'язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.
Відповідач є працездатною особою, на надав суду будь - яких доказів щодо наявних обмежень з приводу його працевлаштування, наявності на його утриманні інших неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб, інших зобов'язань фінансового характеру або будь-яких захворювань.
В зв'язку з цим, Суд приходить до висновку, що заявлені позивачкою позовні вимоги є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню. Відповідач в змозі сплачувати такий розмір аліментів.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на її користь судових витрат суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Також Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені».
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги, Ордер на надання правничої (правової) допомоги, копія Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, Акт здачі-прийняття наданих послуг відповідно до договору про надання правової допомоги, платіжна інструкція та Рекомендації щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару.
Враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та ціну позову, суд приходить до висновку, що вказаний розмір витрат на правничу допомогу (5 000 грн) є обґрунтованим та співмірним з обсягом наданих послуг адвоката, а тому приходить до висновку про необхідність їх стягнення з відповідача на користь позивача.
За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Так, згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 12.02.2024 (а.с. 1) позивачем було сплачено 1 211 гривень 20 копійок судового збору, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Також, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок за позовні вимоги про стягнення аліментів, при зверненні з якими до суду позивачка звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України ст.ст. 4, 12, 79, 81, 88, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку - задовольнити.
Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований по АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована по АДРЕСА_2 ), зареєстрований 13 листопада 2021 року Броварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис № 795.
Стягувати із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований по АДРЕСА_1 ) аліменти на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована по АДРЕСА_2 ), на її утримання як дружини, з якою проживає дитина, в розмірі частини від усіх видів заробітку відповідача, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви, тобто з 19 лютого 2024 року і до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований по АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована по АДРЕСА_2 ) 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок у відшкодування понесених витрат на правничу допомогу та 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок у відшкодування сплаченого судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований по АДРЕСА_1 ) 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору на користь держави.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду через Менський районний суд Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: О.А. Савченко