Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа №: 511/1095/24
Номер провадження 3/511/740/24
"10" квітня 2024 р. суддя Роздільнянського районного суду Одеської області Гринчак С . І, розглянувши матеріали, які надійшли з Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
10.03.2024 року о 14год. 30хв., в с.Кучурган по вул.Одеська, Роздільнянського району Одеської області, громадянин ОСОБА_1 керував мопедом «HONDA DIO 34» без номера, без посвідчення водія відповідної категорії яке не отримував взагалі, правопорушення повторно протягом року, постанова БАД №291609 від 27.07.2023 року, чим порушив вимоги п.2.1А Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.5 ст. 126 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про час та місце розгляду адміністративних матеріалів повідомлений належним чином, про що в справі є відповідні докази. Будь-яких пояснень, заперечень та жодних доказів на спростування вище викладеного та заяв про відкладення судового засідання суду не надав.
Суд вважає зазначити, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов'язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на вищевикладене, ігнорування ОСОБА_1 виклику до суду, суд приходить до висновку про розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії №478973 від 10.03.2024 року;
- копією постанови про накладення стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД №291609 від 27.06.2023 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2ст.126КУпАП (керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом). Постанова набрала законної сили 06.07.2023 року;
- довідкою т.в.о. начальника ОСОБА_2 №67/3392 від 12.03.2024 з відомостями про те, що громадянин ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував;
- диском з відеозаписом адміністративного правопорушення стосовно ОСОБА_1 ;
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази зібрані у порядку, встановленому КУпАП, містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.
Відповідно до п.2.1 (а) ПДРУкраїни, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту технічний талон).
Таким чином, гр. ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.1 (а) ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 ч. 5 КУпАП, а саме повторно протягом року керував транспортним засобом не маючи права керування таким транспортним засобом.
Згідно положень ст. 23 КУпАП України адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого ним правопорушення, ступінь вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, які відповідно до ст. 34 КУпАП пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Обставин, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлені.
Санкцією ч.5 ст.126 КУпАП передбачено накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Проте суд враховує висновок об'єднаної палати Касаційного кримінального суду від 04.09.2023 року у справі №702/301/20 щодо можливості позбавлення права керування транспортними засобами особу, яка на момент вчинення правопорушення не отримувала посвідчення водія.
Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для застосування додаткового стягнення, передбаченого санкцією закону про адміністративну відповідальність, у виді оплатного вилучення керованого транспортного засобу, суд вважає за доцільне зауважити таке.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 керував транспортним засобом мопедом «HONDA DIO 34», який не зареєстрований у встановлений законом порядку.
В абзаці четвертому пункту 28 Постанови № 14 ВСУ роз'яснив, що оплатне вилучення транспортного засобу може бути є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність частиною шостою статті 121, частинами другою та третьою статті 130 КпАП. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Зважаючи на ту обставину, що надані суду матеріали не містять доказів належності ОСОБА_1 керованого ним мотоциклу на праві власності, суд вважає, що правові підстави для застосування такого виду стягнення як оплатне вилучення транспортного засобу відсутні.
Виходячи з вищевикладеного та враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку, що до порушника слід застосувати адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, у вигляді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Також судом встановлено що ОСОБА_1 був позбавлений правом керування транспортними засобами строком на один рік, що підтверджується копією постанови Роздільнянського районного суду Одеської області від 13.07.2023 р., відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, яка набрала законної сили 25.07.2023 року.
Стаття 317-1 КУпАП визначає, що особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
При цьому, диспозиція статті 30 КУпАП регламентує, що якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Стаття 37 КУпАП передбачає, що строк адміністративного арешту обчислюється добами, виправних робіт - місяцями або днями, позбавлення спеціального права - роками, місяцями або днями.
Отже на момент винесення цієї постанови, невідбута частина стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами для ОСОБА_1 складає: 03 місяці 15 днів, які необхідно приєднати до стягнення за вчинення правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП.
Також, відповідно до вимог ст.40-1КУпАП з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в сумі 605,60 грн., оскільки судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.24,27,33,283,284 КупАП, суд,
ОСОБА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на п'ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі статей 30, 37 КУпАП до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднати ОСОБА_1 невідбуту частину стягнення, призначеного постановою Роздільнянського районного суду Одеської області №511/1836/23 від 13.07.2023, у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком 03 місяці 15 днів та загальний строк стягнення у виді позбавленням права керування транспортними засобами визначати строком 05 років 03 місяці 15 днів.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 гривень.
Реквізити для зарахування до державного бюджету:
отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783,
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001
код класифікації доходів бюджету: 22030106
Роз'яснити, що згідно статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Роздільнянський районий суд Одеської області протягом 10 днів з дня її постановлення.
Суддя: С. І. Гринчак