Миколаївський районний суд Одеської області
Справа № 494/1989/23
Номер проведження 1-кп/508/24/24
10 квітня 2024 року Миколаївський районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт.Миколаївка Одеської області клопотання прокурора Березівської окружної прокуратури Одеської області про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Миколаєва Миколаївської області, громадянину України, освіта середня, неодруженому, зареєстрованому за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою АДРЕСА_2 , офіційно непрацюючому, раніше судимому,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Миколаєва Миколаївської області, громадянину України, освіта середня, неодруженому, зареєстрованому за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою АДРЕСА_3 (зі слів), офіційно непрацюючому, раніше судимому,
обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.186 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023162260000498 від 02.09.2023 року, суд
установив:
У провадженні Миколаївського районного суду Одеської області перебуває вищезазначене кримінальне провадження.
09.04.2024 року прокурор звернувся до суду з клопотаннями про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Зазначене клопотання мотивоване тим, що останні обвинувачуються у вчиненні, у тому числі тяжкого злочину, а тому ризики, які враховувались раніше при застосуванні до них запобіжного заходу за п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, продовжують існувати та не зменшились, менш суворіші запобіжні заходи не забезпечать ненастання існуючих ризиків та належної процесуальної поведінки обвинувачених.
Потерпіла ОСОБА_4 підтримала клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_8 у задоволенні клопотання прокурора просив відмовити за необґрунтованістю та недоведеності ризиків, на які посилався прокурор. Просив застосувати до обвинуваченого більш м'який запобіжний захід, зокрема заставу.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав свого захисника.
Захисник ОСОБА_9 за відомостями центру з надання безоплатної правової допомоги помер.
Обвинувачений ОСОБА_6 не заперечував проти вирішення питання щодо продовження запобіжного заходу за відсутності захисника, про що надав відповідну заяву. Проти продовження тримання під вартою заперечував, просив обрати більш м'який запобіжний захід, зокрема домашній арешт або заставу.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно із ч.2 ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 КПК України.
Згідно із п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
З матеріалів провадження вбачається, що ухвалами слідчого судді Березівського районного суду Одеської області від 05.09.2023 року та від 14.09.2023 року, до обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 02.11.2023 року включно. Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 26.10.2023 року, ухвалою Одеського апеляційного суду від 21.12.2023 року та ухвалою Миколаївського районного суду Одеської області від 15.02.2024 року було продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» до 15.04.2024 року включно.
Суд не піддає сумніву повідомлену під час досудового розслідування підозру ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , оскільки на даний час останні набули статусу обвинувачених.
Суд виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред'явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість його пред'явлення, суспільну небезпеку злочинних дій, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
При вирішенні питання щодо продовження відносно обвинувачених строку запобіжного заходу судом враховуються обставини, визначені ст.178 КПК України, і ризики, передбачені ст.177 КПК України, на які вказує прокурор, а саме, що обвинувачені можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.186 КК України, які за приписами ст.12 КК України відносяться до нетяжкого та тяжкого злочину відповідно, санкція останнього передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк до десяти років.
Також судом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проживають не за місцем реєстрації у м.Миколаєві, за місцем проживання характеризуються із посередньої сторони, офіційно не працюють, тобто не мають постійного джерела доходу. Суду не надано належних доказів перебування обвинувачених у цивільно-шлюбних відносинах та існування утриманців. На підставі наданих матеріалів, суд вважає, що обвинувачені не мають тісних родинних та соціальних зв'язків, та відповідно можуть безперешкодно залишити своє місце проживання, ускладнивши тим самим нормальну діяльність суду та здійснення правосуддя, оскільки не можуть не усвідомлювати те, що у разі ухвалення обвинувального вироку відносно них, їм буде призначено реальне покарання у виді позбавлення волі. Зазначене вказує на наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховування від суду.
Беручи до уваги характер та фактичні обставини протиправних дій, які інкримінуються обвинуваченим, суд переконаний, що ризик впливу на свідків у даному кримінальному провадженні є обґрунтованим та продовжує існувати.
Крім того, обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 раніше судимі 30.08.2017 року Ленінським районним судом м.Миколаєва, обвинувальний акт за їх обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, перебуває на розгляді Жовтневого районного суду Миколаївської області, що вказує на наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме перебуваючи на свободі вони можуть продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, суд вважає, що на теперішній час лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених, дозволить контролювати місце їх перебування під час судового розгляду та запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними та продовжують існувати.
Судом було досліджено довідки з сімейної амбулаторії про діагноз матері обвинувачених ОСОБА_10 , так само й щодо захворювань самих обвинувачених, проте відомості, що в них містяться не переконали суд, що більш м'які запобіжні заходи зможуть запобігти вказаним ризикам.
Враховуючи викладене, клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Оскільки інкриміновані обвинуваченим злочини були вчиненні із застосуванням насильства, а також враховуючи інші обставини провадження, суд не визначає розмір застави в якості альтернативного запобіжного заходу.
Керуючись ст. ст. 177, 183, 331, 372, 376 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора Березівської окружної прокуратури Одеської області - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою у Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» на 60 (шістдесят) днів, тобто до 09.06.2024 року включно, без визначення розміру застави.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою у Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» на 60 (шістдесят) днів, тобто до 09.06.2024 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити учасникам провадження.
Копію ухвали надіслати ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для виконання.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особою, що утримується під вартою, протягом цього ж строку з моменту отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_11