Справа № 496/6351/23
Провадження № 3/496/374/24
02 лютого 2024 року м. Біляївка
Суддя Біляївського районного суду Одеської області Пендюра Л.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №534673 від 27.08.2023 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідно до якого він 27.08.2023 року о 20 год 00 хв на 452 км траси М-05 сполучення Київ-Одеса Одеського (колишнього Біляївського) району Одеської області керував транспортним засобом Hyundai Sonata, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя). Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Від керування транспортним засобом був відсторонений.
Зазначена подія була кваліфікована інспектором 1 взводу 6 роти 1 батальйону полку УПП в Одеській області як порушення, за яке передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся про день розгляду справи належним чином, але судова повістка повернулась на адресу суду з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
Враховуючи те, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справи про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 за наявними у справі письмовими доказами.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, надані докази, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто законною підставою для накладення на конкретну особу адміністративного стягнення є достатні дані про вчинення цією особою правопорушення, за яке і накладається дане стягнення.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Із суті адміністративного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , вбачається, що він керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя), але від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився.
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, так як лише називає склад правопорушення, але для визначення його ознак відсилає до інших норм кодексу та підзаконних актів.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, порушення якого ставиться в вину ОСОБА_1 , водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1103 (далі - Порядок №1103).
Як встановлено п. 4 розділу І Інструкції №1452/735, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), тобто порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції №1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Пунктом 7 розділу ІІІ Інструкції №1452/735 встановлено обов'язкове проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини.
Згідно з ст. 12 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» встановлення наявності стану наркотичного сп'яніння внаслідок незаконного вживання наркотичних засобів або психотропних речовин є компетенцією лише лікаря, на якого покладено обов'язки щодо проведення медичного огляду (обстеження).
Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що висновок щодо того, чи перебуває особа у стані наркотичного сп'яніння, чи ні, робиться лікарем і такий діагноз має бути встановлений за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями, проведення яких є обов'язковим.
Із оглянутого в судовому засіданні відеозапису, який міститься в матеріалах справи, вбачається, що працівники поліції виявивши у ОСОБА_1 ознаку наркотичного сп'яніння - почервоніння обличчя, запропонував йому проїхати до закладу охорони здоров'я для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, на що він погодився та пояснив, що не вживає наркотичні засоби, а свій стан пояснює тим, що працює таксистом на орендованому автомобілі, дуже багато їздить, зокрема, сьогодні таксує з п'ятої години ранку. Під час розмови працівники поліції неодноразово пропонують ОСОБА_1 , а останній неодноразово погоджується проїхати в медичний заклад для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння. Розмова між працівниками поліції і ОСОБА_1 закінчується тим, що інспектор поліції повідомляє ОСОБА_1 про те, що через хвилин 15-20 приїде старший і буде приймати рішення. Подальші події, які відбувались 27.08.2023 року за участю ОСОБА_1 , на відеозаписі, який надійшов до суду, відсутні.
Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а також його відсторонення від керування транспортним засобом, про що зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №534673 від 27.08.2023 року, на відеозаписі не зафіксована. Так само на відеозаписі не зафіксовано момент складення вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, який містить пояснення (мовою оригіналу): «мой внешний вид вызвал подозрение из за переутомления».
Таким чином, на наявному в матеріалах справи відеозаписі з нагрудних камер поліцейських не зафіксовано всіх подій, які відбувались 27.08.2023 року за участю ОСОБА_1 , що, в свою чергу, не дає можливості встановити всі обставини справи, зокрема, факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, а тому суд дійшов висновку, що інспектором поліції не було дотримано вимоги п. 12 розділу ІІ та п. 7 розділу ІІІ Інструкції №1452/735 та не доставлено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Частиною 5 ст. 266 КУпАП встановлено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 року №1026 (далі - Інструкція №1026), застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Пунктами 5 Розділу ІІ Інструкції №1026 установлено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
З дослідженого відеозапису, який міститься в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Згідно з ст. 251 КУпАП на співробітників поліції, як на осіб, що в силу статті 255 КУпАП, уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, зокрема, за статтею 130 КУпАП, покладено імперативний обов'язок щодо збирання доказів, які в силу системного аналізу вимог статей 251 та 256 КУпАП, мають бути додані до протоколу та/або посилання на які повинні міститися в самому протоколі.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в абзаці другому п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року за №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутності складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи те, що працівником поліції не надано належного та допустимого доказу відмови від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, а тому суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена.
На підставі вищенаведеного вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає закриттю.
Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 247, 251, 254, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.
Суддя Л.О. Пендюра
Строк пред'явлення постанови до виконання
згідно Закону України "Про виконавче провадження"
Постанова набрала законної сили
"___" ____________ 2024 року