Справа № 240/27091/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Панкеєва В.А.
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
09 квітня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
у вересні 2023 року позивач, ОСОБА_1 , звернулась в суд із позовом, в якому із урахуванням заяви уточнення позовних вимог просила:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не виплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168, за період з 01.02.2023 по 31.07.2023 в розмірі 100 тисяч грн на місяць;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 доплати ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168, обчислену в розмірі 100 тисяч грн на місяць з урахуванням раніше виплачених сум, за період з 01.02.2023 по 31.07.2023.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 09.01.2024 в задоволенні позову відмовив. Судове рішення мотивоване тим, що судом не встановлено, що позивачка увесь спірний період (з 01.02.2023 по 31.07.2023) постійно виконувала бойові завдання (розпорядження), які б відповідали зазначеним умовам, а наданий витяг із журналу бойових дій станції фельд'єгерсько-поштового зв'язку військової частини НОМЕР_1 -В (ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ") за номенклатурою 2023 року №230т, т2 з 01 лютого по 31 липня 2023 року, не може бути беззаперечним доказом та підставою для виплати 100000 грн, у відповідності до постанови КМУ №168.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що перебування на території ведення бойових дій є підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн щомісячно в період з 01.02.2023 по 31.07.2023.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначає, що специфіка діяльності військової частини НОМЕР_1 взагалі не пов'язана з безпосередньою участю в бойових діях на першому ешелоні оборони або наступу.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою №672 від 18.08.2023.
27 листопада 2022 року командиром в/ч НОМЕР_1 підписано наказ №240, згідно якого позивач вибула у відрядження до складу сил та засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування військової агресії російської федерації в підпорядкування командира оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " для виконання службових (бойових) завдань із забезпечення фельд'єгерсько-поштовим зв'язком приписаних військових частин та установ з 28 листопада 2022 року.
Згідно наказу командира оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 29 листопада 2022 року №169/дск позивачку визнано такою, що прибула до складу сил та засобів, які беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування військової агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях з метою виконання службових (бойових) завдань.
Відповідно до наказу командира оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 28 липня 2023 року №210/дск позивачка уважається такою, що вибула зі складу сил та засобів, які беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування військової агресії російської федерації проти України до пункту постійної дислокації - в/ч НОМЕР_1 з 31 липня 2023 року.
Наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 01 серпня 2023 року №205 позивач уважається таким, що прибув і приступив до виконання службових обов'язків з відрядження 01 серпня 2023 року.
Довідкою від 21 серпня 2023 року №681, складеною в/ч НОМЕР_1 підтверджується, що позивачка у період з 02 вересня 2020 року по 02 жовтня 2020, 29 листопада 2022 року по 31 липня 2023 року брала участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області.
Довідками в/ч НОМЕР_2 -ІІ від 01 грудня 2022 року №313/ОТУЛ/9128д, від 01 січня 2023 року №313/ОТУЛ/10055д та від 01 лютого 2023 року №313/ОТУЛ/114д підтверджується, що позивач у період з 29 листопада 2022 року по 31 січня 2023 року приймала безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оброни, відсічі і стримуванні збройної агресії).
Згідно рапортів начальника станції фельд'єгерсько-поштового зв'язку, позивач з 01 лютого по 31 липня 2023 року приймав безпосередню участь у виконанні бойових завдань у складі діючого угруповання військ (сил) Сил оборони держави.
На підставі зазначених документів командиром в/ч НОМЕР_1 видано такі накази:
1) від 01 грудня 2022 року №205 "Про виплату додаткової винагороди під час дії воєнного стану військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 )", згідно якого позивачу наказано виплатити додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн пропорційно у розрахунку на місяць за період з 01 по 30 листопада 2022 року за 30 днів (а.с.99);
2) від 01 грудня 2022 року №208 "Про виплату додаткової винагороди під час дії воєнного стану військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 )", згідно якого позивачу наказано виплатити за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) додаткову винагороду в розмірі 70000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі у таких діях та заходах за листопад 2022 року за 2 дні (з 29 по 30 листопада 2022 року);
3) від 02 січня 2023 року №2 "Про виплату додаткової винагороди під час дії воєнного стану військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 )", згідно якого позивачу наказано виплатити додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн пропорційно у розрахунку на місяць за період з 01 по 31 грудня 2022 року за 31 днів;
4) від 02 січня 2023 року №3 "Про виплату додаткової винагороди під час дії воєнного стану військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 )", згідно якого позивачу наказано виплатити за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) додаткову винагороду в розмірі 70000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі у таких діях та заходах за грудень 2022 року за 31 день (з 01 по 31 грудня 2022 року)
5) від 01 лютого 2023 року №23 "Про виплату додаткової винагороди під час дії воєнного стану військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 )", згідно якого позивачу наказано виплатити додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн пропорційно у розрахунку на місяць за період з 01 по 31 січня 2023 року за 31 днів;
6) від 02 лютого 2023 року №25 "Про виплату додаткової винагороди під час дії воєнного стану військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 )", згідно якого позивачу наказано виплатити за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) додаткову винагороду в розмірі 70000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі у таких діях та заходах за січень 2023 року за 31 день (з 01 по 31 січня 2023 року);
7) від 27 березня 2023 року №49 "Про виплату додаткової винагороди за лютий", згідно якого позивачу наказано виплатити додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань за період з 01 по 28 лютого 2023 року;
8) від 29 квітня 2023 року №70 "Про виплату додаткової винагороди за березень 2023 року", згідно якого позивачу наказано виплатити додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань за період з 01 по 31 березня 2023 року ;
9) від 13 травня 2023 року №93 "Про виплату додаткової винагороди за квітень 2023 року", згідно якого позивачу наказано виплатити додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань за період з 01 по 30 квітня 2023 року
10) від 06 червня 2023 року №115 "Про виплату додаткової винагороди за травень 2023 року", згідно якого позивачу наказано виплатити додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань за період з 01 по 31 травня 2023 року;
11) від 05 липня 2023 року №135 "Про виплату додаткової винагороди за червень 2023 року", згідно якого позивачу наказано виплатити додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань за період з 01 по 30 червня 2023 року;
12) від 07 серпня 2023 року №154 "Про виплату додаткової винагороди за липень 2023 року", згідно якого позивачу наказано виплатити додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань за період з 01 по 31 липня 2023 року.
Адвокат позивача в серпні 2023 року звернувся до відповідача із адвокатським запитом, в якому просив надати інформацію про виплачену позивачу за спірний період додаткову винагороду та доплатити належні суми такої винагороди із розрахунку 100 000 грн на місяць.
У відповідь від 31.08.2023 №715 відповідач повідомив, що підставою для виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди 100000 грн повинні були бути довідки визначеного зразка згідно окремого доручення Міністра оборони України від 06.03.2023 №5718/з, які вона мала б надати за підписом начальника штабу тієї військової частини, в якій брала безпосередню участь у бойових діях, кожного місяця, для виплати їй додаткової винагороди 100000 гн. Проте жодна військова частина вказані довідки лейтенанту ОСОБА_1 не надала, що в свою чергу унеможливило видання наказів командира військової частини НОМЕР_1 для виплати їй додаткової винагороди 100000 грн за період часу з 01.02.2023 по 31.07.2023.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 31.08.2023 №711, позивачу з лютого 2023 по липень 2023, нарахована винагорода за період дії воєнного стану (ООС) у сумі 30000 грн.
Не погоджуючись з невиплатою в повному обсязі додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, до 100000 грн розрахунку на місяць у період з 01 лютого 2022 року по 31 липня 2023 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів по суті зазначає наступне.
Так, 28 лютого 2022 року на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Вказана постанова №168 у спірному періоді мала декілька редакцій щодо предмета спору.
Зі змісту постанови №168 (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) видно, що у разі безпосередньої участі військовослужбовців Збройних Сил у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, вони набувають права на отримання збільшеної до 100000 грн додаткової винагороди, пропорційно часу участі у таких діях та заходах. За інші періоди несення служби військовослужбовці Збройних Сил отримують додаткову винагороду в розмірі 30000 гривень.
Тобто, сам факт виконання позивачем у спірному періоді обов'язків військової служби (несення військової служби), без виконання умов визначених постановою №168, не покладає на відповідача обов'язок видавати наказ про нарахування та виплату позивачу додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 грн.
Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців (далі - відряджені військовослужбовці) у бойових діях або заходах, командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців (пункти 3-5 розділу XXXIV "Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", затверджено наказ Міністерства оборони України 25 січня 2023 року № 44).
При цьому, виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29, абзацами 3, 4 п. 3 якого передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
На підставі рішення Міністра оборони України від 25.03.2022 № 248/1298 додаткова винагорода в розмірі 100000 грн виплачується військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах).
Таким чином, відповідно до пункту 5 рішення № 248/1298 виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн або 30000 грн здійснюється на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин особовому складу військової частини.
Згідно Протоколу наради робочої групи з опрацювання єдиних підходів щодо порядку виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України від 16.04.2022, затвердженого заступником начальника Генерального штабу Збройних Сил України, зазначено, що військовослужбовцям (в тому числі і ті, що забезпечують заходи з евакуації, ремонту техніки, продовольчого забезпечення, ведення служби, обліку документів тощо) здійснюється виплата винагороди в розмірі 100000 грн, у разі перебування цих військовослужбовців у складі угрупування військ в районі ведення бойових дій з урахуванням документального підтвердження участі військовослужбовців у збройних діях або забезпеченні заходів з національної безпеки та оборони.
Отже, необхідною умовою для отримання додаткової винагороди в розмірі до 100 000 грн є не лише перебування військовослужбовця в районах проведення воєнних (бойових) дій, необхідним є саме прийняття безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
При цьому, наведені обставини мають бути підтверджені документально, журналами бойових дій та наказами командира військової частини.
Враховуючи наведене правове регулювання спірного питання, підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої пстановою №168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини за формою, затвердженою додатком №1 рішення №248/1298.
Як встановлено судом першої інстанції, згідно з наказами командира військової частини про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану, що містяться в матеріалах справи, позивачу виплачено винагороду відповідно до постанови КМУ №168 із розрахунку 30000 грн за період з 01.02.2023 по 31.07.2023.
При цьому, накази щодо виплати додаткової винагороди містять інформацію про нарахування та виплату такої винагороди на підставі, зокрема довідок та рапортів позивача.
Разом з тим, з матеріалів справи встановлено та відповідачем не заперечується, що додаткова грошова винагорода в розмірі 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі у бойових діях або в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за спірний період служби позивачу не нараховувалась та не виплачувалась, що відповідачем пояснюється відсутністю підстав для такого нарахування.
Зокрема, відповідно до наданих сторонами доказів та заяв по суті справи, за спірний період відсутні обов'язкові документи, зокрема рапорти командирів підрозділів, довідка визначеного зразка (згідно окремого доручення Міністра оборони України від 06.03.2023 №5718/з, які позивач мав би надати за підписом начальника штабу тієї військової части, в якій бав безпосередню участь у бойових діях кожного місяця для виплати додаткової винагороди 100000 грн).
Як вірно зазначає суд першої інстанції, перебування на території, де ведуться бойові дії, та участь у таких діях не є тотожними поняттями. Прийняття участі в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки й оборони, відсічі і стримування збройної агресії - це безпосередня участь військовослужбовця в бойових діях при виконані бойового розпорядження командира військової частини.
Разом з тим, позивач в якості підстави для виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн надав суду довідку в/ч від 21.08.2023 № 681 щодо участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області, зокрема у період з 02.09.2020 по 02.10.2020, з 29.11.2022 по 31.07.2023, що видана на підставі: витягу з наказів ГШ ЗСУ від 03.08.2020 №101/ДСК, витягу із наказу командира оперативно-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_2 "(по строковій частині) від 02.09.2020 №209, витягу з наказу командира оперативно-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (по стройовій частині) №169/дск від 29.11.2022, витяг з наказу командира оперативно тактичного угруповання "Лиман" (по стройовій частині) № 210/дск від 28.07.2023.
При цьому, позивачем не доведено, а судом не встановлено, що позивач увесь спірний період (з 01.02.2023 по 31.07.2023) постійно виконував бойові завдання (розпорядження), які б відповідали зазначеним умовам, а наданий витяг із журналу бойових дій станції фельд'єгерсько-поштового зв'язку військової частини НОМЕР_1 -В (ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ") за номенклатурою 2023 року №230т, т2 з 01 лютого по 31 липня 2023 року, не може бути беззаперечним доказом та підставою для виплати 100000 грн, у відповідності до пстанови КМУ №168.
Тобто, позивачем не надано жодних доказів своєї безпосередньої постійної участі в бойових діях, як і не надано відповідних бойових розпоряджень командира військової частини.
Враховуючи вищезазначене, оскільки відповідачем здійснено нарахування та виплата додаткової винагороди із розрахунку 30000 грн на місяць пропорційно часу проходження служби та участі у бойових діях або в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період з 01 лютого 2023 по 31 липня 2023 року, та судом не встановлено будь-яких ознак протиправності в діях відповідача щодо виплати позивачу відповідно до постанови №168 додаткової винагороди у вказаному розмірі, тому колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 січня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.