Справа № 240/25613/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Семенюк М.М.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
09 квітня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним, скасування наказів,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати у відношенні ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 Акт військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування по факту невиконання бойового розпорядження особовим складом 3 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 » про те, що 12-13 жовтня 2022 року особовий склад даної роти самовільно залишив позиції і відмовився виконувати наказ повернутися на взводний опорний пункт 30411 «Лузер».;
- визнати протиправним та скасувати у відношенні ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 Наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) «Про результати службового розслідування по факту невиконання бойового розпорядження особовим складом 3 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 » про те, що 12 - 13 жовтня 2022 року особовий склад даної роти самовільно залишив позиції і відмовився виконувати наказ повернутися на взводний опорний пункт 30411 «Лузер».
Ухвалами Житомирського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 в частині вимог про визнання протиправним та скасування акту «Про результати службового розслідування по факту невиконання бойового розпорядження особовим складом 3 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 » та прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в іншій частині позовних вимог, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи .
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_1 "Про результати службового розслідування по факту невиконання бойового розпорядження особовим складом 3 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 " від 08.06.2023 № 2406 в частині щодо ОСОБА_1 .
Не погодившись з рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а саме ст.ст.55,60, ч.2 ст.160, п.2 ч.1 ст.171 КАС України, розглянуто справу за позовною заявою, підписаною та поданою до суду особою, яка не наділена для цього відповідними повноваженнями. Також зазначає, що представником позивача не надано жодних доказів на підтвердження викладених у позові обставин щодо місцезнаходження ОСОБА_1 в с.Часів Яр.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції, солдат ОСОБА_1 проходить військову службу у військові частині НОМЕР_1 .
08.06.2023 командира військової частини НОМЕР_1 було прийнято наказ № 2406 (а.с. 84-90) "Про результати службового розслідування по факту невиконання бойового розпорядження особовим складом 3 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 ", в якому, крім іншого, наказано:
- за порушення військової дисципліни, відкритої відмови виконувати бойове розпорядження солдата ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення "Сувора догана" на підставі п. "в" ст. 48 Дисциплінарного статуту ЗСУ;
- командиру 1 стрілецького батальйону встановленим порядком подати рапорт про зменшення розміру премії солдату ОСОБА_1 та позбавлення додаткової винагороди, встановленої постановою КМ України від 28.02.2022 № 168, за жовтень місяць 2022 року солдата ОСОБА_1
Вважаючи вказаний наказ протиправним позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що службове розслідування проведено з порушенням Порядку № 608, не всебічно, не повно та не об'єктивно, з порушенням строків його проведення, ним повністю не доведено вину позивача у відмові 13.10.2022 виконати наказ про повернення на бойову позицію, наказ від 08.06.2023 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності прийнятий всупереч вимогам статей 86, 87 ДС ЗСУ без доведення вини військовослужбовця та поза межами строків притягнення до відповідальності, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Спірні правовідносини регулюються Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV (далі - ДС ЗСУ), Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 (далі - Порядок № 608).
Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України (ст.1 ДС ЗСУ).
В ДС ЗСУ зазначено:
"5. За стан військової дисципліни у з'єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.
Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів підтримувати на належному рівні військову дисципліну.
Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
Діяльність командира щодо підтримання військової дисципліни оцінюється не кількістю накладених ним дисциплінарних стягнень, а виконанням обов'язків з додержанням вимог законів і статутів Збройних Сил України, повним використанням дисциплінарної влади для наведення порядку і запобігання порушенням військової дисципліни.
Кожний військовослужбовець зобов'язаний сприяти командирові у відновленні та постійному підтриманні порядку й дисципліни."
У разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення (ст. 45 ДС ЗСУ).
Статтею 84 ДС ЗСУ передбачено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування; воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (ст. 85 ДС ЗСУ).
В розділі ІІІ "Порядок проведення службового розслідування" Порядку № 608 зазначено:
"13. Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць.
Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.
14. До строку службового розслідування не зараховується час перебування військовослужбовця, стосовно якого проводиться розслідування, у відпустці, на лікуванні або час відсутності з інших документально підтверджених поважних причин. Перенесення строків проведення службового розслідування здійснюється за відповідним наказом посадової особи, яка призначила службове розслідування."
Відповідно до пункту 1 розділу ІV "Повноваження осіб під час службового розслідування" Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані:
дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення;
виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника.
Згідно п. 2 розділу ІV "Повноваження осіб під час службового розслідування" Порядку № 608, особи, які проводять службове розслідування, мають право:
запрошувати до місця проведення службового розслідування військовослужбовців, стосовно яких проводиться службове розслідування, інших військовослужбовців, цивільних осіб (за їх згодою), які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення (далі - учасники службового розслідування);
отримувати письмові пояснення (заповнені від руки або надруковані).
Пунктом 3 розділу V "Оформлення результатів службового розслідування" Порядку № 608 передбачено, що в описовій частині акта службового розслідування, крім іншого, зазначаються:
заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.
Статтею 86 ДС ЗСУ визначено - якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Тобто у разі проведення службового розслідування, командир приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, якщо вину військовослужбовця повністю доведено за наслідками такого розслідування.
В ст. 87 ДС ЗСУ зазначено:
" Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладено після шести місяців з дня виявлення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час проведення службового розслідування, перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, під вартою, а також час відсутності на службі без поважних причин."
Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів) визначає Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку виконавською дисципліною є належне, своєчасне та якісне виконання військовослужбовцями функціональних обов'язків (посадових інструкцій), наказів Міністерства оборони України, доручень, рішень, планів, програм, які затверджуються в органах військового управління або надходять для виконання до Міністерства оборони України або інших органів військового управління (військових частин).
Службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку службове розслідування може призначатися, зокрема, у разі невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань. Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
Пунктом 3 розділу ІІ Порядку передбачено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
Відповідно до абзацу 1 пункту 1 Розділу III Порядку рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць.
Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців (п.13 Розділу III).
До строку службового розслідування не зараховується час перебування військовослужбовця, стосовно якого проводиться розслідування, у відпустці, на лікуванні або час відсутності з інших документально підтверджених поважних причин. Перенесення строків проведення службового розслідування здійснюється за відповідним наказом посадової особи, яка призначила службове розслідування (п.14 Розділу III).
Пунктом 3 розділу ІV Порядку передбачено, що військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
Відповідно до пунктів 1-4 розділу V Порядку за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
У вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування. В описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення. У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.
За результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу. Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності (пункти 1, 2 розділу VI Порядку).
Здійснивши системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України, вивчивши матеріали службового розслідування та письмові пояснення сторін, наявні в матеріалах справи, суд зазначає наступне.
Так, підставою для прийняття спірного наказу слугувало те, що 13.10.2023 солдат ОСОБА_1 самовільно залишив позиції взводного опорного пункту 30411 "Лузер" та відмовився виконувати наказ повернутися на вказаний пункт.
Відповідно до акту "Про результати службового розслідування по факту невиконання бойового розпорядження особовим складом 3 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 " вхід. № НОМЕР_2 від 30.05.2023 (а.с.44-71)), службове розслідування було призначено наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14.10.2022 № 4055.
З наданих відповідачем матеріалів службового розслідування не вбачається, що строки службового розслідування продовжувались або переносились наказом відповідної посадової особи, як то передбачено пунктами 13,14 розділі ІІІ Порядку № 608.
Також суд звертає увагу, що загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців (п.13 Розділу III), що також не враховано відповідачем.
У акті службового розслідування вказано наступне: 12 жовтня 2022 року 09:00 годині в н.п. Курдюмівка Бахмутського району Донецької області, старший лейтенант ОСОБА_2 , командир 3 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , отримав наказ від командира мотопіхотного батальйону, якому вони були придані, з завданням силами 3 стрілецької роти зайняти та утримувати позиції на ВОП 30411 "Лузер". Даний наказ було виконано, але 13 жовтня 2023 року особовий склад 3 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 самовільно залишив позиції. Наказ повернутися на ВОП 30411 "Лузер" частина військовослужбовців виконувати відмовилася в тому числі й ОСОБА_1 .
Під час службового розслідування особа, яка його проводила отримала 02.06.2023 письмові пояснення солдат ОСОБА_1 (а.с.78), який пояснив, що 12-13 жовтня 2022 року він знаходився в місті Часів Яр, не знаходився на ВОП "Шеріф", ВОП "Лузер", а тому самовільно залишити їх не міг, наказ зайняти ці позіції йому ніхто не доводив.
Тобто згідно цих пояснень солдат ОСОБА_1 заперечував, що самовільно залишив позиції взводного опорного пункту 30411 "Лузер" та відмовився виконувати наказ повернутися на вказаний пункт.
Враховуючи, що позивач скористався своїм правом на відмову від давання показань в ході службового розслідування, відповідач мав достеменно встановити вину позивача на основі інших зібраних доказів.
Суд зазначає, що суб'єкт владних повноважень повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо.
При цьому, саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення, не є достатнім для того, щоб вважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами.
В порушення п. 3 розділу V Порядку № 608 в описовій частині акта службового розслідування не були зазначені мотиви відхилення вказаних заперечень.
Суд зауважує, що з акту та матеріалів службового розслідування вбачається, що під час його проведення ні від командирів відділення та взводу, в яких проходив службу позивач, ні від інших осіб не отримувались пояснення по факту самовільного залишення позиції взводного опорного пункту 30411 "Лузер" та відмови виконувати наказ повернутися на вказаний пункт солдатом ОСОБА_1 .
Також чітко не визначено, хто саме надав наказ повернутися, яким чином даний наказ було доведено до позивача, яким чином він відмовився та чим це підтверджується (наявність його рапорту про відкриту відмову виконати наказ), чому в поясненнях позивач вказував про позиції "Шериф", тоді як згідно матеріалів розслідування події стались на опорному пункті 30411 "Лузер".
При цьому, в позовній заяві позивач вказує, що 12 - 13 жовтня 2022 року він виконував бойове завдання не в районі взводного опорного пункту 30411 "Лузер", та діяв відповідно до розпорядження свого безпосереднього командира 3 стрілецької роти 1-ro стрілецького батальйону старшого лейтенанта ОСОБА_2 , а тому він фізично не міг там знаходитись на даному ВОЛ в ті дні.
Водночас, апелянтом не спростовано дані твердження позивача.
Таким чином колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що службове розслідування проведено з порушенням Порядку № 608, не всебічно, не повно та не об'єктивно, з порушенням строків його проведення, ним повністю не доведено вину позивача у відмові 13.10.2022 виконати наказ про повернення на бойову позицію, наказ від 08.06.2023 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності прийнятий всупереч вимогам статей 86, 87 ДС ЗСУ без доведення вини військовослужбовця та поза межами строків притягнення до відповідальності, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову.
Доводи апелянта на те, що позовну заяву підписано та подано особою, яка не наділена для цього відповідними повноваженнями, колегія суддів відхиляє, оскільки з урахуванням положень Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката, як представника підтверджуються довіреністю або ордером, які мають містити застереження щодо повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії. Ордер, виданий відповідно до вимог Закону №5076-VI, є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката.
Як свідчать матеріали справи позовна заява від імені позивача підписана адвокатом, який на підтвердження своїх повноважень надав ордер. Отже, представником позивача надано передбачені приписами Закону та КАС України докази у підтвердження свої повноважень.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.