Справа № 560/11874/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
08 квітня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року (ухвалене в м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмову протиправною та зобов'язання вчинити дії,
позивач звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмову протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти постанову про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
Відповідач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України, своїм правом не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31 січня 2024 року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши апеляційну скаргу в межах її доводів, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що ОСОБА_1 з 20.07.2020 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.
Відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 16.04.1981 позивачка:
08.04.19841 прийнята в МСС оператором 2 категорії на Ворошиловоградську ордена "Знак пошани" трикотажну фабрику,
15.10.1981 переведена до МСС оператором 1 категорії,
19.08.1982 переведена на посаду інженера машинно-рахункової станції,
01.09.1983 переведена на посаду змінного інженера машинно-рахункової станції по підготовці і випуску документів з ЕВМ,
12.07.1985 переведена на посаду старшого інженера зміни машинно-рахункової станції,
01.06.1987 переведена на посаду інженера підготовки даних в АСУП,
15.09.1988 переведена на посаду інженера-економіста відділу АСУП,
17.07.1989 переведена на посаду інженера по АСУП відділу АСУП,
14.06.199 звільнена з посади із закритого акціонерного товариства "Луганська фірма "ЛУТРИ".
01.05.2023 позивачка через вебпортал Пенсійного фонду України звернулася із заявою щодо зарахування до страхового стажу періоду роботи з 08.04.1981 по 04.02.1997.
Листом від 16.05.2023 Головне управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивачку, що при призначенні пенсії до страхового стажу не врахований зазначений у трудовій книжці період роботи з 08.04.1981 по 14.07.1999 у Ворошиловоградського ордену "Знак пошани" трикотажній фабриці, оскільки відсутні відомості про перейменування в орендне підприємство "Луганське виробничо-торгівельне об'єднання "ЛУТРИ". Крім того, вказаний період роботи співпадає у часі з періодом роботи в СТОВ "Крупець" з 05.02.1997 по 01.11.2002, який позивачці врахований до страхового стажу.
Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо зарахування до страхового стажу періоду роботи з 08.04.1981 по 14.07.1999, позивач звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За змістом частини 3 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати на дату здійснення доплати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника з огляду на положення статті 48 Кодексу законів про працю України, статті 62 Закону №1788-ХІІ та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, є трудова книжка.
З 20.06.1974 порядок ведення трудових книжок регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР № 162.
Згідно із пунктом 2.3 Інструкції № 162 усі записи у трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення та вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні - в день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Відповідно до абзацу 3 пункту 2.3 Інструкції № 162 записи здійснюються пером або кульковою ручкою, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольору. До трудової книжки вносяться відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
За змістом пункту 2.5 Інструкції № 162 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження, заохочення та інше, виправлення здійснюється адміністрацією того підприємства, де було зроблено відповідний запис.
Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та ін. повинні повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження (пункт 2.8 Інструкції).
Згідно з пунктом 2.9 Інструкції № 162 у розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за " таким-то недійсний". Прийнятий за такою-то професією (посадою) і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.
Відповідно до пункту 4.1 зазначеної Інструкції при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, що внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, завіряються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Аналогічні вимоги закріплені в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженій Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 № 58, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 № 110.
Положеннями пункту 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Зокрема, у пункті 1 Порядку № 637 зазначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що відповідно до 9 запису трудової книжки НОМЕР_1 від 16.04.1981 орендне підприємство Луганське виробничо-торгівельне об'єднання "ЛУТРИ" перетворене в закрите акціонерне товариство "Луганська фірма "ЛУТРИ" на підставі рішення Луганської Ради народних депутатів №78-1544 від 01.09.1993.
Однак, в трудовій книжці відсутні записи про перейменування (реорганізацію) Ворошиловоградського ордену "Знак пошани" трикотажної фабрики на орендне підприємство Луганське виробничо-торгівельне об'єднання "ЛУТРИ". До суду позивачка також не надала документи, які підтверджують той факт, що орендне підприємство Луганське виробничо-торгівельне об'єднання "ЛУТРИ" є правонаступником Ворошиловоградського ордену "Знак пошани" трикотажної фабрики.
Крім того, позивач не заперечує те, що період роботи з 05.02.1997 по 14.07.1999 в СТОВ "Крупець" зарахований до страхового стажу позивачки, врахованого під час призначення пенсії.
У зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач правомірно відмовив у зарахуванні оскаржуваного періоду до страхового стажу у зв'язку із ненаданням позивачем уточнюючої довідки, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Матохнюк Д.Б. Біла Л.М.