Справа № 120/11682/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Яремчук Костянтин Олександрович
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
08 квітня 2024 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. В серпні 2023 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорт про визнання протиправною та скасування постанови № ПШ000242 від 11 липня 2023 року.
2. На обґрунтування позовних вимог зазначив про відсутність правових підстав для винесення оскаржуваної постанови, оскільки під час рейдової перевірки у водія автобуса були в наявності усі необхідні документи, передбачені статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема копія витягу з дозволу на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування.
3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року адміністративний позов задоволено.
3.1. Визнано протиправною та скасовано постанову відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 000242 від 11 липня 2023 року.
3.2. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати, пов'язані з оплатою судового збору, в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
3.3. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень.
4. Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
5. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що уповноваженими особами відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області в рамках проведення заходів державного контролю 09 червня 2023 року проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки ТУР, номерний знак НОМЕР_1 , що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 .
6. За результатами рейдової перевірки складено акт № 031043 від 09 червня 2023 року, у якому зафіксовано, що під час перевірки було виявлено порушення статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: під час здійснення пасажирських перевезень за маршрутом "Київ-Чечельник" у водія був відсутній оригінал витягу з дозволу на здійснення пасажирських перевезень на міжобласному маршруті.
7. В подальшому, на підставі матеріалів проведеної перевірки начальником відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області 11 липня 2023 року винесено постанову № ПШ 000242, якою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000 гривень на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
8. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується відповідним свідоцтвом про реєстрацію серії НОМЕР_2 від 10 квітня 2001 року.
9. Позивач є власником транспортного засобу марки ТУР, номерний знак НОМЕР_1 .
10. 08 жовтня 2020 року Державною службою України з безпеки на транспорті фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 видано витяг з дозволу на перевезення пасажирів на міжміському міжобласному автобусному маршруті загального користування серії ВТБ № 001062 з терміном дії до 08 вересня 2025 року.
11. 09 червня 2023 року посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті в рамках проведення заходів державного контролю додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки ТУР, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
12. Під час рейдової перевірки встановлено здійснення перевезення пасажирів за відсутності визначених у статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, а саме: у водія відсутній оригінал витягу з дозволу на міжобласному маршруті.
13. За результатами перевірки складено акт № 031043 від 09 червня 2023 року.
14. На підставі вказаного акту перевірки начальником відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області 11 липня 2023 року винесено постанову № ПШ 000242, якою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 гривень за порушення статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
15. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. Відповідно до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
17. Згідно п. 4 цього Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, серед іншого, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському, електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.
18. Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон від 05.04.2001 № 2344-III), Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (далі - Порядок № 1567).
19. Згідно з ст. 5 Закону від 05.04.2001 № 2344-III основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
20. Відповідно до ст. 6 Закону від 05.04.2001 № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
21. Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначається Порядком № 1567.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
22. Вирішуючи питання обґрунтованості апеляційної скарги колегія суддів виходить з такого.
23. Відповідно до статті 34 Закону України № 2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів, забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
24. Згідно з частинами 1 та 2 статті 39 Закону України № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
25. Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
26. У статті 1 вказаного Закону надано визначення наступним термінам:
паспорт маршруту - документ, що містить схему маршруту, розклад руху, таблицю вартості проїзду, графіки режимів праці та відпочинку водіїв тощо;
розклад руху - сукупність графіків руху автобусів за маршрутом;
рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб'єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об'єкти, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).
27. У свою чергу, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 Закону №2344-ІІІ, накладається штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що передбачено у абзаці третьому частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ.
28. Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 травня 2010 року № 279 "Про затвердження форми дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування, порядку його видачі та анулювання" (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 14 вересня 2016 року № 316), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 червня 2010 року за № 409/17704, затверджено Порядок видачі та анулювання дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування (далі - Порядок № 279).
29. Відповідно до пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 279 дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування видається автомобільному перевізнику, який: а) за результатами конкурсу визнаний переможцем; б) за результатами конкурсу посів друге місце, у разі якщо перевізник-претендент, який став переможцем конкурсу, надав письмову відмову від одержання дозволу на перевезення; в) за результатами конкурсу посів друге місце, у разі дострокового анулювання дозволу суб'єкта господарювання, який був визнаний переможцем конкурсу; г) є тимчасовим, у разі анулювання дозволу на перевезення за відсутності суб'єкта господарювання, який за результатами конкурсу посів друге місце, або при його письмовій відмові від отримання дозволу на перевезення; ґ) є тимчасовим, у разі відкриття нового автобусного маршруту або нового рейсу для вивчення доцільності його функціонування; д) є тимчасовим, у разі визнання недійсним чи скасування судом рішення конкурсного комітету; е) є тимчасовим, у разі зупинення судом рішення конкурсного комітету.
30. До кожного дозволу на перевезення оформлюються витяги з нього у кількості, необхідній для виконання перевезень, обумовлених об'єктом конкурсу (пункт 3.3 розділу ІІІ Порядку № 279).
31. Відповідно до пункту 30 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2007 року № 1184), перевезення пасажирів за приміськими та міжміськими маршрутами, які виходять за межі території областей (міжобласні маршрути), здійснюється на підставі дозволу, який видається в установленому законодавством порядку. Витяг з дозволу повинен перебувати в автобусі.
32. Із системного аналізу зазначених норм слідує, що дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування повинен перебувати у перевізника, тоді як витяг з дозволу має перебувати в автобусі у водія.
33. З матеріалів справи встановлено, що 08 жовтня 2020 року Державною службою України з безпеки на транспорті фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 видано дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування Київ - Чечельник, а також витяг з такого дозволу.
34. Тобто, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на виконання вимог Порядку № 279 пройдено встановлену законодавством процедуру щодо отримання дозволу на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування. При цьому на підставі отриманого дозволу позивачеві оформлено і витяг з такого дозволу.
35. Апелянтом вказаний факт не заперечується.
36. Єдиною підставою для прийняття оскаржуваної постанови слугувало те, що під час проведення рейдової перевірки транспортного засобу марки ТУР, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 останній надав не оригінал з витягу з дозволу на міжобласному маршруті, а копію витягу з такого дозволу.
37. Суд першої інстанції вірно зазначив, що прийняття відповідачем оскаржуваної постанови лише з підстави, що водієм ОСОБА_2 під час проведення рейдової перевірки було надано копію з витягу з дозволу на міжобласному маршруті, а не оригінал такого витягу свідчить про надмірний формалізм з боку відповідача, адже із наданої водієм копії витягу з дозволу посадові особи могли встановити, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 дотримано встановлену законодавством процедуру як отримання дозволу на перевезення, так і оформлення витягу з дозволу на відповідний маршрут.
38. Більше того, приписами Правил № 179 чітко не передбачено, що перевізник під час перевезень на міжобласному маршруті має в автобусі зберігати саме оригінал витягу з дозволу на перевезення, а не його копію, що підтверджується конструкцією норми пункту 30 Правил № 179 (дослівно: "Витяг з дозволу повинен перебувати в автобусі").
39. З огляду на викладене винесена відповідачем постанова про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу від 11 липня 2023 року № ПШ000242 є протиправною та підлягає скасуванню.
40. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
V. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
41. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
42. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
43. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
44. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
45. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.