Справа № 560/16280/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
08 квітня 2024 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. В вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просила:
1.1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 13.07.2023 № 262940014947, зобов'язати зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 23.06.1993 по 25.11.1993, з 05.04.1994 по 08.10.1994, з 02.11.1994, призначити пенсію зі зниженням пенсійного віку з 05.07.2023.
2. В обґрунтування позову зазначила, що пенсійні органи, розглядаючи її заяву про призначення пенсії, безпідставно не зарахували періоди її роботи з 23.06.1993 по 25.11.1993, з 05.04.1994 по 08.10.1994, та з 02.11.1994 на посаді водія міського пасажирського транспорту до страхового стажу.
2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
2.1. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №262940014947 від 13.07.2023, прийняте щодо ОСОБА_1 .
2.2. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 23.06.1993 по 25.11.1993, з 05.04.1994 по 08.10.1994, з 02.11.1994 по 24.11.1995, провести перерахунок усього страхового стажу, включаючи зарахований за цим рішенням, а також пільгового стажу.
2.3. У задоволенні решти вимог позову відмовлено.
2.4. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в розмірі 850 грн. за рахунок асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
3. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить змінити мотивувальну частину рішення суду першої інстанції.
4. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції виніс правильне рішення по суті, однак не зобов'язав пенсійний орган призначити пенсію на пільгових умовах, що на думку апелянта, не призведе до захисту його порушених прав.
ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
5. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 05.07.2023 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком.
6. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України Хмельницькій області від 13.07.2023 № 262940014947 позивачці відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, так як вона не досягла 55-річного віку, що необхідно згідно з вимогами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також у зв'язку з відсутністю достатнього пільгового стажу.
7. Із тексту спірного рішення вбачається, що пільговий стаж у позивачки відсутній.
8. До страхового стажу не зараховані періоди роботи з 23.06.1993 по 25.11.1993, з 05.04.1994 по 08.10.1994, з 02.11.1994 по 24.11.1995, згідно з записами трудової книжки від 21.07.1988 серії НОМЕР_1 , оскільки організація КТТУ Тролейбусне ремонтно-експлуатаційне ДЕПО №3 знаходиться на території держави, з якою розірвані дипломатичні відносини на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про ведення воєнного стану в Україні".
9. Позивачка вважає такі дії пенсійного органу протиправними, а тому просить суд про захист її порушених прав та інтересів.
ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
10. Правова позиція апелянта викладена в пунктах 3-4 цієї постанови.
11. Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зазначає, що до страхового стажу не зараховані періоди роботи з 23.06.1993 по 25.11.1993, з 05.04.1994 по 08.10.1994, з 02.11.1994 по 24.11.1995, оскільки організація в якій працювала позивачка перебуває на території держави, з якою розірвано дипломатичні відносини на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні." Оскільки з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді, при призначенні пенсії до страхового стажу можливо зарахувати періоди роботи на території РРФСР лише до 31.12.1991.
12. Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зазначає, що рішенням від 13.07.2023 № 262940014947 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії згідно з п. 8 ч. 2 ст.114 Закону № 1058-ІV відповідно до заяви від 05.07.2023, у зв'язку з недосягненням віку, передбаченого пунктом 8 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відсутністю необхідного пільгового стажу.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
13. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Частиною 1 статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі - Закон України №1058-IV) встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
15. Частиною 1 статті 24 цього Закону надається визначення правового терміну страховий стаж. Отже страховий стаж, це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
16. Відповідно до частин 2, 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
17. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
18. Відповідно до ч. 1ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
19. Згідно з ч. 1 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
20. Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
21. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
22. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
23. Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
24. Згідно зі ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
25. 05.07.2023 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком.
26. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України Хмельницькій області від 13.07.2023 № 262940014947 позивачці відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, так як вона не досягла 55-річного віку, що необхідно згідно з вимогами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також у зв'язку з відсутністю достатнього пільгового стажу.
27. Із тексту спірного рішення вбачається, що пільговий стаж у позивачки відсутній.
28. До страхового стажу не зараховані періоди роботи з 23.06.1993 по 25.11.1993, з 05.04.1994 по 08.10.1994, з 02.11.1994 по 24.11.1995, згідно з записами трудової книжки від 21.07.1988 серії НОМЕР_1 , оскільки організація КТТУ Тролейбусне ремонтно-експлуатаційне ДЕПО №3 знаходиться на території держави, з якою розірвані дипломатичні відносини на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про ведення воєнного стану в Україні".
29. Із записів трудової книжки позивачки встановлено, що остання у період з 23.06.1993 по 25.11.1993, з 05.04.1994 по 08.10.1994, з 02.11.1994 по 24.11.1995 працювала водієм тролейбуса 3 класу транспортної організації у м. Санкт-Петербург.
30. Судом встановлено, що записи про роботу позивачки у спірні періоди виконані без перекреслень, виправлень, у чіткій послідовності та з відповідністю дат, завірені підписами уповноважених осіб та печатками роботодавців.
31. Відповідно до частини другої статті 4 Закону №1058-IV якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
32. Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, зобов'язання за якою взяли на себе дев'ять держав-учасниць СНД, у тому числі Україна та російська федерація (далі - Угода від 13.03.1992).
33. Відповідно до статті 1 Угоди від 13.03.1992 пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
34. Статтею 5 Угоди від 13.03.1992 встановлено, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.
35. Отже, дія цієї Угоди розповсюджувалась на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держав-учасниць угоди.
36. В силу положень статті 6 Угоди від 13.03.1992 призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
37. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
38. Відповідно до статті 11 зазначеної Угоди від 13.03.1992 необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.
39. З огляду на викладене, цією Угодою визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при призначенні пенсії.
40. Аналіз вищенаведених норм вказує на те, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, враховується при встановленні права на пенсію. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться за законодавством держави, на території якої вони проживають.
41. Водночас, 29.11.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення", згідно з пунктом 1 якої постановив вийти з вказаної Угоди вчиненої 13 березня 1992 у м. Москві. Постанова набрала чинності 02.12.2022.
42. Відповідно до пункту 2 статті 13 цієї Угоди пенсійні права громадян держав- учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави - учасниці, на території якої вони проживають.
43. Отже, положення відповідних міжнародних договорів розповсюджуються також і на питання, пов'язані із зарахуванням періодів роботи на території інших держав до страхового стажу, обчислення пенсій та пов'язані з цим перерахунки.
44. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 14 листопада 2019 у справі №676/6166/16-а, від 16 квітня 2020 у справі №555/2250/16-а від 17 червня 2020 у справі №646/1911/17, від 21 лютого 2020 у справі № 291/99/17 та від 06 липня 2020 у справі №345/9/17.
45. Відтак, періоди роботи ОСОБА_1 з 23.06.1993 по 25.11.1993, з 05.04.1994 по 08.10.1994, з 02.11.1994 по 24.11.1995 повинні бути зараховані до її страхового стажу.
46. Апелянт стверджує, що її пільговий стаж складає 10 років, 2 місяці, 19 днів, однак належні докази наявності вказаного пільгового стажу до позову не надані.
47. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, суд не повинен самостійно перераховувати відповідні періоди страхового або пільгового стажу, які мають значення для вирішення питання призначення, перерахунків або обчислення пенсій, оскільки такі повноваження належать пенсійному органу.
48. Встановлено, що станом на момент звернення апелянт ще не досягла 55 річного віку, з огляду на що суд не має підстав для зобов'язання призначити пенсію зі зниженням пенсійного віку, оскільки не надані належні докази наявності пільгового стажу тривалістю, що передбачена законом.
49. Суд першої інстанції правомірно зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 23.06.1993 по 25.11.1993, з 05.04.1994 по 08.10.1994, з 02.11.1994 по 24.11.1995, провести перерахунок страхового стажу загалом (у тому числі пільгового за наявності)
50. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову, підстав для зміни мотивувальної частини рішення колегія суддів не вбачає.
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
51. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
52. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
53. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
54. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
55. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.