09.04.2024 Справа №607/21459/23
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді - Братасюка В.М.
за участі секретаря судового засідання - Тинкалюк Є.І.
позивачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,-
В провадженні суду перебуває позов, згідно заяви про уточнення позовних вимог прийнятої судом до розгляду 06.12.2023 року, ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини ОСОБА_3 , 2013 року народження, в сумі 69925 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із відповідачем та під час перебування у шлюбі у них народився син ОСОБА_4 , 2013 року народження.
Зазначає, що після розірвання між сторонами шлюбу син залишився проживати разом із відповідачкою та рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.10.2021 року у справі 607/16253/21, було стягнуто із відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини в розмірі 3000 гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.09.2021 і до досягнення дитиною повноліття.
Стверджує, що вона несе також понесла додаткові витрати на утримання дитини, зокрема на лікування сина загалом на суму 139 850 гривень.
З урахуванням викладеного вище вказує, що відповідач зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на дитину у рівній мірі з позивачем, а тому просить суд стягнути із відповідача на її користь половину понесениз додаткових витрат в розмірі 69925 гривень .
Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Відповідач у останнє судове засідання не з'явився, в попередніх засіданнях відповідач та його представник вимогу заперечили, просять в позові відмовити за недоведеністю достатніми доказами щодо понесених витрат.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Частина 1 статті 2 ЦПК України визначає, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.129 Конституції України одним із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Частиною 2 ст.150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року, проголошує, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Одним із завдань Сімейного кодексу України є забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку (ст. 1).
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
При цьому обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері так і батька.
За змістом ч.ч.1,2 ст. 181 СК України способи виконання батьками свого обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
При цьому, визначаючи розмір аліментів, суд, відповідно до ст. 182 СК повинен враховувати: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело надходження коштів;інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Судом встановлено, що сторони спору перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Піщанського районного суду Вінницької області від 11.08.2021 року. від шлюбу у них народилася дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.10.2021 року у справі 607/16253/21, було стягнуто із відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини в розмірі 3000 гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.09.2021 і до досягнення дитиною повноліття.
У позовній заяві позивачка зазначає, що у їхнього спільного з відповідачем сина ОСОБА_3 , було діагностовано 1)епілептичний синдром, хронічна рецидивуюча ВЕБ - інфекція. Фаза реплікації 2)вроджену катаракту, ембліоптию середнього ступеня (праве око0; оперована вроджена катаракту, псевдофакія, амбліопія середнього ступеня (ліве око). Збіжна спів дружня косоокість з вертикальним компонентом (стверджується консультацією офтальмолога «Офтальмологічний центр Д.Горячева» від 25.08.2023 року).
Також зазначає, що вона понесла додаткові витрати на утримання дитини, зокрема на лікування сина загалом на суму 139 850 гривень, а саме:
Так, спільному сину сторін спору, як стверджується консультацією офтальмолога «Офтальмологічний центр Д.Горячева» від 29.09.2023 р., копію якої позивачка приєднала до позову, було поставлено заключний діагноз «вроджена катаракта, амбліопія середнього ступеня (праве око); оперована вроджена катаракта, псевдофакія, амбліопія середнього ступеня (ліве око). Збіжна співдружня косоокість з вертикальним компонентом» та надано план лікування у який включається: - оперативне втручання ФЕК+ІОЛ на обох очах, спочатку на лівому оці в стані анестезіологічного супроводу; -хірургічне лікування косоокості; зорова терапія обох очей кожних 3 місяці; оптична корекція на постійно (після хірургії катаракти).
14.9.2023року дитині сторін спору було здійснене оперативне втручання: факоемульсифікація катаракти з імплантацією ЮЛ на лівому оці, оперативне втручання в стані анестезіологічного супроводу, що стверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного хворого) «Офтальмологічного центру Д.Горячева» від 14.09.2023 р.
12.10.2023р. дитині сторін спору знову проведене оперативне втручання: факоемульсифікація катаракти з імплантацією ЮЛ на правому оці, оперативне втручання в стані анестезіологічного супроводу, що стверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного хворого) «Офтальмологічного центру Д.Горячева» від 12.10.2023р.
З метою проведення оперативного втручання 14.09.2023 р. на лівому оці сина, позивачкою було сплачено 49000 грн., що стверджується чеком №coF1HQ33YR4 від 14.09.2023р. та 18 500 грн., що стверджується чеком №i17eAJKSGk від 14.09.2023р.
Для проведення оперативного втручання 12.10.2023 р. на правому оці сина, позивачкою було сплачено 49000 грн., що стверджується фіскальним чеком №VH3aWKFsIqw від 12.10.2023р., а також 18 500 грн., що стверджується чеком № jsfX7yG3QS від 12.10.2023р.
Також після оперативних втручань син сторін спору потребував реабілітації та мав потребу в окулярах. А тому, з метою реабілітації ОСОБА_5 з 13.11.2023 року по 23.11.2023 року, було пройдено комплекс процедур апаратного лікування на суму 2500- гривень, що стверджується чеком від 22.11.2023 року; окрім цього позивачкою було сплачено роботу майстра по встановленню оптичних лін в окуляри сина на суму 2350 гривень, що стверджується окремим фіскальним чеком від 09.11.2023 року ФОП ОСОБА_6 .
Додатково означені вище обставини позивача ствердила копіями, укладених між нею та ТОВ Медичний центр Дмитра Горячова, угод №10/14/09 від 14.09.2023 року, з додатком № 1, та №8/12/10 від 12.10.2023 року з Додатком №1.
Вирішуючи питання про стягнення додаткових витрат на дитину суд враховує положення ч.ч.1, 2ст.141 СК України, відповідно до яких мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов'язком батька (матері) незалежно від сплати ним (нею) аліментів, і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі виникнення спору.
Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Визначення обставин, що можуть бути визнані істотними, закон відносить до компетенції суду. У будь-якому разі істотними є такі обставини, як стан здоров'я, матеріальне становище відповідача, наявність у нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних дружини, чоловіка, батьків, повнолітніх дітей тощо.
Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).
Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).
Отже, виходячи з аналізу статті 185 СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку. Така ж позиція висловлена у рішенні Верховного Суду України, яка висловлена 24 лютого 2016 року у справі № 6-1296цс15.
Додаткові витрати на дитину мають нести батьки.
Позивачкою належними, допустимими та достатніми доказами, котрі було досліджено в судовому засіданні, доведено факт понесення додаткових витрат на лікування сина на суму 139 850 гривень.
Суд погоджується із твердженням позивачки про те, що дані витрати є додатковими витратами в розумінні ст. 185 СК України, оскільки ОСОБА_1 наведено наявність особливих обставин для їх понесення, а відтак дані витрати не охоплюються аліментними зобов"язаннями, які були стягнуті на користь позивачки рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.10.2021 року у справі 607/16253/21.
З урахуванням викладеного позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.
Керуючись ст. ст.10, 141,185 СК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 229, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,-
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) 69 925 гривень додаткових витрат на утримання дитини ОСОБА_3 , 2013 року народження.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід державного бюджету 1211, 20 гривень судового збору.
Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня складання повного тексту, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня з дня складання повного тексту. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддяВ. М. Братасюк