Справа № 466/10472/21
Провадження № 2/466/154/24
04 квітня 2024 року Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого судді Баєвої О.І.
секретаря судового засідання Філевич У.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу, -
ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 25.03.2024 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи - ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити дії - залишено без розгляду.
04.04.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 14250,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду клопотання. Згідно з ч.4 ст. 270 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити у зв'язку із наступним.
Відповідно до ч.5 ст.142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Згідно п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. (ч.8 ст. 141 ЦПК України).
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правову допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
До клопотання ОСОБА_1 долучив детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 03.04.2024 року та акт виконаних робіт №03/04/2024 від 03.04.2024 року підписаний лише адвокатом Михалевським Ю.Р., проте не підписаний самим ОСОБА_1 , у зв'язку із чим не можливо прийти до висновку, що останній прийняв роботу адвоката. Крім того, в матеріалах справи міститься Договір про надання правової допомоги від 26.01.2024 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатським об'єднанням «Тарасишин, Михалевський і Партнери», а також Ордер на надання правничої (правової) допомоги від 05.02.2024 року. Разом з тим, документи, що свідчать про оплату, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки та ін.), які б засвідчували факт того, що ОСОБА_1 дійсно поніс витрати на правову допомогу, матеріали справи не містять.
Відтак, суд приходить до висновку, що у задоволенні вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 14250 грн. слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 133,137,141, 247, ЦПК України, суд,-
у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: О. І. Баєва