Справа № 445/2837/21
провадження № 2/445/54/24
27 березня 2024 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Сивака В. М.
секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.
з участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, -
представник позивача - адвокат Яцуляк Т.Р. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просив стягнути з останнього в користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 2218,08 грн. та моральну шкоду в розмірі 100000,00 грн., завдану кримінальним правопорушенням. В обгрунтування позову вказав, що ОСОБА_3 20 січня 2021 року близько 01:00 год. перебуваючи на вулиці Шевченка у центрі села Жуків Золочівського району Львівської області, вступив у словесний конфлікт із ОСОБА_2 , в ході якого він, діючи умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій та їх негативні наслідки, реалізуючи свій умисел, спрямований на завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , наніс останньому декілька ударів руками по голові та один удар ногою по тулубі з правої сторони. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 , ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді двох ран на верхній губі, синців в лобній ділянці зліва, на повіках правого ока, на повіках лівого ока з поширенням на спинку носа та виличну ділянку, на шиї, на задній поверхні грудної клітки, крововиливів на верхній та нижній губі, в білковій оболонці лівого ока. Також, відповідно до висновку експерта, при звертанні за медичною допомогою в КНП «Золочівська ЦРЛ», КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна лікарня», КНП «8-а МКЛ м. Львова» в громадянина ОСОБА_2 діагностовано: «ЗЧМТ. Струс головного мозку. Перелом кісток носа із зміщенням», з приводу якого 22.01.2021 р. була проведена операція: «Репозиція кісток носа». Вказані ушкодження відповідно до висновку експерта відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, зазначені вище обставини підтверджуються вироком Золочівського районного суду Львівської області від 13.07.2021 року, яким відповідача визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України. Зазначив, що від отриманих травм з вини відповідача позивач був змушений звертатися за медичною допомогою до медичних закладів, де йому надавалась стаціонарна та амбулаторна медична допомога. На лікування та проведення медичних обстежень позивачем було затрачено 2218,08 грн., що підтвержується відповідними платіжними документами. Окрім того вказав, що позивач важко переніс фізичний біль і страждання, у зв'язку з ушкодженням здоров'я, було принижено його часть і гідність. Він проходив відповідне лікування, що призвело до порушення нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного життя, викликаного травмою. Внаслідок дій відповідача фактично було зруйновано життєвий устрій позивача, він не міг працювати та заробляти кошти на своє утримання, у зв'язку з чим змушений був перебувати на утриманні своїх батьків. Також зазначив, що внаслідок неправомірних дій відповідача у позивача виникли психотравмуючі фактори, спричинені негативними емоціями, а саме порушився сон, знаходився у постійному пригнічному стані, до цього часу він відчуває постійний головний біль, запаморочення, стривоженість та дискомфорт.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав частково, зокрема, щодо відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 2218,08 грн. Щодо відшкодування моральної шкоди відповідач зазначив, що розмір 100000,00 грн. є явно необгрунтованим, не відповідає принципам розумності і справедливості. Окрім того, звернув увагу на те, що в судовому засіданні при розгляді кримінальної справи, він свою вину визнав, щиро розкаявся у заподіяному, поніс покарання, передбачене Кримінальним кодексом України, що вважає певною мірою сатисфакції моральних страждань позивача. Вважає, що позивачем недоведено належними та допустимими доказами, в розумінні ст. 76 ЦПК України, обсяг та глибину душевних страждань та їх тривалість. Тому, на думку відповідача відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн. буде належним відшкодуванням, пережитих позивачем моральних страждань.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, причин неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подав.
За вказаних обставин, суд не вбачає перешкод для розгляду даної справи у відсутності сторони відповідача.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також в інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
Частиною 1 ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно роз'яснень п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
За вимогами статті 12, 80, 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до вимог ч. 1ст.13 ЦПКУкраїни,суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що вироком Золочівського районного суду Львівської області від 13.07.2021 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.
Вирок суду набрав законної сили 13.08.2021 року.
Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач на лікування та медичні обстеження, зумовлені ушкодженням здоров'я неправомірними діями відповідача, поніс витрати в загальному розмірі 2218,08 грн., що підтверджується відповідними платіжними документами.
Вказані обставини та розмір матеріальної шкоди відповідачем не оспорюються, та позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди відповідачем визнаються в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, визначає підстави відповідальності за завдану моральну шкоду. Так, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно п. З Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до роз'яснень викладених у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації.
Враховуючи наведене в сукупності, суд вважає, що у зв'язку із протиправними діяннями відповідача, що спричинило легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я позивачу, останньому була завдана моральна шкода, яка полягала у душевних стражданнях, моральних переживаннях, у порушенні нормальних життєвих зв'язків, які позначили негативні зміни у його житті, викликали негативні переживання та спогади, тривогу, психологічний дискомфорт, почуття образи, обурення, приниження гідності.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд виходить з принципу співмірності та зазначає, що саме через страждання особи визначається поняття моральної шкоди, в свою чергу стражданням є відчуття глибоких душевних мук чи сильного фізичного болю, а не будь-яка тривала чи короткочасна негативна емоція, що може виникати у особи, як реакція на ті, чи інші дії або бездіяльність.
В рішенні ЄСПЛ від 28 травня 1985р. у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі», зазначається, що «з огляду на її природу, стверджувана моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення. Проте розумно припустити, що особи, які…зіткнулися з проблемами...можуть зазнати страждань і тривоги». Звідси випливає, що фактичною основою для висновку про наявність негативних наслідків у немайновій сфері потерпілої особи у більшості ситуацій може бути як таке розумне припущення про природність їх виникнення за подібних обставин.
Також, суд враховує правову позицію Верховного Суду висловленої у постанові ВП ВС від 15 грудня 2020 року у справі за № 752/17832/14-ц, а саме, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
Тому, при визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України, суд враховує вимоги розумності і справедливості, а також характер вчиненого протиправного діяння відповідачем, що спричинило позивачу легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, чим йому безумовно було завдано моральних та душевних страждань, ступеня та характеру перенесених позивачем моральних страждань, що були викликані перенесенням ним фізичного болю та вимушеними змінами у його житті, а тому суд вважає, що позов слід задоволити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 10000,00 грн. моральної шкоди, що є достатньою грошовою компенсацією за завдану моральну шкоду.
Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач на підставі п. 6 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору при поданні даної позовної заяви.
Відповідно до ч.6ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За таких обставин, з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави.
Керуючись ст. 2,4,5,11,13,141,246, 258,259,263-265,272,273 ЦПК України,-
позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 2218,08 грн. (дві тисячі двісті вісімнадцять гривень 08 коп.) матеріальної шкоди та 10000,00 грн. (десять тисяч гривень) моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в користь держави 908,00 грн. судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30-ти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Рішення набирає законної сили після закінчення 30-денного строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 01.04.2024
Суддя В. М. Сивак