Іменем України
27.08.10 Справа №17/336
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
при секретарі: Лолі Н.О.
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
від ВДВС: Лучинкіна Г.Г., довіреність № 7963 від 18.05.2010р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ,
на ухвалу господарського суду Запорізької області від19.07.2010р. у справі № 17/336
за позовом: Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», м.Дніпропетровськ,
до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІК», м. Мелітополь Запорізької області,
про стягнення 7715,67 грн.,
за скаргою позивача на бездіяльністю ВДВС Мелітопольського міськрайонного управління юстиції,
Розпорядженням в.о.голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2191 від 27.08.2010р. справу № 17/336 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді: Антоніка С.Г.; суддів: Коробки Н.Д., Кричмаржевського В.А., яка ухвалою від 27.08.2010р. прийняла справу до свого провадження.
За заявою представника ВДВС судовий процес здійснювався без фіксації технічними засобами, за його згодою у судовому засіданні 27.08.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.07.2010р. у справі № 17/336 (суддя Владимиренко І.В.) скаргу ПАТ комерційний банк «ПриватБанк»залишено без задоволення.
Ухвала суду мотивована тим, що виконавчий документ, а саме виконавчий напис нотаріуса № 1394 від 24.04.1999р. був повернутий стягувачу на підставі п. 6 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»у зв'язку з відсутністю майна боржника, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу, що підтверджується постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 31.05.2005р. Вказана постанова стягувачем не була оскаржена в порядку та у строки, передбачені ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, відносно вимоги скаржника щодо зобов'язання ВДВС провести виконавчі дії по реалізації майна ТОВ «Лік», описаного 07.06.2002р. на підставі акту опису й арешту майна, суд зазначив, що виконавче провадження по примусовому виконанню наказу №17/336 від 14.11.2003р. не було приєднано до виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса № 1394 від 24.04.1999р., за яким проводився опис та арешт майна 07.06.2002р., тому підстави для задоволення зазначеної вимоги скаржника відсутні. Також суд зауважив, що скарги відносно виконання виконавчих написів нотаріусів підлягають розгляду в окружному адміністративному суді.
Не погоджуючись з прийнятою у справі ухвалою, ПАТ комерційний банк «ПриватБанк»вернувся до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. При цьому вказує, що судом при прийнятті ухвали не прийнято до уваги той факт, що виконавче провадження по виконанню наказу суду знищено у грудні 2008р. Зауважує, що у боржника є майно, яке описане та арештоване, до цього часу не реалізоване та не звільнене з-під арешту, а тому ВДВС не мав права завершувати виконавче провадження.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив. Про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
ТОВ «Лік»відзив на апеляційну скаргу не надало, свого представника в судове засідання не направило. Про день, час та місце судового розгляду повідомлене належним чином.
ВДВС Мелітопольського міськрайонного управління юстиції відзиву на апеляційну скаргу не надало. Його представник у судовому засіданні пояснив, що всі дії державного виконавця по виконанню наказу господарського суду відповідали вимогам Закону України «Про виконавче провадження». Строк зберігання виконавчих документів у відповідності до п. 3.19 Інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби 3 роки з дати відмови у відкритті виконавчого провадження або з дати завершення виконавчого провадження. Виконавчі провадження по виконанню виконавчого напису нотаріуса та наказу господарського суду від 14.11.2003 р. № 17/336 знищено у 2005р.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі матеріалами без присутності представників позивача та відповідача.
Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.10.2003р. у справі № 17/336 з ТОВ «Лік»на користь ПАТ комерційний банк «ПриватБанк»стягнуто 5 612,83грн. заборгованості по відсоткам, 2 102,084грн. пені, 77,15грн. державного мита та 118,00грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
На виконання вказаного рішення 14.11.2003р. господарським судом Запорізької області видано наказ.
19.05.2010р. ПАТ комерційний банк «ПриватБанк»звернувся до господарського суду Запорізької області зі скаргою, якою просить скасувати постанову начальника ВДВС від 13.04.2010 р., яку винесено за результатами розгляду скарги на дії державного виконавця. Крім того, скасувати постанову від 24.03.2010р. у виконавчому провадженні № 10619829 про повернення стягувачу без виконання наказу господарського суду Запорізької області від 14.11.2003р. у справі № 17/336 та зобов'язати ВДВС провести виконавчі дії щодо реалізації майна, описаного 07.06.2002р. на підставі акту опису й арешту майна.
Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про відмову у задоволенні скарги, виходячи з наступного.
24.03.2010р. ВДВС винесена постанова, відповідно до якої стягувачу повернуто наказ від 14.11.2003 р. № 17/336 у зв'язку з тим, що неможливо встановити місцезнаходження боржника -ТОВ «Лік». Крім того, здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку майна боржника, на яке може бути звернено стягнення, виявилися безрезультатними.
Відповідно до ч.4 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»про повернення виконавчого документа і авансового внеску стягувачеві державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, і може бути оскаржена до суду в 10-денний строк.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова про повернення виконавчого документа (наказу господарського суду) винесена ВДВС 24.03.2010р. (а.с. 142, т.1), надіслана позивачу 26.03.2010рр. (супровідний лист № 5710 від 26.03.2010р., а.с.143, т.1) та отримана ПАТ КБ «ПраватБанк»30.03.2010р. Позивач звернувся зі скаргою до суду 17.05.2010р. (згідно штампу на конверті, в якому скарга надійшла до суду, а.с. 162, т.1), тобто після спливу 10-денного строку для оскарження постанови, який закінчився 09.04.2010р. (включно).
Таким чином, ПАТ комерційний банк «ПриватБанк» пропущений встановлений законом строк для оскарження постанови державної виконавчої служби, у зв'язку з чим в цій частині скарга задоволенню не підлягає.
13.04.2010р. начальником ВДВС Мелітопольського міжрайонного управління юстиції за результатами розгляду скарги на дії державного виконавця винесено постанову, якою відмовлено у задоволенні скарги ПАТ комерційний банк «ПриватБанк».
Частиною 3 ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що дії державного виконавця, його відмова від вчинення певної виконавчої дії, зволікання з вчиненням виконавчих дій, а також відмова у задоволенні заяви про відвід державного виконавця можуть бути оскаржені особами, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до виконання виконавчих дій у встановленому цим Законом порядку.
Відповідно до ч. 2 цього Закону керівник органу державної виконавчої служби при здійсненні контролю за діями державного виконавця під час виконання рішень, якщо вони суперечать вимогам Закону, вправі своєю постановою скасувати постанову, акт, інший процесуальний документ, винесений у виконавчому провадженні державним виконавцем, який йому підпорядкований, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, передбаченому цим Законом. Постанова керівника органу державної виконавчої служби може бути оскаржена сторонами виконавчого провадження до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду в 10-денний строк з моменту її винесення.
Згідно з ч. 1212 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Таким чином, господарський суд розглядає скарги на дії органів ДВС саме щодо виконання рішень, ухвал та постанов господарських судів. Розгляд скарги на постанову начальника ВДВС про розгляд скарги стягувача на дії державного виконавця не є діями по виконанню рішення господарського суду, тому не підлягають розгляду в порядку ст. 1212 ГПК України.
За таких обставин апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ, задоволенню не підлягає, ухвалу господарського суду Запорізької області від 19.07.2010р. у справі № 17/336 слід залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 19.07.2010р. у справі № 17/336 залишити без змін.