10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"12" жовтня 2010 р. Справа № 10/1039
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: Масюк Л.М., довіреність від 12.07.2010р.,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинівське", с.Долинівка Брусилівського району Житомирської області
на рішення господарського суду Житомирської області
від "25" серпня 2010 р. у справі № 10/1039 (суддя Прядко О.В.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Житомир-Авто", с.Довжик Житомирського району Житомирської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинівське", с.Долинівка Брусилівського району Житомирської області
про стягнення 16700,37 грн.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 25.08.2010р. у справі №10/1039 позов Публічного акціонерного товариства "Житомир-Авто" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинівське" про стягнення 16700,37 грн. задоволено.
Зменшити розмір штрафу до 556,68 грн.
Стягнути з відповідача на користь позивача - 556,68 грн. 10% штрафу, 167,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення 5566,79 грн. провадження у справі припинено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що рішення у справі прийнято під час першого засідання, яке відбулося без участі представника відповідача, чим було порушено норми ст. 77 ГПК України.
Вказує, що місцевий господарський суд не з'ясував майнову належність відремонтованого автомобіля, не отримав докази у вигляді документів на цей автомобіль, у зв'язку з чим не здійснив в повній мірі підготовку справи до розгляду, чим порушив вимоги ст. 65 ГПК України.
На думку скаржника, суд повинен був припинити провадження у справі на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки відсутній предмет спору.
На адресу апеляційного господарського суду 05.10.2010р. від Публічного акціонерного товариства "Житомир-Авто" надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, а також відзив на апеляційну скаргу.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач, зокрема, зазначає, що доводи відповідача про порушення судом першої інстанції вимог ст. 77 ГПК України не заслуговують на увагу, оскільки про дату час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином. Проте, повноважного представника в судове засідання не направив та не скористався своїм правом надання відзиву на позов. Звертає увагу, що у замовленні-наряді №ЗН-0008408 від 19.07.2010р. та акті виконаних робіт від 26.07.2010р. є посилання на договір підряду №117 від 01.11.2009р. Вказує, що здача в ремонт і отримання транспортного засобу з ремонту здійснювалося ТОВ "Долинівське" через свого представника, оплата виконаних робіт проводилася також через ТОВ "Долинівське", у зв'язку з чим правовідносини щодо обслуговування автомобіля Шевроле-Нива, держ. НОМЕР_1 виникли виключно між позивачем та відповідачем на підставі договору №117 від 01.11.2009р.
Враховуючи приписи ст. 101 ГПК України та те, що неявка в судове засідання представника позивача не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, колегія суддів задовольнила клопотання Публічного акціонерного товариства "Житомир-Авто".
Представник відповідача в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги, вважає рішення місцевого господарського суду незаконним та необґрунтованим, просить його скасувати та прийняти новий судовий акт, яким в позові відмовити. Вказала, що відповідно до укладеного між сторонами договору підряду №117 на капітальний (поточний) ремонт автомобіля, технічне обслуговування, техогляд, встановлення додаткового обладнання від 01.11.2009р. позивач виконав за замовленням відповідача роботи по ремонту автомобіля Шевроле-Нива, держ. НОМЕР_1, який належить на праві власності ТОВ "Долинівське" на суму 9002,51 грн., що підтверджується замовленням-нарядом №ЗН-0008408 від 19.07.2010р., актом виконаних робіт від 26.07.2010р. та довіреністю №84 від 26.07.2010р. Пояснила, що згідно пп.1.1 договору замовник (відповідач) доручив, а автосервісне підприємство (позивач) взяв на себе виконання робіт капітального (поточного) ремонту автомобілів замовника, проведення техогляду, технічного обслуговування, встановлення додаткового обладнання на автомобілі замовника. Зазначила, що заборгованість перед позивачем в сумі 5566,79 грн. відповідачем сплачена, що підтверджується платіжним дорученням №465 від 05.08.2010р.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Долинівське" (замовник) та ВАТ "Житомир-Авто", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Житомир-Авто", (автосервісне підприємство) було укладено договір підряду №117 на капітальний (поточний) ремонт автомобіля, технічне обслуговування, техогляд, встановлення додаткового обладнання (далі - договір) (а.с.7), згідно з п.1.1 якого замовник доручив, а автосервісне підприємство взяло на себе виконання робіт капітального (поточного) ремонту автомобілів замовника, проведення техогляду, технічного обслуговування, встановлення додаткового обладнання на автомобілі замовника.
Автосервісне підприємство зобов'язане виконати роботи, зазначені в п.1.1 договору, та здати їх замовнику по акту виконаних робіт (п.2.1.1 договору).
Пунктом 2.2.3 договору передбачено, що замовник зобов'язаний оплатити ремонт автомобіля згідно акта виконаних робіт на протязі трьох банківських робочих днів з моменту його підписання.
У п.2.2.6 договору сторони обумовили, що в разі невиконання п.2.2.3 договору замовник сплачує штраф у розмірі 200% вартості виконаних робіт та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати.
Позивач виконав роботи по ремонту автомобіля Шевроле-Нива, держ. НОМЕР_1 на суму 9002,51 грн., що підтверджується замовленням-нарядом № ЗН-0008408 від 19.07.2010р. (а.с.18), актом виконаних робіт №ЗА-0027390 від 26.07.2010р. (а.с.8) та довіреністю №84 від 26.07.2010р. (а.с.9).
Оскільки відповідач частково розрахувався з позивачем за виконані роботи, заборгованість відповідача перед позивачем склала 5566,79 грн.
Позивач, вважаючи, що відповідач неналежно виконує свої договірні зобов'язання, звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача 16700,37 грн., з яких: 5566,79 грн. основного боргу за виконані роботи по ремонту автомобіля, 11133,58 грн. штрафу.
Платіжне доручення №465 від 05.08.2010р. свідчить про те, що станом на день вирішення спору зазначена сума основного боргу сплачена відповідачем після подачі позову до суду (а.с.17).
За результатами розгляду справи, як вже зазначалось у цій постанові, господарський суд Житомирської області рішенням від 25.08.2010р. позов задовольнив. Зменшив розмір штрафу до 556,68 грн. Стягнув з відповідача на користь позивача - 556,68 грн. 10% штрафу, 167,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 5566,79 грн. провадження у справі припинив.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не виконані зобов'язання з оплати вартості виконаних робіт; факт наявності заборгованості підтверджується замовленням-нарядом №ЗН-0008408 від 19.07.2010р., актом виконаних робіт №ЗА-0027390 від 26.07.2010р. та довіреністю №84 від 26.07.2010р., нарахування штрафу за порушення виконання зобов'язання підтверджується договором, укладеним між сторонами, та нормами чинного законодавства. Також зазначив, що позивач виконав за замовленням відповідача роботи по ремонту автомобіля Шевроле-Нива, держ. НОМЕР_1, який належить на праві власності ТОВ "Долинівське".
Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
З аналізу змісту даної статті вбачається, що основними ознаками договору підряду є: виконання таких робіт здійснюється за завданням замовника; на ризик підрядника; результати робіт передаються замовнику; замовник повинен прийняти та оплатити результати виконаної робити.
Статтею 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Згідно із ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до умов укладеного між сторонами договору підряду №117 на капітальний (поточний) ремонт автомобіля, технічне обслуговування, техогляд, встановлення додаткового обладнання від 01.11.2009р. замовником є Товариство з обмеженою відповідальністю "Долинівське".
Проте, як вбачається із замовлення-наряду №ЗН-0008408 від 19.07.2010р. та акту виконаних робіт №ЗА-0027390 від 26.07.2010р., що замовником робіт є ОСОБА_2. Договірні відносини між ПАТ "Житомир-Авто" та ОСОБА_2 відсутні.
Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що автомобіль Шевроле-Нива, держ. НОМЕР_1 є власністю фізичної особи ОСОБА_2, яка 06.03.2010р. уповноважила громадянина ОСОБА_3 користуватися та розпоряджатися цим автомобілем, про що свідчить довіреність серії ВМР №494105 від 06.03.2010р. (а.с.39).
Громадянин ОСОБА_3 16.07.2010р. уклав з відповідачем договір позики на суму 10000,00 грн. з метою здійснення технічного обслуговування та ремонту автомобіля Шевроле-Нива, держ. НОМЕР_1 (а.с.37-38).
Відповідно до п.3 цільове призначення позики - для використання їх позичальником для проведення технічного обслуговування та ремонту автомобіля Шевроле-Нива держ.НОМЕР_1 , що знаходиться у користуванні позичальника.
Разом з тим, договір указаний договір не містить посилань на договірні відносини позивача і відповідача, урегульовані договором №117 від 01.11.2009р. , та укладений без участі позивача - ПАТ "Житомир-Авто".
Таким чином відносини між замовником ремонту автомобіля Шевроле-Нива та виконавцем робіт не регулюються умовами договору підряду № 117 від 01.11.2009р. , і, відповідно, відсутні підстави для застосування п.2.2.6 цього договору до спірних відносин.
Доводи позивача про те, що в сторони у замовленні-наряді №ЗН-0008408 від 19.07.2010р. та акті виконаних робіт №ЗА-0027390 від 26.07.2010р. посилаються на договір підряду №117 від 01.11.2009р. спростовуються змістом наведених вище положень законодавства та умов договору.
Враховуючи ту обставину, що факт виконання робіт підтверджується актом виконаних робіт №ЗА-0027390 від 26.07.2010р. та не заперечується сторонами, то вимога позивача про стягнення з відповідача залишку боргу у сум 5566,79 грн. підлягає задоволенню.
У зв'язку з тим, що зазначена сума боргу була сплачена відповідачем після подачі позову, місцевий господарський суд правомірно припинив провадження у справі в частині стягнення 5566,79 грн. основного боргу за відсутністю предмета спору (п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України).
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення в частині стягнення з відповідача суми штрафу підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню з відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинівське задовольнити.
2. Рішення господарського суду Житомирської області від 25 серпня 2010 року у справі №10/1039 скасувати в частині стягнення на користь Публічного акціонерного товариства "Житомир-Авто" з Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинівське" суми штрафу та змінити в частині стягнення судових витрат.
Прийняти в цій частині позову нове рішення про відмову в позові.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:
" 1. Провадження у справі в частині стягнення 5566,79 грн. припинити.
2. У позові в частині стягнення 11133,58 грн. відмовити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинівське", 12640, с.Долинівка Брусилівського району Житомирської області, ідентифікаційний код 05267392 на користь Публічного акціонерного товариства "Житомир-Авто", 10004, с.Довжик Житомирського району Житомирської області, вул.Богунська 1-А, ідентифікаційний код 03112857 - 55,67 грн. державного мита, 78,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу."
3. Видачу наказу на виконання постанови Житомирського апеляційного господарського суду доручити господарському суду Житомирської області.
4. Справу №10/1039 повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий - суддя:
судді:
Віддруковано: 4 прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу;
3 - відповідачу
4 - в наряд