10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"23" вересня 2010 р. Справа № 6/825-10
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: Бовкун А.С. - представника за довіреністю №1518-НЮ від 26.05.2010р.,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр", с.Красносілка Старокостянтинівського району Хмельницької області
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "02" серпня 2010 р. у справі № 6/825-10 (у складі головуючого судді Танасюк О.Є., суддів: Матущака О.І., Заверухи С.В.)
за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", м.Київ
до Відкритого акціонерного товариства "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр", с.Красносілка Старокостянтинівського району Хмельницької області
про стягнення 86262,54грн.,
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 23.09.2010р. у справі №6/825-10 позов Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" до Відкритого акціонерного товариства "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр" про стягнення 86262,54грн. заборгованості з оплати збору за утримання ділянки землі у межах смуги відведення залізниці у відповідності до укладеного між сторонами договору про подачу та забирання вагонів при станції Старокостянтинів-2 Жмеринської дирекції залізничних перевезень Південно-Західної залізниці №338 від 01.06.2007р. задоволено в повному обсязі з покладенням на відповідача обов'язку відшкодувати позивачеві 862,63грн. витрат з державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Вважаючи, що вказане рішення прийняте місцевим господарським судом з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю вимогам законодавства, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати.
Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:
- господарським судом першої інстанції не було з'ясовано, що при підписанні додаткової угоди до договору №338 від 01.06.2007р. про подачу та забирання вагонів на залізничну під'їзну колію при ст.Старокостянтинів-2, згідно якої змінено суму оплати за утримання ділянок землі у смузі відведення залізниці, яка розраховується за формулою (П=К)хS, де П - діюча ставка місцевого земельного податку за 1кв.м., К - витрати Залізниці на утримання 1кв.м. землі в межах смуги відведення Залізниці, S - площа земельної ділянки, зайнятої спорудами відповідача у межах відведення залізниці, відповідачу була відома лише S - площа земельної ділянки (18668кв.м.), а П та К не були відомі й позивач, незважаючи на запити відповідача, точного розрахунку не надав, лист №129 від 25.03.2009р., в якому відповідач просив надати роз'яснення щодо підстав підняття ставки за утримання ділянок землі та надання калькуляції витрат залізниці на утримання 1кв.м. землі у смузі відведення залізниці, залишив без відповіді, а більш детальний розрахунок витрат залізниці позивачем було надано лише в позовній заяві, при чому, з даного розрахунку вбачається, що витрати Залізниці на утримання 1кв.м. смуги відведення залізниці, яка зазначена в калькуляції на 2009 рік, доданої до позовної заяви, становлять 0,79грн. без ПДВ за 1кв.м. в місяць, тоді як вказана сума значно перевищує попередній збір за утримання ділянок землі, наданих залізницями в тимчасове користування, який становив 0,7грн. за 1кв.м. в рік (0,058грн. в місяць), встановлений пунктом 22 таблиці 4 пункту 9 розділу 2 Тарифного керівництва №1 (Збірника, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.1999р. №551, який втратив чинність відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009р. №317), тобто, протягом дії додаткової угоди витрати Залізниці документально не підтверджені;
- судом не взято до уваги додаткові пояснення відповідача від 02.08.2010р., в яких зазначено, що Залізницею за послуги відшкодування витрат Залізниці на утримання смуги відведення у вересні 2009 року завищено плату у зв'язку з врахуванням площі земельної ділянки, зайнятої під'їзною колією у межах смуги відведення 18668кв.м., яку було встановлено додатковою угодою до договору №338, яка вступила в дію з 29.09.2010р., а не 11718кв.м., якими користувався відповідач на той момент відповідно до договору №338, а тому, стягнення за вересень 2009 року мало бути проведено у розмірі 9745,07грн. без ПДВ, з яких: з 01.09.2009р. по 28.09.2009р.: 11718х(0,79+0,01)/30х28=8749,44грн., з 29.09.2009р. по 30.09.209р.: 18668х(0,79+0,01)/30х2=995,63грн., що з врахуванням ПДВ загалом становитиме 11694,0,8грн., а не 17951,28грн., як нараховано позивачем, тобто, переплата становить 6227,20грн.
За твердженням відповідача, плата за утримання ділянок у смузі відведення залізниці, яка розраховується за ставками, визначеними калькуляціями за формулою (П=К)хS, є мінливою і при укладенні додаткової угоди до договору жодній із сторін не був відомий точний розмір плати, а отже, сторони не дійшли згоди щодо такої істотної умови договору, як ціна.
Крім того, відповідач вказує, що відповідач скористався своїм монопольним становищем, піднявши плату у декілька разів, що суперечить законодавству України про захист економічної конкуренції.
Позивач у відзиві №195/3-юр від 01.09.2010р. на апеляційну скаргу (а.с.135-137) заперечив проти доводів відповідача, надавши пояснення на їх спростування. Просить залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник відповідача на виклик в засідання суду не з'явився.
16.09.2010р. від відповідача факсимільним зв'язком та 22.09.2010р. - поштовим зв'язком - на адресу суду надійшли заяви за №622 від 16.09.2010р. (з копією наказу №63 від 13.09.2010р. ВАТ "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр"), в яких останнє просить відкласти розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відпусткою юрисконсульта Пастуха В.А.
Зважаючи на те, що позиція відповідача викладена в апеляційній скарзі, та той факт, що відповідач, який належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не був позбавлений права уповноважити представляти його інтереси в судовому засіданні інших осіб, беручи до уваги приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів відхилила заявлене відповідачем клопотання та визнала можливим здійснювати розгляд апеляційної скарги без участі представника відповідача.
Представник позивача заперечила проти доводів апеляційної скарги, надавши пояснення в обґрунтування своїх заперечень. Вважає оскаржене рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.12.1999р. Державному територіально-галузевому об'єднанню "Південно-Західна залізниця" було видано Державний акт серії І-ХМ №00213 на право постійного користування земельною ділянкою площею 94,10га на території Старокостянтинівської міської ради для залізничного транспорту в межах згідно з планом землекористування (а.с.11-13).
16.12.1999р. Державному територіально-галузевому об'єднанню "Південно-Західна залізниця" було видано Державний акт серії І-ХМ №00215 на право постійного користування земельною ділянкою площею 17,1058га на території Веснянської міської ради для залізничного транспорту в межах згідно з планом землекористування (а.с.14-16).
01.06.2007р. між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" (Залізниця) та Відкритим акціонерним товариством "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр" (Користувач) було укладено договір №338 на подачу та забирання вагонів (а.с.17-18), відповідно до якого сторони домовились, що згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та на умовах цього договору здійснюється подача, розставлення на місця навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під'їзної колії, яка належить Залізниці та примикає стрілкою №113 до під'їзної колії ДП "Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал" при станції Старокостянтинів-2 Південно-Західної залізниці і обслуговується локомотивом Залізниці. (п.1 договору).
Розгорнута довжина під'їзної колії становить 642 погонних метрів (п.2 договору).
Як передбачено п.3 договору, у межах смуги відведення залізниці під'їзною колією і спорудами контрагента зайнято ділянку землі площею 11718,00кв.м.
Відповідно до п.14 договору, Користувач сплачує Залізниці плату:
- за подачу, забирання вагонів - згідно збірника Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, Тарифного керівництва №1;
- за користування вагонами (контейнерами) - згідно ставок плати, погоджених розпорядження КМУ від 08.10.2004р. №706-р;
- за складування вантажів або примикання під'їзних колій у смузі відведення - збір за утримання ділянки землі, наданої залізницею в тимчасове користування підприємству для улаштування примикання під'їзної колії сплачується не пізніше як за 10 діб до початку місяця;
- за маневрову роботу - згідно збірника Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, Тарифного керівництва №1, з урахуванням коефіцієнту;
- інші збори і плати - згідно збірника Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, Тарифного керівництва №1.
Збори і плати вносяться Централізовано через Єдиний технологічний центр по обробці перевізних документів (далі ЄТехПД) згідно договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Пунктом 20 договору сторони погодили, що він укладається терміном на 5 років, з 01.06.2007р. до 31.05.2012р.
В подальшому сторони підписали додаткову угоду до договору №338 від 01.06.2007р. (а.с.20), якою пункт 3 виклали в новій редакції, зазначивши, що у межах смуги відведення залізниці під'їзною колією і спорудами контрагента зайнято ділянку землі площею 18668,00кв.м. Вказана угода, згідно п.4, є невід'ємною частиною договору №338 і діє з 29.09.2009р. до закінчення терміну дії договору.
Крім того, сторонами було укладено додаткову угоду до договору №338 від 01.06.2007р. (а.с.21), якою абзац 3 пункту 14 договору викладено у новій редакції, де передбачено, що плата за утримання ділянок землі у смузі відведення залізниці згідно Тарифного керівництва №1, сплачується не пізніше, як за 10 днів до початку звітного місяця за ставками визначеними калькуляціями за формулою: (П+К)*S, де П - діюча ставка місцевого земельного податку за 1 кв.м; К - витрати залізниці на утримання 1кв.м землі в межах смуги відведення залізниці, які розраховуються залізницею один раз в рік та доводяться до відома підприємств шляхом розміщення оголошень в товарній касі станції (або шляхом направлення повідомлень чи в будь-який інший спосіб виходячи з умов технології роботи станції); S - площа земельної ділянки, зайнята під'їзною колією у межах смуги відведення, кв.м.
Дана угода, як визначено в її п.3, являється невід'ємною частиною договору №338 і діє з 01.09.2009р. до закінчення терміну дії договору.
Договір та додаткові угоди скріплені печатками та підписані представниками сторін.
Матеріали справи також свідчать про те, що 05.05.2009р. між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" (Залізниця) та Відкритим акціонерним товариством "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр" (Вантажовласник) було укладено договір №498 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (а.с.31), предметом якого є надання Залізницею Вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів та проведенням розрахунків за ці послуги (п.1.1. договору).
Як передбачено п.п.3.1.,3.2.,3.3. вказаного договору, Вантажовласник здійснює попередню оплату Залізниці шляхом перерахування коштів на рахунок Залізниці. Одержані кошти Залізниця зараховує на особовий рахунок Вантажовласника. Послуги за цим договором надаються за умови наявності коштів на його особовому рахунку. Розмір попередньої оплати визначається Вантажовласником, виходячи із очікуваного обсягу перевезень та послуг на підставі діючих тарифів. Залізниця відображає відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами (контейнерами), штрафи, пеню) в особовому рахунку Вантажовласника на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами і т.ін., оформлених в паперовому або електронному вигляді.
Згідно з п.п.2.2.6. договору, Залізниця зобов'язана списувати з особового рахунку Вантажовласника відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами (контейнерами), штрафи, пеню) на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами і т.ін.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ДТГО "Південно-Західна залізниця" зазначило, зокрема, що, відповідно до розрахунку (а.с.30), плата за утримання ділянки землі, зайнятої спорудами відповідача у смузі відведення Залізниці, яка знаходиться у межах Старокостянтинівської міської ради за грудень 2009 року становить 16361,28грн. з врахуванням ПДВ ((0,01грн.+0,79грн.)х17043кв.м.=13634,40грн.+20% ПДВ), за січень-квітень 2010 року плата за один місяць становить 13677,64грн. з ПДВ ((0,0108грн.+0,79грн.)х17043кв.м.=13648,03грн.+20% ПДВ),плата за утримання ділянки землі, зайнятої спорудами відповідача у смузі відведення Залізниці, яка знаходиться у межах Веснянської міської ради за грудень 2009 року становить 1540,54грн. з врахуванням ПДВ ((0,000021грн.+0,79грн.)х1625кв.м.=1283,78грн.+20% ПДВ), за січень-квітень 2010 року плата за один місяць становить 1540,54грн. з ПДВ ((0,000022грн.+0,79грн.)х1625кв.м.=1283,78грн.+20% ПДВ). Згідно переліку ЄТехПД Залізницею стягнутий з особового рахунку відповідача збір за утримання ділянки землі, зайнятий його під'їзною колією, за вересень, жовтень та листопад 2009 року, а зазначений збір за грудень 2009 року стягнутий частково, в сумі 3312,00грн., в зв'язку з чим залишок заборгованості з оплати збору за грудень становить 14589,82грн., а загальна заборгованість відповідача з оплати збору за утримання ділянки землі у межах смуги відведення Залізниці становить 86262,54грн. (14589,82грн. за грудень 2009 року +16377,64грн.х4міс. + 1540,54грн.х4міс. за січень-квітень 2010 року).
Як стверджує позивач, направлена ним відповідачеві претензія від 03.03.2010р. №НЮ-16-118/10п (а.с.51) залишена останнім без задоволення, що стало приводом для пред'явлення даного позову.
Відповідач у відзиві №294 від 31.05.2010р. (а.с.76) заперечив проти позовних вимог, надавши пояснення в обґрунтування своїх заперечень. Просив відмовити в задоволенні позову та зобов'язати позивача здійснити перерахунок оплати за утримання ділянок землі у смузі відведення залізниці, з врахуванням фактичних витрат залізниці за утримання 1кв.м. землі в межах смуги відведення залізниці.
Як зазначалося вище, рішенням господарського суду першої інстанції позов Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" до Відкритого акціонерного товариства "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр" про стягнення 86262,54грн. заборгованості задоволено, з чим погоджується колегія суддів.
При цьому, судовою колегією враховується наступне.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про залізничний транспорт", встановлення тарифів на ввезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом (за винятком міських пасажирських перевезень) у межах України здійснюється на підставі бюджетної, цінової та тарифної політики у порядку, що визначає Кабінет Міністрів України. Частиною 2 вказаної статті унормовано, що розрахунки за роботи і послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу, пошти, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними тарифами, які визначаються за домовленістю сторін і порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції.
Ст.71 Статуту залізниць України встановлює, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором.
Згідно зі статтею 57 Статуту залізниць України, тарифи на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом (за винятком приміських пасажирських перевезень) встановлюються у порядку, що визначає Кабінет Міністрів України.
Розрахунки за роботи і послуги, пов'язані перевезенням вантажів, вантажобагажу, пошти, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними тарифами, які визначаються за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить антимонопольному законодавству (стаття 58 Статуту залізниць України, ч.4 ст.9 Закону України "Про залізничний транспорт”).
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.1998р. №173 „Про перелік робіт (послуг), що належать до основної діяльності залізничного транспорту, та Порядок розподілу доходних надходжень від основної діяльності залізничного транспорту” визначено, що підрозділами основної діяльності залізниць виконуються (надаються) роботи (послуги) у тому числі з утримання смуги відведення.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України „Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" від 25.12.1996 року № 1548, затверджено повноваження центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій щодо регулювання (встановлення фіксованих та граничних рівнів цін (тарифів), торгівельних (постачальницько-збутових) надбавок, нормативів рентабельності, запровадження обов'язкового декларування зміни) цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг згідно з додатком. В пункті 2 додатку до даної постанови зазначено повноваження Міністерства транспорту та зв'язку щодо регулювання (встановлення фіксованих та граничних рівнів цін (тарифів) - за погодженням з Мінекономіки і Мінфіном встановлює тарифи на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, а також на послуги з випробувань автобусів, переобладнаних з транспортних засобів іншого призначення, для підтвердження їх відповідності вимогам безпеки.
У відповідності до наданих Кабінетом Міністрів України повноважень наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009р. №317 було затверджено "Збірник тарифів перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги Тарифне керівництво №1". Згідно з пунктом 6 зазначеного наказу, останній вступає в дію з 01.05.2009 року.
Підпунктом 9 пункту 32 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги визначено інші послуги на прохання вантажовласників, що пов'язані з перевезенням вантажів, для яких не наведено готової плати у цьому Збірнику та перелік яких визначається Укрзалізницею.
У телеграмі Державної адміністрації залізничного транспорту України від 30.04.2009р. №ЦЗМ-14/703 (а.с.26) оголошений перелік видів перевезень, робіт і послуг, які виконуються залізничним транспортом за вільними тарифами та визначені, як складові договірного тарифу НР 9 таблиці 5 п.32 Збірника тарифів, зокрема, відшкодування витрат на утримання смуги відведення.
В липні 2009 року залізницям України було надіслано телеграфне розпорядження Укрзалізниці від 29.04.2009р. №000333/ЦМ (а.с.89), яким зобов'язано усі залізниці України внести в діючі договори про експлуатацію залізничних під'їзних колій та про подачу та забирання вагонів доповнення щодо відшкодування витрат на утримання смуги відведення за ставками, визначеними калькуляціями залізниці відповідно до витрат.
Враховуючи наведені вище положення законодавства, приписи вищестоящого органу, на підставі п.14 договору №338 від 01.06.2007р. та додаткових угод, позивач, беручи до уваги дані про суми нарахованого земельного податку за 1кв.м., який сплачує залізниця по Старокостянтинівській та Веснянській сільських радах у відповідних місяцях 2009 та 2010 років (а.с.86,87), виходячи з калькуляції витрат на утримання 1кв.м. смуги відведення по службі колії на 2009 рік (а.с.29,91,92), а також, з врахуванням даних про нарахування збору за утримання ділянок землі в межах смуги відведення Залізниці в період з грудня 2009 року по квітень 2010 року, зазначених у підписаних сторонами накопичувальних картках за вказаний період (а.с.33-42), провів розрахунок збору за утримання земельної ділянки за грудень 2009р. (частково, з врахуванням стягнутого з відповідача збору в сумі 3312,00грн.), а також за січень, лютий, березень, квітень 2010р.
Згідно розрахунку позивача (а.с.30), який, на думку суду, є правильним, загальна сума заборгованості відповідача з плати за утримання ділянки землі у межах смуги відведення залізниці за грудень 2009 року, січень-квітень 2010 року становить 86262,54грн .
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст.34,43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Однак, всупереч наведеним нормам, відповідач доказів добровільного погашення заборгованості в сумі 86262,54грн., а також задоволення претензії позивача від 03.03.2010р. №НЮ-16-118/10п з вимогою в 10-денний термін відповісти на претензію у матеріали справи не надав, в зв'язку з чим позивач цілком обґрунтовано звернувся з даним позовом до суду.
Доводи відповідача про те, що господарським судом першої інстанції не було з'ясовано, що при підписанні додаткової угоди до договору №338 від 01.06.2007р., згідно якої змінено суму оплати за утримання ділянок землі у смузі відведення залізниці, яка розраховується за формулою (П=К)хS, відповідачу була відома лише S - площа земельної ділянки (18668кв.м.), а П та К не були відомі, й, виходячи з того, що плата за утримання ділянок у смузі відведення залізниці, яка розраховується за формулою (П=К)хS, є мінливою і при укладенні додаткової угоди до договору жодній із сторін не був відомий точний розмір плати, а отже, сторони не дійшли згоди щодо такої істотної умови договору, як ціна, до уваги не беруться, зважаючи на наступне.
За загальним правилом суб'єкти цивільного права вступають у правові відносини на свій розсуд, за власним бажанням, самостійно визначають порядок і доцільність своєї поведінки.
Так, відповідно до ч.1 ст.12 та ч.1 ст.13 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у межах наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Як передбачено п.3 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України, однією з засад цивільного законодавства є свобода договору, що полягає у тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України).
Ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України надає сторонам договору право відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Крім того, як зазначає наведена норма, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (ч.2 ст.14 Цивільного кодексу України).
При укладенні договору сторони керуються правилом ст.203 Цивільного кодексу України, в ч.3 якої зазначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Таким чином, уклавши додаткову угоду до договору №338 від 01.06.2007р., якою сторони домовились, що плата за утримання ділянок землі у смузі відведення залізниці згідно Тарифного керівництва №1, сплачується за ставками визначеними калькуляціями за формулою: (П+К)*S, ВАТ "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр" цілком свідомо та добровільно погодилось на дану умову додаткової угоди.
Доводи відповідача про те, що судом не взято до уваги додаткові пояснення відповідача від 02.08.2010р., в яких зазначено, що Залізницею за послуги відшкодування витрат Залізниці на утримання смуги відведення у вересні 2009 року завищено плату у зв'язку з врахуванням площі земельної ділянки, зайнятої під'їзною колією у межах смуги відведення 18668кв.м., а не 11718кв.м., якими користувався відповідач на той момент відповідно до договору №338, а тому, стягнення за вересень 2009 року мало бути проведено у розмірі 9745,07грн., а не 17951,28грн., як нараховано позивачем, тобто, переплата становить 6227,20грн., судова колегія також вважає безпідставними з огляду на те, що позивач заявляв до стягнення борг, що виник за період з грудня 2009 року по квітень 2010 року.
За наведених обставин, колегія суддів проходить до висновку, що рішення місцевого господарського суду у даній справі є правильним, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин справи, а доводи апеляційної скарги не є підставою для його скасування.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 02 серпня 2010 року у справі №6/825-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр", с.Красносілка Старокостянтинівського району Хмельницької області - без задоволення.
2. Справу №6/825-10 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя
судді:
Віддрук. 4 прим.
1 - до справи
2,3 - сторонам
4 - в наряд