08 квітня 2024 рокусправа № 380/2787/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області (далі - відповідач-2) у якому, з урахуванням заяви від 21.02.2024 про уточнення позовних вимог, просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення відповідача-1 від 23.01.2024 №134550026125 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років (із зазначенням прокурорського стажу 20 років 1 місяць 6 днів) та рішення від 23.01.2024 № 134550026125 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років (із зазначенням прокурорського стажу 19 років 9 місяців 20 днів);
- зобов'язати відповідача-2 прийняти рішення, яким призначити позивачу пенсію за вислугу років (працівник прокуратури), зарахувавши до стажу державної служби період роботи з 06.05.1998 по 11.12.2003 (5 років 9 місяців 13 днів) на посаді юрисконсульта у військовій частині НОМЕР_1 як перебування на державній службі та частину періоду на посадах прокурорів (стаж роботи в органах прокуратури) з 12.12.2003 по теперішній час (3 місяці і 16 днів).
Ухвалою від 08.02.2024 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 28.02.2024 залучено до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.01.2024 позивач звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за вислугу років (працівник прокуратури) на підставі ст. 86 Закону України "Про прокуратуру". За наслідком розгляду долучених до заяви документів, відповідач-1 прийняв два спірні рішення від 23.01.2024 № 134550026125 (з тією ж датою і з тим ж номером) про відмову у призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку із відсутністю у позивача необхідного стажу за вислугу років 25 років для призначення пенсії за вказаною нормою Закону.
Відмічає, що у одному рішенні до стажу за вислугу років відповідач-1 не зарахував період роботи з 06.05.1998 по 11.12.2003 (5 років 9 місяців 13 днів) на посаді юрисконсульта у військовій частині НОМЕР_1 , як стажу перебування на державній службі, обрахувавши стаж роботи, що дає право на пенсію відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" 20 років 1 місяць 6 днів на прокурорських посадах, при загальному стажі 25 років 10 місяців 19 днів.
У другому рішенні відповідач-1 до стажу за вислугу років не зарахував період роботи з 06.05.1998 по 11.12.2003 (5 років 9 місяців 13 днів) посаді юрисконсульта у військовій частині НОМЕР_1 , як перебування на державній службі; а також частину періоду на посадах прокурорів з 12.12.2003 по теперішній час (3 місяці і 16 днів), зазначивши, що станом на день подачі заяви до органу Пенсійного фонду, згідно з поданими документами, вислуга років, що дає позивачу право на пенсію відповідно до вимог статті 86 Закону України "Про прокуратуру" становить 19 років 9 місяць 20 днів на прокурорських посадах, при загальному стажі 25 років 10 місяців 19 днів.
Також позивач наголошує, що кваліфікаційні вимоги щодо певних категорій і посад державних службовців визначені у Довіднику типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців, затвердженому наказом Головного управління державної служби України від 01.09.1999 № 65, пунктом п. 2.6 якого передбачено, що Державний службовець повинен мати, як правило, повну
вищу освіту (освітньо-кваліфікаційний рівень - спеціаліст, магістр
за спеціальностями галузі "Державне управління" або іншими,
професійно орієнтованими для державної служби з додатковим
підвищенням кваліфікації за професійними програмами вказаної
галузі, а на посадах спеціалістів VII категорії державних
службовців припустимо використання фахівців з базовим рівнем вищої
освіти (бакалавр).
Позивач вважає, що оскільки вимоги щодо наявності вищої освіти у осіб, які займають посади державних службовців на час початку зайняття позивачем посади юрисконсульта в/ч НОМЕР_1 (1998 рік) не було, то положення нормативно-правових актів у частині наявності у осіб, що обіймають посаду державних службовців вищої освіти, у даному випадку застосуванню не підлягають.
З огляду на наведені обставин, позивач вважає оспорювані рішення відповідача-1 від 23.01.2024 № 134550026125 такими, що не відповідають вимогам Закону України "Про прокуратуру" та Закону України "Про державну службу", а також прийняті з порушенням прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1 , відтак є протиправними.
Із наведених підстав, просить задовольнити позовні вимоги повністю.
10.02.2024 Головне управління ПФУ у Вінницькій області отримало ухвалу від 08.02.2024 про відкриття провадження в адміністративній справі, яка доставлена до електронного кабінету відповідача-1.
Відповідач-1 не скористався наданим йому правом подання відзиву, і станом на день розгляду справи відзив на позовну заяву до суду не надійшов.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
25.03.2024 Головне управління ПФУ у Львівській області надіслало відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, з огляду на таке. Відповідно до ч. 1 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років, зокрема, в період 01 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років. Вислуга років, яка дає право на призначення такого виду пенсії враховується в календарному обчисленні.
За правилами ч. 6 ст. 86 Закону № 1697-VII до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується, зокрема, час роботи на посадах прокурорів органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання.
Стверджує, що відповідно до поданих ОСОБА_1 документів вислуга років, що дає право на пенсію згідно зі ст. 86 Закону № 1697-VII станом на 16.01.2024 (день звернення із заявою про призначення пенсії) становить 20 років 1 місяць 6 днів при загальному стажі - 25 років 10 місяців 19 днів. Згідно із доданими документами та за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу з бази даних реєстру застрахованих осіб, до страхового стажу зараховані всі періоди.
Тому відповідач-2 вважає оспорювані рішення відповідача-1 від 23.01.2024 №134550026125 про відмову у призначенні пенсії такими, що прийняті із дотриманням та відповідно до норм та вимог чинного законодавства та нормативно-правових актів України.
Із наведених підстав, просить відмовити у задоволенні позову.
04.04.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-2, у якій ОСОБА_1 заперечує проти доводів пенсійного органу, наведених у відзиві. Зазначає, що відзив жодним чином не спростовує надані позивачем докази, а тому просить його відхилити повністю.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 згідно із записами, наявними у трудовій книжці від 14.08.1996 серії НОМЕР_2 , обіймала такі посади:
14.08.1996 - прийнята на посаду юрисконсульта (ПП "Фортуна");
06.02.1997 - звільнена з посади юрисконсульта згодою сторін - ст. 36 КЗпП України;
06.05.1998 - прийнята на посаду юрисконсульта (військова частина НОМЕР_1 );
05.10.1998 -присвоєний 15 ранг державного службовця Силами протиповітряної оборони України;
03.03.2003 - присвоєний 14 ранг державного службовця командувачем 28 корпусу ППО;
11.03.2003 - присвоєна кваліфікація спеціаліста ІІ категорії;
13.06.2003 - присвоєна кваліфікація спеціаліста І категорії;
11.12.2003 - звільнена з роботи за власним бажанням - ст. 38 КЗпП України;
12.12.2003 - призначена на посаду прокурора Шевченківського району м. Львова;
18.01.2006 - призначена на посаду старшого помічника прокурора Шевченківського району м. Львова;
08.10.2008 - призначена на посаду помічника прокурора Сихівського району м. Львова;
11.10.2011 - призначена а Сихівського району м. Львова;
11.10.2011 - прийнята Присяга працівника прокуратури;
11.06.2012 - у зв'язку із скороченням та штатному розписі прокуратури, призначена старшим прокурором Сихівського району м. Львова;
17.06.2013 - призначена на посаду старшого прокурора прокуратури Шевченківського району м. Львів;
31.07.2015 - призначена прокурором прокуратури Шевченківського району м. Львова;
14.12.2015 - призначена на посаду прокурора Львівської місцевості прокуратури № 2 Львівської області;
15.03.2021 - переведена на посаду прокурора Галицької окружної прокуратури міста Львова Львівської області.
16.01.2024 позивач звернулася до Головного управління ПФУ у Львівській області із заявою від 16.01.2024 № 518 про призначення пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України "Про прокуратуру", долучивши до заяви такі документи: довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру; заява про призначення пенсії; паспорт; довідка про заробітну плату (спецпенсії); документи про місце проживання (реєстрації); заява про спосіб виплати пенсії; інший документ; трудова книжка, інші документи про стаж.
За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви від 16.01.2024 № 518 про призначення пенсії, визначене Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
23.01.2024 Головне управління ПФУ у Вінницькій області прийняло рішення № 132550026125 (далі - рішення № 132550026125(1)), яким відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII, за відсутності необхідного стажу вислуги років, відповідно до п. 1 ст. 86 Закону № 1697-VII.
Згідно із рішенням від 23.01.2024 № 132550026125(1), вислуга років ОСОБА_1 , що дає право на пенсії згідно із ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" станом на 16.01.2024 становить 19 років 9 місяці 20 днів. Стаж роботи на посаді прокурора - 19 років 29 місяців 20 днів, при загальному стажі роботи - 25 років 10 місяці 19 днів.
23.01.2024 Головне управління ПФУ у Вінницькій області прийняло рішення № 132550026125 (далі - рішення № 132550026125(2)), яким відмовило у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII, за відсутності необхідного стажу вислуги років, відповідно до п. 1 ст. 86 Закону № 1697-VII.
Згідно із рішенням від 23.01.2024 № 132550026125(2), вислуга років ОСОБА_1 , що дає право на пенсії згідно із ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" станом на 16.01.2024 становить 20 років 1 місяць 6 днів. Стаж роботи на посаді прокурора - 20 років 1 місяць 6 днів, при загальному стажі роботи - 25 років 10 місяці 19 днів.
Не погодившись із рішеннями відповідача-1 щодо відмови у призначенні пенсії за віком, позивач звернулася до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступні обставини та положення законодавства.
Частиною першою ст. 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсійне забезпечення працівників прокуратури станом на час звернення позивача за призначенням пенсії врегульовано Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), який набрав чинності 15.07.2015.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Закону № 1697-VII прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.
За правилами ч. 6 ст. 86 Закону № 1697-VII до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів;
слідчими, суддями;
на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою;
у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання;
на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України;
на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури;
військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання;
відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.
Отже, із аналізу положень статті 86 закону № 1697-VII слідує, що право на пенсію за вислугу років мають прокурори за наявності на день звернення до пенсійного органу вислуги років не менше 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.
До вислуги років, що дає право на пенсію згідно зі статтею 86 Закону № 1697-VII зараховується час роботи, зокрема, на посадах прокурорів; на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.
Суд встановив, що ОСОБА_1 у період 12.12.2003 по 16.01.2024 (день звернення до відповідача-2 із заявою про призначення пенсії) працювала в органах прокуратури, відтак, стаж роботи на посадах прокурорів складає 20 років, 1 місяць, 6 днів.
У період з 06.05.1998 по 11.12.2003 ОСОБА_1 працювала на посаді юрисконсульта у військовій частині НОМЕР_3 , що складає 5 років 9 місяців 13 днів.
Відповідач-1, приймаючи спірні рішення, не зарахував позивачу до стажу роботи, що дає право на пенсію відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" періоду роботи на посаді юрисконсульта у військовій частині НОМЕР_1 В з 06.05.1998 по 11.12.2003.
Позивач стверджує, що працюючи на посаді юрисконсульта у військовій частині НОМЕР_3 , вона склала Присягу державного службовця із присвоєнням рангу державного службовця, а також навчалася у Львівському національному університеті імені Івана Франка за спеціальністю "Правознавство", який закінчила у червні 2001 року, відтак, період роботи на цій посаді підлягає зарахуванню до стажу державної служби, який у сукупності із стажем роботи на посаді прокурора дає позивачу право на призначення пенсії відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII.
Суд не погоджується із такими доводами позивача, оскільки в силу положень ч. 6 ст. 86 Закону № 1697-VII до вислуги років, що дає право на пенсію за вказаним Законом прокурору може бути зарахований стаж роботи на посаді державного службовця за умови, якщо особа працювала на цій посаді, маючи повну вищу юридичну освіту.
Суд встановив, що позивач працювала на посаді юрисконсульта у військовій частині НОМЕР_1 В з 06.05.1998 по 11.12.2003, у той час, як повну вищу юридичну освіту здобула 22.06.2001.
Таким чином, суд вважає, що до вислуги років, що дає ОСОБА_1 право на пенсію відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII необхідно зарахувати період роботи на посаді юрисконсульта у в/ч НОМЕР_1 В з 22.06.2001 по 11.12.2003, тобто період після здобуття вищої юридичної освіти.
Суд критично оцінює доводи позивача про те, що оскільки на час зайняття позивачем посади юрисконсульта в/ч НОМЕР_1 (1998 рік) законодавчих вимог про необхідність здобуття вищої освіти для призначення на посади державних службовців не було, то положення нормативно-правових актів у частині наявності у осіб, що обіймають посаду державних службовців вищої освіти, у даному випадку застосуванню не підлягають.
Із цього приводу суд зазначає, що позивач помилково ототожнює поняття "стаж державної служби" із поняттям "стаж державної служби, який відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII зараховується до вислуги років, що дає право на пенсію за цим Законом".
Відтак, суд дійшов висновку про протиправність рішень відповідача-1 від 23.01.2024 №134550026125 та від 23.01.2024 № 134550026125 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років, якими безпідставно не зарахований позивачу стаж роботи на посаді юрисконсульта у військовій частині НОМЕР_1 з 22.06.2001 по 11.12.2003 та скасовує ці рішення.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача-2 прийняти рішення, яким призначити позивачу пенсію за вислугу років (працівник прокуратури), зарахувавши до стажу державної служби період роботи з 06.05.1998 по 11.12.2003, суд враховує таке.
Суд зауважує, що питання про врахування чи не врахування періодів роботи працівника до загального чи спеціального стажу роботи, та, як наслідок, призначення пенсії, є функціями пенсійного органу.
Натомість суд надає оцінку діям/рішенням пенсійного органу у разі виникнення спору про правомірність таких дій/рішень.
За правилами абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Звертаючись до суду із цим позовом позивач просить зобов'язати відповідача-2 призначити пенсію, зарахувавши до стажу період з 06.05.1998 по 11.12.2003.
Отже, суд вважає, що порушене право позивача належить захистити шляхом зобов'язання відповідача-2 зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років, що дає право на пенсію відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII періоду роботи на посаді юрисконсульта у в/ч НОМЕР_1 В з 22.06.2001 по 11.12.2003.
Беручи до уваги ті обставини, що обчислення стажу роботи з урахуванням спірного періоду належить до повноважень пенсійного органу, суд відмовляє позивачу у задоволенні вимог про зобов'язання відповідача-2 призначити позивачу пенсію за вислугу років (працівник прокуратури).
За наведених обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу, проте згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам, відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не надали суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своїх рішень.
З огляду на викладене вище, суд частково задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами статті 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 23.01.2024 № 134550026125 про відмову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_4 ) у призначенні пенсії за вислугу років (із зазначенням прокурорського стажу 20 років 1 місяць 6 днів) та рішення від 23.01.2024 № 134550026125 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років (із зазначенням прокурорського стажу 19 років 9 місяців 20 днів).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_4 ) до вислуги років, що дає право на пенсію відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру", період роботи з 22.06.2001 по 11.12.2003 на посаді юрисконсульта у військовій частині НОМЕР_1 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_4 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (ЄДРПОУ 13322403; 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, буд. 22).-
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_4 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885; 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Кисильова Ольга Йосипівна