09 квітня 2024 року м. ДніпроСправа № 360/39/24
Cуддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду у справі за позовною заявою адвоката Литвин Олени Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до Комісії з реорганізації Державної Фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду 08 січня 2024 року надійшла позовна заява адвоката Литвин Олени Володимирівни (далі представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач або ОСОБА_1 ) до Комісії з реорганізації Державної Фіскальної служби України (далі відповідач), в якій позивач, з урахуванням уточнення від 12 лютого 2024 року просить суд:
визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень - Комісії з реорганізації Державної Фіскальної служби України протиправною в частині не виконання вимог діючого законодавства та своїх обов'язків при звільненні ОСОБА_1 , а також невиконання вимог, викладених представником позивача в адвокатських запитах № 86 від 03.08.2023 та №89 від 18.09.2023, та зобов'язати вчинити певні дії;
зобов'язати Комісію з реорганізації Державної Фіскальної служби України видати новий наказ «Про внесення змін до наказу від 09.06.2022 року №13 «Про звільнення ОСОБА_1 », в якому розрахувати та зазначити вислугу років у календарному та пільговому обчисленні, загальний страховий стаж для призначення пенсії, суми грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 18 повних календарних років служби у податковій міліції та суму компенсації за невикористану частину відпустки;
зобов'язати Комісію з реорганізації Державної Фіскальної служби України здійснити розрахунок вислуги років загального страхового стажу для призначення пенсії ОСОБА_1 , з врахуванням вимог п. «и» ст.17 розділу ІІ Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Постанови КМУ від 17.07.1992 №393, згідно яких до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах у разі переходу на службу в органи податкової міліції на посади офіцерського та начальницького складу, на підставі її трудової книжки та послужного списку, у кількості 25 років 5 місяців 7 днів (з них - 18 років 6 місяців 1 день у податковій міліції та 6 років 11 місяців 6 днів у Державній податковій інспекції, з якої була звільнена в зв'язку з переведенням для проходження служби в податковій міліції), який надати позивачу;
зобов'язати Комісію з реорганізації Державної Фіскальної служби України видати ОСОБА_1 грошовий атестат та оформлений належним чином послужний список;
зобов'язати Комісію з реорганізації Державної Фіскальної служби України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні зі служби у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 18 повних календарних років служби у податковій міліції, компенсації за невикористану частину відпустки при звільненні, а також компенсацій податку на доходи фізичних осіб;
зобов'язати Комісію з реорганізації Державної Фіскальної служби України здійснити за період 01.01.2022 по 10.06.2022 нарахування та виплату ОСОБА_1 сум щомісячного грошового забезпечення осіб начальницького складу податкової міліції, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавок за вислугу років, за особливості проходження служби, за службу в умовах режимних обмежень, премій та індексацій грошового забезпечення;
зобов'язати Комісію з реорганізації Державної Фіскальної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Луганській області, матеріали для оформлення пенсії за вислугу років колишнього співробітника податкової міліції ОСОБА_1 , (подання про призначення пенсії з розрахунком вислуги років для призначення пенсії; заяву про призначення пенсії; довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення за останні 24 календарних місяця на підставі посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення; розрахунок вислуги років для призначення пенсії; грошовий атестат; копію Наказу про звільнення; копію трудової книжки), складених з врахуванням вимог п.«и» ст.17 розділу ІІ Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Постанови КМУ від 17.07.1992 №393, згідно яких до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах у разі переходу на службу в органи податкової міліції на посади офіцерського та начальницького складу.
Одночасно із пред'явленим позовом, ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначено таке.
25.01.2022 та повторно 17.02.2022 ОСОБА_1 через Укрпошту на ім'я голови Комісії з реорганізації ГУ ДФС у Луганській області зверталась з рапортом щодо її звільнення на підставі попередження про наступне вивільнення з податкової міліції через скорочення штатів та припинення діяльності ДФС України.
Проте, відповіді або повідомлення за наслідками розгляду відповідного рапорту від голови Комісії з реорганізації ДФС України В. Якубівського, позивач не отримала.
23.01.2023 позивач надіслала звернення на ім'я голови Комісії з реорганізації ДФС України, в якому просила звільнити її зі служби з виплатою грошової винагороди, а також документів на звiльнення із записом в трудовій книжці, довiдки про вислугу рокiв та наказу про звiльнення.
На початку лютого 2023 року позивач поштою отримала відповідь від Міністерства фінансів України від 27.01.23 № 16040-03-10/2592 на своє звернення від 23.01.2023, відповідно до якого ОСОБА_1 було повідомлено про її звільнення 10.06.2022 з посади та податкової міліції на підставі наказу ДФС України «Про вивільнення працівників Державної фіскальної служби України» та надано копію наказу від 09.06.2022 №13 про звільнення позивача з відміткою "зідно з оригіналом".
Після отримання вищевказаного листа позивач сподівалась, що Комісією з реорганізації ДФС будуть прийняті заходи, щодо врегулювання питання про її звільнення. До того ж, з тексту отриманого листа ОСОБА_1 зрозуміла, що Комісією з реорганізації ДФС будуть прийняті заходи, щодо врегулювання питання про її звільнення, а тому сподівалась на досудове врегулювання даного питання. Деякий час ОСОБА_1 чекала на додаткову відповідь від голови Комісії з реорганізації ДФС України із повідомленням про місце знаходження її особової справи та внесення змін до наказу про звільнення, а також надходження на свою адресу довiдки про вислуrу рокiв, як було зазначено у відповіді від 27.01.2023 № 16040-03-10/2592.
Але, Комісія з реорганізації ДФС України ніяких дій для вирішення порушених позивачем питань не здійсняла, відповідь починаючи з 27.01.2023 не спрямувала.
Тільки після того, як позивач уклала договір з адвокатом, їй було роз'яснено, про необхідність звернення до суду про захист своїх прав.
Позивач не має юридичної освіти, не знає особливостей кадрового та пенсійного законодавства, у зв'язку з чим не могла знати, що її вимоги про оскарження наказу від 09.06.2022 № 13 «Про звільнення ОСОБА_1 » та бездіяльності відповідача щодо невнесення змін до нього, мають строк звернення до суду один місяць з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
21.07.2023 позивач звернулась за юридичною допомогою і уклала договір про надання юридичної допомоги. Представником позивача 12.08.2023 та 19.09.2023 було спрямовано адвокатські запити №86 від 03.08.2023 та № 89 від 18.09.2023 відповідно, до Голови комісії з реорганізації Державної Фіскальної служби України з метою досудового врегулювання спору.
Однак, головою Комісії з реорганізації Державної Фіскальної служби України відповіді надані не були.
В зв'язку з повномасштабним вторгненням в Україну російської федерації 24.02.2022, позивач знаходилась в розпачі, переїздила із одного міста в інше, в пошуках житла, роботи, та не мала можливості отримати необхідну юридичну консультацію з приводу порушення своїх прав та своєчасно звернутись до суду.
Крім того, у 2023 році ОСОБА_2 добровільно пішла на військову службу і на даний час захищає незалежність нашої держави. Внаслідок знаходження на військовій службі та виконання своїх обов'язків в військовій частині, у позивача відсутня можливості користуватись телефонним та інтернет зв'язком, що також не надавало можливості своєчасно, з дотриманням всіх строків, подати позовну заяву.
Позивач є вимушеною переселенкою, не має власного житла, на утриманні у неї перебуває донька ОСОБА_3 , чоловік якої - головний сержанта ОСОБА_4 , командир мінометного взводу 3 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 1-го батальйону, 09.11.2023 внаслідок штурмових дій противника iз застосуванням стрілецької зброї в східних околицях АДРЕСА_1 отримав численні мiнно-вибуховi осколковi поранення несумісні з життям та загинув. Також на утриманні позивача знаходиться онук ОСОБА_5 , 2016 року народження, який є інвалідом дитинства 1-ї групи і потребує постійного лікування та догляду.
Ухвалою суду від 19.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, залишено відкритим.
Розглянувши клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За приписами частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Суду як джерело права.
При визначенні місця рішень Європейського суду з прав людини в системі джерел вбачається доцільним підтримати загальновизнаний підхід стосовно того, що за своєю правовою природою рішення Європейського суду з прав людини є актами тлумачення Конвенції, а отже, як і прямі норми Конвенції та протоколів до неї, мають переважне застосування, порівняно із нормами національного законодавства, відповідно до положень частини другої статті 3 КАС України.
У рішенні від 27 червня 2000 року у справі «Ілхан проти Туреччини» ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично, не має абсолютного характеру і перевіряючи його виконання слід звернути увагу на обставини справи.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року ЄСПЛ вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог.
Отже, як свідчить позиція ЄСПЛ у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Питання правової визначеності й передбачуваності є невід'ємною складовою верховенства права. У державі, яка керується принципом верховенства права, громадяни виправдано очікують, що вони можуть покладатися на попередні судові рішення в подібних справах, і таким чином можуть передбачати юридичні наслідки своїх дій чи бездіяльності.
Відповідно до частин першої, шостої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
КАС України не пов'язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Матеріалами справи встановлено, що 23.01.2023 ОСОБА_1 надіслала звернення на ім'я голови Комісії з реорганізації ДФС України із проханням про її звільнення зі служби, отримання rрошової винагороди, документів на звiльнення із записом в трудовiй книжці, довiдки про вислугу рокiв, а також наказу на звiльнення.
На вказане звернення позивач, у лютому 2023 року засобами поштового зв'язку, отримала лист-відповідь Міністерства фінансів України (Комісії з реорганізації ДФС України) від 27.01.23 №16040-03-10/2592, з якого ОСОБА_1 дізналась про своє звільнення 10.06.2022 з посади та податкової міліції на підставі наказу ДФС України «Про вивільнення працівників Державної фіскальної служби України» та наказ від 09.06.2022 № 13.
При цьому, вказаним листом Комісія з реорганізації ДФС повідомила позивача про вчинення заходів щодо встановлення місцезнаходження особової справи та трудової книжки ОСОБА_1 з метою врегулювання питання про її звільнення шляхом внесення запису до трудової книжки та видачі довідки про вислугу років.
Крім того, після звернення позивача за юридичною допомогою до адвоката, представником позивача 12.08.2023 та 19.09.2023 були спрямовані адвокатські запити №86 від 03.08.2023 та № 89 від 18.09.2023 відповідно, до Голови комісії з реорганізації Державної Фіскальної служби України, які також залишено без належної відповіді.
Оскільки позивачем оскаржується бездіяльність відповідача стосовно невчинення відповідних дій, яка триває на момент звернення до суду, враховуючи наведені позивачем обставини щодо повномасштабного вторгнення в Україну російської федерації 24.02.2022, перебування ОСОБА_2 на військовій службі, наявність у ОСОБА_1 статусу ВПО, а також перебування на утриманні позивача доньки та неповнолітнього онука - інваліда дитинства 1-ї групи, що потребує постійного лікування та догляду, з метою додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує позивачу право на справедливий суд шляхом визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Керуючись ст.ст. 121, 161, 248, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - задовольнити.
Визнати поважною причину пропуску ОСОБА_1 строку для звернення до суду із позовною заявою до Комісії з реорганізації Державної Фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, та поновити ОСОБА_1 цей строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя К.Є. Петросян