Іменем України
08 квітня 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/75/24
Суддя Луганського окружний адміністративний суду Борзаниця С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився, та частини безпідставно отриманого грошового забезпечення,-
16 січня 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області (далі - позивач, управління) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь вартість предметів однострою, строк експлуатації (носіння) яких не закінчився в розмірі 3064,55 грн, та суму частини безпідставно отриманого грошового забезпечення за березень 2022 року у розмірі 4230,73 грн, що загалом складає 7295,28 грн.
В обґрунтування вимог зазначено, що відповідач проходив службу у позивача на посаді контролера ІІ категорії 1 відділення 1 взводу охорони 1 підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у Луганській області рядового Служби судової охорони.
Наказом територіального управління Служби судової охорони у Луганській області від 07 листопада 2023 року № 255о/с відповідача звільнено зі служби в Службі судової охорони у запас Збройних Сил (із постановкою на військовий облік) відповідно до підпункту 5 пункту 2 розділу ХІІ Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони (через службову невідповідність).
При звільненні відповідач не компенсував територіальному управлінню Служби судової охорони у Луганській області вартість однострою пропорційно невідпрацьованому часу в розмірі 3064,55 грн, та із його грошового забезпечення не утримано 4230,73 грн за безпідставно отримане грошове забезпечення за березень 2022 року, що загалом складає 7295,28 грн.
Позивачем на адресу відповідача за допомогою засобів телекомунікаційного зв'язку було направлено претензію про сплату безпідставно отриманого грошового забезпечення та вартості предметів однострою, строк експлуатації (носіння) яких не закінчився, пропорційно невідпрацьованому часу в сумі 7295,28 грн від 21.11.2023 № 43.07-294, однак претензія залишена без відповіді.
Позивач вважає, що відповідач своїми діями порушив його права, а тому звернувся до суду.
Ухвалою суду від 22.01.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.
Ухвалою суду від 29.01.2024 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 07.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У встановлений судом строк відповідач правом на подання відзиву не скористався, заяв та клопотань до суду не надав.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОККПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) у період з 20.01.2022 по 07.11.2023 проходив службу на посаді контролера ІІ категорії 1 відділення 1 взводу охорони 1 підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у Луганській області.
Наказом управління від 23.03.2022 № 88 о/с відповідачу призупинено виплату грошового забезпечення з 21.03.2022 включно у зв'язку з відсутністю на службі без поважних причин більше доби.
Наказом управління від 07.11.2023 № 255 о/с відповідача звільнено зі служби в Службі судової охорони у запас Збройних Сил (із постановкою на військовий облік) відповідно до підпункту 5 пункту 2 розділу ХІІ Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони (через службову невідповідність) з 07.11.2023.
З довідки-розрахунку № 62 на утримання вартості речового майна вбачається, що сума коштів, яка має бути сплачена для відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, на день звільнення відповідача складає 3064,55 грн.
Згідно з протоколом про доведення інформації або документів з питань трудових відносин до відома працівника від 07.11.2023 повідомлення про звільнення, довідку-розрахунок про утримання вартості речового майна від 07.11.2023 надіслані відповідачу за допомогою засобів телекомунікаційного зв'язку «WhatsApp» за номером - 0953385330.
Відповідно до службової записки начальника фінансово-економічного відділу (головного бухгалтера) управління у березні 2022 року відповідач перебував на службі 20 діб, нараховане грошове забезпечення за 20 діб березня 2022 року складає: 1 доба - 12104,56/31 добу = 390,47 грн, 20 діб - 390,47*20 = 7809,40 грн : податок на доходи фізичних осіб 18% - 1405,69 грн, відшкодування податку на доходи фізичних осіб 18% - 1405,69 грн, військовий збір 1,5% - 117,14 грн, профвнески - 121,05 грн, підлягає виплаті - 7571,21 грн. Різниця між фактично отриманим грошовим забезпеченням та грошовим забезпеченням за час перебування на службі складає: 11801,94 - 7571,21 = 4230,73.
Факт отримання відповідачем грошового забезпечення у сумі 11801,94 підтверджується відомістю розподілу витрат ОВВ ТУ ССО у Луганській області від 10.03.2022 № 22031РВ000025298047.
21.11.2023 управлінням складено претензію за вих. № 43.07-294 про сплату безпідставно отриманого грошового забезпечення та вартості предметів однострою, строк експлуатації (носіння) яких не закінчився, пропорційно невідпрацьованому часу в сумі 7295,28 грн.
У позові зазначено, що претензію направлено на адресу відповідача за допомогою засобів телекомунікаційного зв'язку.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 160 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.
На підставі частин першої та другої статті 161 Закону № 1402-VIII Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна ДСА України.
Частина друга статті 162-1 Закону № 1402-VIII визначає, що порядок проходження служби співробітниками Служби судової охорони визначається у відповідному положенні, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Голови Служби судової охорони, погодженим з Державною судовою адміністрацією України.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 04.04.2019 № 1052/0/15-19 затверджено Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони (далі - Положення № 1052/0/15-19).
Відповідно до пункту 19 розділу І Положення № 1052/0/15-19 співробітники забезпечуються одностроєм, знаками розрізнення, жетоном співробітника, спорядженням, спеціальними засобами та зброєю.
Пунктом 20 розділу І Положення № 1052/0/15-19 визначено, що соціальний і правовий захист співробітників та членів їхніх сімей забезпечується відповідно до законодавства. Грошове забезпечення співробітників здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Співробітникам гарантується соціальний захист в обсягах та порядку, передбачених Законом України "Про Національну поліцію" для поліцейських, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на фінансування Служби.
Наказом Служби судової охорони від 01.11.2023 № 264 затверджено Інструкцію із речового забезпечення у Службі судової охорони (далі - Інструкція).
Згідно з пунктом 1 розділу I Інструкції ця Інструкція визначає завдання, організацію та порядок речового забезпечення співробітників, які проходять службу в центральному органі управління Служби судової охорони та територіальних управліннях Служби; а також порядок зберігання, організації та ведення обліку та списання речового майна, закріпленого в установленому законодавством порядку за Службою судової охорони.
Згідно з пунктом 7 розділу I Інструкції кількість предметів, що видаються на одного співробітника, та строки їх носіння (експлуатації) визначаються нормами належності однострою співробітників.
Згідно з пунктом 3.4 розділу ІІ Інструкції у разі звільнення співробітників Служби з підстав, передбачених п.п. 5-8, 10, 11 п. 2 розділу XII Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 4 квітня 2019 року № 1052/0/15-19 (зі змінами), вартість виданих їм предметів речового майна утримується з урахуванням строків носіння (експлуатації), які не закінчилися, що відображається в довідці-розрахунку на утримання вартості речового майна. Вартість речового майна вираховується з зазначених співробітників пропорційно часу, що минув з дати видачі речового майна включно до дати звільнення, зазначеної в наказі про звільнення.
Отже, після звільнення співробітник зобов'язаний відшкодувати вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився.
Механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони визначений Порядком виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 № 384 (далі - Порядок № 384).
Згідно з пунктом 17 розділу І Порядку № 384 виплата грошового забезпечення співробітникам за поточний місяць здійснюється щомісяця не пізніше останнього робочого дня місяця.
Відповідно до пункту 11 розділу І Порядку № 384 грошове забезпечення не виплачується: 1) за час надання співробітникам відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати; 2) за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше; 3) за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я понад встановлені чинним законодавством строки.
Пунктами 12-13 розділу І Порядку № 384 визначено, що співробітникам, які самовільно залишили місце служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення місця служби та поновлюється з дня повернення. Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом Служби або територіального управління Служби.
Згідно з пунктом 14 розділу І Порядку № 384 при виплаті співробітникам грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення сум щомісячних основних, додаткових видів грошового забезпечення та премії за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Судом встановлено, що 07.11.2023 відповідача звільнено зі служби відповідно до підпункту 5 пункту 2 розділу ХІІ Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони (через службову невідповідність). Згідно з протоколом про доведення інформації або документів з питань трудових відносин до відома працівника від 07.11.2023 повідомлення про звільнення, довідку-розрахунок про утримання вартості речового майна від 07.11.2023 надіслану відповідачу за допомогою засобів телекомунікаційного зв'язку «WhatsApp» за номером - 0953385330.
Отже відомості про необхідність відшкодування коштів відповідача були направлені за допомогою месенджеру «WhatsApp» за вказаним ним у автобіографії номером телефону.
Доказів отримання відповідачем зазначених повідомлень, довідки-розрахунку, претензії та його відмови від добровільного відшкодування цих коштів суду не надано.
В обгрунтування повідомлення відповідача саме за допомогою месенджеру «WhatsApp» позивач посилається на Порядок фіксації доведення інформації або документів з питань трудових відносин до відома працівників територіального управління Служби судової охорони у Луганській області у період дії військового стану шляхом використання засобів телекомунікаційного зв'язку.
Відповідно до положень пункту 2 цього Порядку у разі відсутності на службі (роботі) та об'єктивної не можливості надсилання відповідного письмового повідомлення поштовим зв'язком інформація або документи з питань трудових відносин надсилаються працівнику територіального управління Служби судової охорони у Луганській області (далі - Управління) з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку виключно на його адресу електронної пошти чи за іншими контактними даними, про які він повідомив відділу по роботі з персоналом Управління під час прийому (вступу) чи проходження служби (державної служби) або укладення трудового договору та які зазначені в його особовій справі.
Пунктом 3 Порядку визначено, що факт доведення інформації або документів з питань трудових відносин до відома працівника фіксується протоколом про доведення інформації або документів з питань трудових відносин до відома працівника (далі - протокол).
Підпунктом 10 пунку 4 Порядку встановлено, що протокол складається в довільній формі співробітником відділу по роботі з персоналом Управління, та повинен містити додатки до протоколу, що підтверджують факт надіслання інформації або документів з питань трудових відносин (копію знімку екрану засобу телекомунікаційного зв'язку тощо).
Позивачем будь-яких доказів, передбачених підпунктом 10 пунку 4 Порядку, суду не надано.
Судом встановлено, що зазначений Порядок підписаний начальником юридичної служби територіального управління Служби Судової охорони у Луганській області підполковник Служби судової охорони та затверджений наказом начальника територіального управління Служби Судової охорони у Луганській області підполковник Служби судової охорони № 183 від 19.10.2022.
Однак доказів на підтвердження повноважень начальника юридичної служби територіального управління Служби Судової охорони у Луганській області Служби судової охорони щодо підписання цього Порядку не надано та судом не виявлено.
З тексту наказу № 183 від 19.10.2022 вбачається, що його видано відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 04.04.2019 № 1052/0/15-19 (зі змінами), підпункту 5.4.7. пункту 5.4 розділу 5 Положення про територіальне управління Служби судової охорони у Луганській області, затвердженого Головою Служби судової охорони 08 січня 2020 року.
Положеннями статті 7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначено, що у період дії воєнного стану порядок організації діловодства з питань трудових відносин, оформлення і ведення трудових книжок та архівного зберігання відповідних документів у районах активних бойових дій визначається роботодавцем самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці.
У період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником.
Отже, обов'язковою умовою прийняття будь-яких порядків, наказів, інструкцій щодо альтернативних способів повідомлень та пересилання документів з питань трудових відносин, в тому числі: довідок-розрахунів, претензій, повідомлень про звільнення, у разі неможливості направлення засобами поштового зв'язку, є згода на це працівника.
Позивачем такої згоди працівників під час прийняття зазначеного Порядку не надано.
Аналізуючи пункт 7 Положення про територіальне управління Служби судової охорони у Луганській області, затвердженого Головою Служби судової охорони 08 січня 2020 року встановлено, що серед повноважень начальника територіального управління не зазначено про наявність права затверджувати порядки щодо зміни повідомлення працівників з питань трудових відносин, в тому числі про звільнення та необхідність будь-якого відшкодування.
З огляду на зазначене, складені позивачем на виконання Порядку фіксації доведення інформації або документів з питань трудових відносин до відома працівників територіального управління Служби судової охорони у Луганській області у період дії військового стану шляхом використання засобів телекомунікаційного зв'язку повідомлення та протоколи про повідомлення відповідача про звільнення та необхідність відшкодування коштів не можуть вважатися належними доказами такого повідомлення.
Таким чином, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач повідомлений належним чином про необхідність відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився та частини грошового забезпечення та відмовився від добровільного відшкодування цих коштів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що станом на час звернення до суду позивачем у неналежний спосіб виконані умови повідомлення відповідача про необхідіність вищезазначеного відшкодування.
Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, позивач не скористався своїм правом визначеним чинними нормами КАС України та не надав належні та допустимі докази, які підтверджують факт надсилання та отримання відповідачем повідомлення про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився та частини грошового забезпечення.
З наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, з урахуванням присів статті 77 КАС України, не дотримано досудового порядку врегулювання спору, а тому не надано доказів та не доведено правомірності звернення до суду щодо стягнення витрат на навчання відповідача, що вказує на відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Зазначене є підставою для відмови у задоволенні позову через передчасність звернення до суду.
Розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився, та частини безпідставно отриманого грошового забезпечення - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Борзаниця