Іменем України
08 квітня 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/1137/23
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
27 вересня 2023 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 26.07.2023 року №909110131434 щодо неврахування до пільгового підземного стажу період роботи позивача гірником очисного забою з повним робочим днем під землею на шахті 50 річчя радянської України з 01.04.1996 по 30.03.1998;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до пільгового підземного стажу період роботи позивача гірником очисного забою з повним робочим днем під землею на шахті 50 річчя радянської України з 01.04.1996 по 30.03.1998 та здійснити відповідний перерахунок пенсії з дати її призначення з виплатою заборгованості, з врахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач у цій справі є інвалідом ІІІ групи за загальним захворюванням, а тому є пенсіонером по інвалідності та з 08.10.1998 отримує відповідну пенсію. 26.07.2023 позивач через веб портал ПФУ звернувся до пенсійного органу з заявою про перерахунок пенсії в зв'язку з переходом на інший вид пенсії, а саме на пенсію за віком на пільгових умовах так як досяг віку 50 років та має понад 25 років страхового стажу, з них не менше 10 років стажу за Списком 1, а тому вважає, що має право на призначення йому пенсії у відповідності до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Листом від 07.08.2023 за № 1200-0202-8/15245 Головне управління ПФУ в Луганській області, в якому перебуває на обліку позивач і яким було первинно призначено йому пенсію по інвалідності повідомило причини відмови. Також з цього листа стало відомо, що фактично при призначенні позивачу пенсії по інвалідності відповідачем не було враховано до пільгового підземного стажу за Списком 1 період роботи позивача гірником очисного забою з повним робочим днем під землею на шахті 50 річчя радянської України з 01.04.1996 по 30.03.1998. В зв'язку з тим, що статтею 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року, відповідачем було зменшено і розмір пенсії позивача. Жодних повідомлень про неврахування цього періоду до пільгового підземного стажу відповідач ніколи позивачу не надавав і не повідомляв ні усно, ні писмово. Представник зазначив, що про це порушення стало відомо випадково, з листа відповідача, вказаного вище. Вказав, що при зверненні з заявою про призначення пенсії по інвалідності позивачем була надана відповідачу трудова книжка, в якій є всі необхідні записи про цей стаж, а тому жодних законних підстав для неврахування цього стажу до пільгового відповідач не мав, однак до цього часу не усунув це порушення. Вважає бездіяльність відповідача триваючою та протиправною.
Ухвалою суду від 02.10.2023 відкрито провадження у справі; визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою від 30.10.2023 залучено до участі у справі другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Ухвалою від 28.11.2023 позов залишено без розгляду згідно з пунктом третім частини першої статті 240 КАС України.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2024 у справі № 360/1137/23 скасовано вищевказану ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою від 19.02.2024 справу прийнято до провадження та продовжено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників сторін.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому, серед іншого, зазначив, що ОСОБА_1 з 08.10.1998 отримує пенсію по інвалідності III групи від загального захворювання. Пенсія призначалася Кіровським відділом соціального забезпечення Луганської області. Паперова пенсійна справа з 2014 року знаходиться на окупованій території. За розглядом електронної пенсійної справи страховий стаж позивача становить 51 рік 5 місяців 7 днів, в тому числі додатковий стаж - 27 років 11 місяців 23 дні (з дня встановлення інвалідності до досягнення особою пенсійного віку), пільговий стаж на підземних роботах - 10 років 3 місяці 12 днів (з урахуванням строкової військової служби).
При призначенні пенсії по інвалідності до пільгового стажу на підземних роботах були зараховані періоди роботи заявника на шахті «Пролетарська» з 10.02.1986 по 07.05.1986, з 29.08.1988 по 19.03.1996, з 11.05.1998 по 07.10.1998 та період проходження строкової військової служби з 19.05.1986 по 14.06.1988.
За записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 13.02.1986 ОСОБА_1 працював на шахті «імені 50-річчя Радянської України» з 01.04.1996 по 30.03.1998 в якості гірника очисного вибою. Зазначений період роботи при призначенні пенсії по інвалідності Кіровським відділом соціального забезпечення не було зараховано до пільгового стажу на підземних роботах. З'ясувати з яких причин період роботи на шахті «імені 50-річчя Радянської України» з 01.04.1996 по 30.03.1998 в якості гірника очисного вибою не було зараховано до пільгового стажу та чи повідомляли про це заявника не можливо, оскільки паперова пенсійна справа знаходиться на окупованій території.
Із заявою про перерахунок пенсії з доданням до пільгового стажу на підземних роботах періоду роботи з 01.04.1996 по 30.03.1998 ОСОБА_1 до органів Пенсійного фонду не звертався.
Водночас відповідач повідомив, що зарахувати період роботи на шахті «імені 50-річчя Радянської України» з 01.04.1996 по 30.03.1998 в якості гірника очисного вибою до пільгового стажу на підземних роботах не має підстав, оскільки: - за трудовою книжкою неможливо визначити постійної зайнятості протягом повного робочого дня на підземних роботах, а саме: відсутня інформація про проведення атестації робочих місць за умовами праці, підземні спуски у шахту, про відволікання від роботи (знаходження у відпустках без збереження заробітної плати, в учбових відпустках, участь у страйках, переведення на роботи з неповним робочим днем чи на інші роботи, про перебування підприємства в простої, тощо); - відсутні відомості в таблиці «Відомості по спецстажу» реєстру застрахованих осіб Державного загальнообов'язкового соціального страхування; - за період роботи з 01.04.1996 по 30.03.1998 відсутня довідка про наявність стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, передбачена додатком 5 Порядку №637.
Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 26.07.2023 позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з переходом на пенсію за віком на пільгових умовах до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (за місцем проживання).
28.07.2023 за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області розглянуто заяву та додані до неї документи та прийнято рішення № 909110131434 про відмову у перерахунку пенсії, у зв'язку з тим, що заявником не надано уточнюючих довідок про підтвердження пільгового характеру виконаних робіт.
Просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача до головного управління в повному обсязі.
Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій, зокрема, зазначено, що предметом цієї справи є бездіяльність саме Головного управління ПФУ в Луганській області щодо неврахування до пільгового підземного стажу періоду роботи позивача гірником очисного забою з повним робочим днем під землею на шахті 50 річчя радянської України з 01.04.1996 по 30.03.1998 при первинному призначенні йому пенсії, а не рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо відмови у перерахунку пенсії. Просив позовні вимоги задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з 08 жовтня 1998 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області, отримуючи пенсію по інвалідності (3 група (загальне захворювання)), що підтверджується матеріалами електронної справи.
26.07.2023 позивач через веб портал ПФУ звернувся до пенсійного органу з заявою про перерахунок пенсії в зв'язку з переходом на інший вид пенсії, а саме на пенсію за віком на пільгових умовах так як досяг віку 50 років та має понад 25 років страхового стажу, з них не менше 10 років стажу за Списком 1, а тому має право на призначення йому пенсії у відповідності до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом від 07.08.2023 № 1200-0202-8/15245 Головне управління ПФУ в Луганській області на адвокатський запит повідомило, що заяву ОСОБА_1 від 26.07.2023, подану засобом вебпорталу, за принципом екстериторіальності розглянуто спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та винесено рішення від 28.07.2023 № 909110131434 про відмову в переведенні пенсії з інвалідності на пенсію за віком, оскільки, страховий стаж після призначення пенсії по інвалідності складає менше ніж 24 місяці, право на застосування середньої заробітної плати в Україні за попередні три роки (2020-2022) при переведенні на інший вид пенсії у заявника відсутнє, у зв'язку з чим переведення на пенсію за віком на пільгових умовах є недоцільним.
До відповідного листа додано розрахунок форми РС-право, з якого вбачається, що при призначенні позивачу пенсії по інвалідності Головним управлінням ПФУ в Луганській області не було враховано до пільгового підземного стажу за Списком 1 період роботи позивача гірником очисного забою з повним робочим днем під землею на шахті 50 річчя радянської України з 01.04.1996 по 30.03.1998.
Як зазначило Головне управління ПФУ в Луганській області у відзиві, зазначений період роботи при призначенні пенсії по інвалідності не було зараховано до пільгового стажу на підземних роботах Кіровським відділом соціального забезпечення. З'ясувати з яких причин період роботи на шахті «імені 50-річчя Радянської України» з 01.04.1996 по 30.03.1998 в якості гірника очисного вибою не було зараховано до пільгового стажу та чи повідомляли про це заявника не можливо, оскільки паперова пенсійна справа знаходиться на окупованій території.
Також у відзиві вказали, що зарахувати період роботи на шахті «імені 50-річчя Радянської України» з 01.04.1996 по 30.03.1998 в якості гірника очисного вибою до пільгового стажу на підземних роботах не мають підстав, оскільки:
- за трудовою книжкою неможливо визначити постійної зайнятості протягом повного робочого дня на підземних роботах, а саме: відсутня інформація про проведення атестації робочих місць за умовами праці, підземні спуски у шахту, про відволікання від роботи (знаходження у відпустках без збереження заробітної плати, в учбових відпустках, участь у страйках, переведення на роботи з неповним робочим днем чи на інші роботи, про перебування підприємства в простої, тощо);
- відсутні відомості в таблиці «Відомості по спецстажу» реєстру застрахованих осіб Державного загальнообов'язкового соціального страхування;
- за період роботи з 01.04.1996 по 30.03.1998 відсутня довідка про наявність стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, передбачена додатком 5 Порядку №637.
При цьому, з трудової книжки серії НОМЕР_3 від 13.02.1986, виданої на ім'я ОСОБА_1 судом встановлено, що позивач у спірний період працював на шахті «імені 50-річчя Радянської України» за професіями, які надають право на призначення пенсії на пільгових умовах, а саме:
- 01.04.1996 прийнятий гірником очисного вибою 5 розрядку з повним робочим днем під землею по договору строком на 1 рік (наказ № 112к від 01.04.1996);
- 01.04.1997 договір продовжено на 1 рік гірником очисного вибою 5 розрядку з повним робочим днем під землею (наказ 91к від 03.04.1998);
- 01.10.1997 зарахований до штату гірником очисного вибою 5 розрядку з повним робочим днем під землею (наказ 249к від 01.10.1997);
- 30.03.1998 звільнений за власним бажанням (наказ 103к від 30.03.1998).
Слід зазначити, що наведені відомості у трудовій книжці про роботу позивача за вказаний період свідчать про зайнятість останнього на відповідних посадах в шкідливих умовах під землею в шахті.
Записи про періоди роботи засвідчені відповідними печатками підприємства і дефектів їх вчинення не мають, а відтак факт роботи позивача у спірний період підтверджується відповідними запасами, які були внесені відповідно до діючого законодавства.
Отже, спірним питаннями цієї справи є саме правомірність неврахування до пільгового підземного стажу позивача спірного періоду роботи на підставі відомостей його трудової книжки.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон №1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].
Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Абзацами 9, 10 частини 3статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Згідно з частинами першою, другою статті 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п'ята статті 45 Закону № 1058-IV).
Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Порядок № 22-1) в редакції, що діяла на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії.
Відповідно до пункту 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
За приписами пункту 1.6 Порядку № 22-1 внутрішньо переміщені особи подають заяви з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам".
За приписами пункту 2.23 Порядку № 22-1 при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.
Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
За приписами пункту 4.3 Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Згідно з пунктом 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Частина перша статті 114 Закону № 1058-IV визначає, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Статтею 62 Закону №1788-ХІІ передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).
Пунктом 20 Порядку 637 передбачено, що у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
В довідці має бути вказано: період роботи, що зараховується до спеціального стажу: професія або посада, характер роботи: розділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включаються цій період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Таким чином, страховий стаж, набутий до 01.01.2004, підтверджується трудовою книжкою та документами, визначеними Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, а страховий стаж, набутий після 01.01.2004, підтверджується довідкою з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У відзиві на позов Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зазначило, що зарахувати позивачу період роботи на шахті «імені 50-річчя Радянської України» з 01.04.1996 по 30.03.1998 в якості гірника очисного вибою до пільгового стажу на підземних роботах не мають підстав, оскільки: - за трудовою книжкою неможливо визначити постійної зайнятості протягом повного робочого дня на підземних роботах, а саме: відсутня інформація про проведення атестації робочих місць за умовами праці, підземні спуски у шахту, про відволікання від роботи (знаходження у відпустках без збереження заробітної плати, в учбових відпустках, участь у страйках, переведення на роботи з неповним робочим днем чи на інші роботи, про перебування підприємства в простої, тощо); - відсутні відомості в таблиці «Відомості по спецстажу» реєстру застрахованих осіб Державного загальнообов'язкового соціального страхування; - за період роботи з 01.04.1996 по 30.03.1998 відсутня довідка про наявність стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, передбачена додатком 5 Порядку №637.
При цьому, з трудової книжки серії НОМЕР_3 від 13.02.1986, виданої на ім'я ОСОБА_1 судом встановлено, що позивач у період з 01.04.1996 по 30.03.1998 працював на шахті «імені 50-річчя Радянської України» в якості гірника очисного вибою 5 розрядку з повним робочим днем під землею.
Отже записи у трудовій книжці позивача містять відомості щодо характеру роботи позивача - з повним робочим днем під землею, засвідчені відповідними печатками підприємства і дефектів їх вчинення не мають, а відтак факт роботи позивача у спірний період підтверджується відповідними запасами, які були внесені відповідно до діючого законодавства.
В контексті наведеного, суд дійшов висновку, що період роботи позивача з 01.04.1996 по 30.03.1998 має бути зарахований до пільгового підземного стажу без надання уточнюючих довідок та додаткових відомостей.
Зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач при призначенні позивачу пенсії безпідставно не зарахував до його пільгового підземного стажу за списком № 1 період роботи з 01.04.1996 по 30.03.1998, чим допустив бездіяльність.
Як наслідок, бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області є протиправною, а відновленням порушеного права позивача є зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового підземного стажу вказаний період роботи, здійснивши відповідний перерахунок з пенсії з дати її призначення - 08.10.1998, з виплатою заборгованості за цей період, з врахуванням фактично сплачених сум.
Що стосується інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення «Бендерський проти України», судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.
Вказані вимоги зобов'язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з'ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з'ясування об'єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вищевикладені факти та обставини є безумовною підставою для висновків суду про протиправність дій відповідача, а інші доводи не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Згідно із загальними засадами права, дії суб'єкта владних повноважень це активна поведінка суб'єкта владних повноважень, а бездіяльність це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень. Як дії, так і бездіяльність можуть мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Згідно зі статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази, наданих позивачем та відповідачем, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги слід задовольнити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Ухвалою суду від 02.10.2023 відстрочено позивачу сплату судового збору у сумі 858,88 грн до ухвалення судового рішення у справі.
Оскільки судом встановлено порушення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області конституційного права позивача на отримання пенсії, як складової частини права на соціальний захист, судовий збір у розмірі 858,88 грн до Державного бюджету України належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючисьст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код за ЄДРПОУ 21782461, місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (місцезнаходження: 25009, місто Кропивницький, вулиця Соборна, будинок 7А, код ЄДРПОУ 20632802) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не зарахування до пільгового підземного стажу ОСОБА_1 періоду його роботи гірником очисного забою з повним робочим днем під землею на шахті «імені 50-річчя Радянської України» з 01.04.1996 по 30.03.1998.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до пільгового підземного стажу період роботи ОСОБА_1 гірником очисного забою з повним робочим днем під землею з 01.04.1996 по 30.03.1998, здійснивши відповідний перерахунок з пенсії з дати її призначення - 08.10.1998, з виплатою заборгованості за цей період, з врахуванням фактично сплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 858,88 (вісімсот п'ятдесят вісім) гривень 88 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В. Тихонов