08 квітня 2024 року м. ДніпроСправа № 360/1978/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., перевіривши матеріали заяви адвоката Гайдай Оксани Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 360/1978/20 за позовом адвоката Гайдай Оксани Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом адвоката Гайдай Оксани Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
02 квітня 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява адвоката Гайдай Оксани Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 360/1978/20 за позовом адвоката Гайдай Оксани Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до частини першої статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Статтею 166 КАС України передбачено:
при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша);
заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі (частина друга);
заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом (частина третя).
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені у статті 167 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження) (абзац десятий частини першої статті 167 КАС України).
Згідно з частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з частиною восьмою статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Частиною четвертою статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Згідно з частиною другою статті 26 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордером є письмовий документ, що у випадках, установлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням і повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Пунктом 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (далі - Положення) передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Відповідно до підпункту 12.4 пункту 12 Положення встановлено, що ордер повинен містити реквізити щодо назви органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).
Згідно з пунктом 11 Положення передбачено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 807/805/14.
Типова форма ордера на надання правової допомоги, наведена у додатку 1 до Положення про ордер адвоката на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України 12.04.2019 № 41, яка діє станом на час звернення з позовом до суду, містить реквізит назва органу, у якому надається правова допомога.
Отже, чинним законодавством закріплено вимогу щодо зазначення конкретної назви органу, зокрема, суду, що повинна бути окремо зазначена в ордері на надання правової допомоги, а саме в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».
Викладене узгоджується з правовою позицією, викладеною в ухвалах Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 826/6166/17, від 30.09.2019 у справі № 420/5275/18, від 20.12.2019 у справі № 280/2426/19 та інших.
Отже в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено конкретна назва такого органу, зокрема, суду, за захистом в який звернулася особа.
Правова позиція аналогічного змісту відображена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 № 9901/847/18.
При цьому, у цій постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що ухвала про повернення позовної заяви на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України прийнята обґрунтовано, оскільки всупереч вимогам законодавства до суду було подано ордер, у якому не зазначено конкретної назви органу (суду), в якому надається правова допомога.
Отже, повноваження адвоката в адміністративному процесі підтверджуються ордером, у якому, окрім іншого, має бути зазначено назву органу, в якому надається правова допомога.
Заява про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 360/1978/20 підписана адвокатом Гайдай Оксаною Миколаївною.
На підтвердження повноважень діяти від імені та в інтересах ОСОБА_1 адвокатом Гайдай О.М. до заяви додано ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1343109.
Разом з цим, у наданому адвокатом Гайдай О.М. ордері адвокатом зазначено, що ним надається правова у судових органах всіх інстанцій, органах прокуратури, МВС, ДБР, СБУ, НАБУ, МЮУ, МОУ, виконавчої служби, організаціях, підприємствах, установах усіх форм вл.
Відтак адвокатом Гайдай О.М. не підтверджено повноваження діяти від імені ОСОБА_1 у Луганському окружному адміністративному суді.
З огляду на вище викладене, суд дійшов висновку, що адвокат Гайдай О.М. як представник ОСОБА_1 не надала належного ордера на підтвердження своїх повноважень.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що заява про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 360/1978/20 підписана представником позивача за відсутності підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва ОСОБА_1 , та відповідно не підтверджено право зазначеної вище особи на підписання заяви.
Відповідно до частини шостої статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
При цьому, КАС України не містить норм про процесуальну аналогію.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 червня 2022 року у справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21) нагадала, що інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві.
Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону.
Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.
Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19, пункт 6.27), від 27 листопада 2019 року у справі № 629/847/15-к (провадження № 13-70кс19), від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20, пункт 6.19), від 13 січня 2021 року у справі № 0306/7567/12 (провадження № 13-73кс19, пункт 28), від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункт 105).
Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Внаслідок того, що дії суду в разі надходження заяв, які подаються на стадії виконання судового рішення і які не підписано, окремо не врегульовано, суд вважає за можливе на підставі частини шостої статті 7 КАС України застосувати до вказаних правовідносин за процесуальною аналогією положення статті 169 КАС України.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що заява про заміну сторони виконавчого провадження підписана представником позивача за відсутності підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва, відтак вона не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись статтями 7, 166, 167, 169, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Заяву адвоката Гайдай Оксани Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 360/1978/20 за позовом адвоката Гайдай Оксани Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, повернути заявнику без розгляду.
Повернення заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Захарова