про залишення позову без розгляду
08 квітня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/9612/23
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО перевіривши матеріали адміністративної справи
за позовом: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Військова частина НОМЕР_2 Регіонального управління « ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 )
про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним рішення командування військової частини НОМЕР_2 про відмову у звільненні солдата військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , старшого механіка-водія 1-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу механізованої роти 193-го окремого батальйону Територіальної оборони Регіонального управління « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сил територіальної оборони Сухопутних військ Міністерства оборони України, з військової служби на підставі абз. 4 пп. «г», п. 2, ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладене у вигляді написів:
на зворотній стороні рапорту: «Не вбачається підстав для звільнення у зв'язку з невідповідністю положенням Сімейного кодексу України. л-нт, підпис, 27.06.2023» та,
на супровідному листі командира військової частини НОМЕР_3 (вих №1668 від 23.06.2023 р.) зареєстрованим у військовій частині 27.06.2023 року за вх. №8093: «Підстави для звільнення відсутні л-т, підпис, 28.06.2023»
- зобов'язати командира Військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) звільнити солдата військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , старшого механіка-водія 1-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу механізованої роти 193-го окремого батальйону Територіальної оборони Регіонального управління « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сил територіальної оборони Сухопутних військ Міністерства оборони України, з військової служби у запас на підставі абз. 4 пп. «г», п. 2, ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та зняти з військового обліку.
Ухвалою судді від 27.11.2023 року залишено без руху позовну заяву в частині, зокрема, дотримання строку звернення до суду та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 15.12.2023 року, за результатами перевірки наявних у справі доказів та наданих позивачем на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху пояснень щодо причин пропуску строку звернення до суду, заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду задоволено та відкрито провадження у справі.
27.02.2024 року на виконання ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 року представником відповідача надано до суду матеріали стосовно розгляду рапорту про звільнення ОСОБА_1 від 22.06.2023 року, який було розглянуто 28.06.2023 року, та інформацію щодо способу та дати ознайомлення заявника з прийнятим рішенням.
В ході розгляду справи судом було встановлено, що на зворотному боці супровідного листа від 23.06.2023 року до матеріалів про звільнення солдата ОСОБА_1 , під написом «не вбачається підстав для звільнення у зв'язку з невідповідністю положенням Сімейного кодексу України. л-нт, підпис, 27.06.2023» (який є предметом спору), міститься напис «Ознайомлений. Копії листа, подання отримав. 22.07.2023 підпис, ОСОБА_1 ».
Крім цього, на рапорті від 02.06.2023 року, що містить оспорювану резолюцію (напис), міститься рукописний текст: «Копію рапорту та оригіналів додатків до нього отримав 22.07.2023 підпис, ОСОБА_1 ».
Отже, судом встановлено, що з оскаржуваними рішеннями позивач був ознайомлений 22.07.2023 року, а до суду звернувся з пропуском встановленого Законом строку.
У зв'язку з пропуском строку звернення до суду, суд ухвалою від 14.03.2024 року залишив без руху позовну заяву та встановив строк для усунення недоліків.
Відповідно до зворотного повідомлення про вручення рекомендованого листа, позивач ухвалу отримав 21.03.2024 року. У встановлений судом строк вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху не виконані.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, яке не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1998 року «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» зазначено, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1998 року «Осман проти Сполученого королівства» та пункті 54 рішення від 19 червня 2001 року «Круз проти Польщі» зазначено, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі 500/1912/22 зокрема, зазначив, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.
Отже, застосовуючи наслідки пропуску строку звернення до адміністративного суду за відсутності будь-яких наведених позивачем поважних причин пропуску такого строку, суд суворо дотримується як норм процесуального закону, визначеного КАС України, так і судової практики Верховного Суду та практики Європейського суду з прав людини, а отже жодним чином не вдається до надмірного формалізму та не обмежує прав позивача на доступ до суду у розумінні Конвенції та національного законодавства.
Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Оскільки позивач не виконав вимоги ухвали від 14.03.2024 року та не надав до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, із зазначенням поважних підстав його пропуску, а раніше наведені позивачем підставі судом визнано неповажними, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 123, 240-243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО