09 квітня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/417/24
Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Казанчук Г.П., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 та військово-медичного клінічного центру Центрального регіону про визнання незаконними дії, скасування висновків та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд:
- визнати незаконними дії Військової частини НОМЕР_1 про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби без обмежень, скасувати висновки військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 які викладені в довідці від 05.12.2023 року№1818, зобов'язати Військову частинуА1249 визнати ОСОБА_1 обмежено придатним до військової служби на підставі висновків лікаря - невропатолога та лікаря - травматолога, які викладені ними 14.11.2023 року та 16.11.2023 року в картці обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 .
- визнати незаконними дії Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби без обмежень, скасувати висновки військово-лікарської комісії Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону викладені в довідці від 19.01.2024 року №74 та у виписці із медичної картки стаціонарного хворого №214 від 19.01.2024 року, зобов'язати військово-медичний клінічний центр Центрального регіону визнати ОСОБА_1 обмежено придатним до військової служби на підставі висновків лікаря - невропатолога та лікаря - травматолога, які викладені ними 14.11.2023 року та 16.11.2023 року в картці обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що під час проходження військово-лікарської комісії лікарями не були взяті до уваги висновки лікаря - невропатолога та лікаря - травматолога, які викладені ними 14.11.2023 року та 16.11.2023 року в картці обстеження стосовно того, що ОСОБА_1 є обмежено придбаним до військової служби. Вважає, що такі дії призведуть до погіршення стану здоров'я позивача.
Військова частини НОМЕР_1 (надалі відповідач 1) подала відзив на позов, у якому вказано, що медичний огляд ОСОБА_1 було проведено у повній відповідності до вимог законодавства із дотриманням усіх процедур проведення медчного огляду та обов'язкових досліджень. Наголошено, що будь-які висновки спеціалістів з попередніми діагнозами не є для ВЛК остаточними та обов'язковими, а оцінюються при медичному огляді військовослужбовців поряд з іншими медичними документами (а.с.31-42).
Військово-медичним клінічним центром Центрального регіону (надалі відповідач 2) також поданий відзив на позов, у якому вказано, що ОСОБА_1 зобов'язаний сплати судовий збір за звернення з позовом до суду, з огляду на те, що п.13 ч.1 ст.5 Закону України ''Про судовий збір'' не може бути підставою для звільнення від сплати судового збори при зверненні до суду з цим позовом. Крім того, вказано, що питання дотримання процедури прийняття висновку, оформленого довідкою ВЛК ВМКЦ ЦР №74 від19.01.2024 позивачем у позові не порушувалось, до вищестоящої штатної ВЛК з приводу перегляду рішення вищевказані ВЛК позивач не звертався. У період з 09.01.2024 по 19.01.2024 позивач стаціонарно проходив медичне обстеження у ВМКЦ ЦР, оглядався провідними фахівцями Центрального регіону та 19.01.2024 був представлений на позаштатну ВЛК та на підставі статей Розкладу хвороб, визначений придбаний до військової служби (а.с.43-46).
Рух справи:
Суддя ухвалою від 07.06.2023 року залишила без руху позовну заяву ОСОБА_2 та встановила десятиденний строк для усунення її недоліків. Недоліки позовної заяви усунуто.
Ухвалою судді від 03.07.2023 прийнято адміністративний позов до розгляду, відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Ухвалою суду від 02.04.2024 року витребувані додаткові докази.
Дослідивши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд, -
З метою встановлення ступені придатності до військової служби у воєнний стан ОСОБА_1 (далі позивач) ІНФОРМАЦІЯ_1 №3/13810 від 13.11.2023 був направлений до гарнізонної позаштатної ВЛК в/ч НОМЕР_1 .
Згідно довідки ВЛК військової частини від 05.12.2023 року №1818 солдат ОСОБА_1 на підставі статей 23-в. 36-в, 52-г, 61-г, 64-в графи ІІ Розкладу хвороб визнаний придатним до військової служби (надалі - спірне рішення 1, а.с.9).
09.12.2023 року ОСОБА_3 подав скаргу до 11 регіональної військово-лікарської комісії щодо перегляду довідки ВЛК в/ч НОМЕР_1 від 05.12.2023 року №1818.
Довідкою військово-медичного клінічного регіону від 19.01.2024 року №74 ОСОБА_1 на підставі статей 79в, 64г, 61г, 62г, 25в графи ІІ Розгляду хвороб визнаний придатним до військової служби (надалі - спірне рішення 2, а.с.16).
Отже, законність та правомірність спірних рішень суб'єкта владних повноважень є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №403 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за № 1109/15800 (далі Положення №402).
Спірним питання в даній справі є, як вважає позивач, висновок обох відповідачів в частині придатності його до військової служби.
Відповідно до пункту 1.1 Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 1.2 Положення №402 визначено, що військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;
установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Отже, медичний огляд позивача був проведений з метою визначення придатності до військової служби у воєнний час.
Згідно пунктів 6.8 - 6.9 Глави 6 Розділу ІІ Положення №402 на осіб, які проходять медичний огляд амбулаторно, заводиться Картка обстеження та медичного огляду, при стаціонарному огляді - історія хвороби.
Огляд військовослужбовців обов'язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, окулістом, оториноларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Обов'язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, флюорографічне дослідження органів грудної клітини. Потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями.
Огляд вказаними лікарями військовослужбовців, направлених на ВЛК для вирішення питання про потребу у відпустці за станом здоров'я або у звільненні від виконання службових обов'язків, проводиться за медичними показаннями.
Позивач у позові не вказував на порушення при проходженні ним медичного огляду чи на його не проведення, натомість вказує на діагнози двох лікарів про непридатність його до військової служби.
У пунктах 6.9-6.10 Глави 6 Розділу ІІ Положення №402 вказано, що при медичному огляді військовослужбовців метод індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби повинен застосовуватись у кожному випадку. ВЛК враховує їх вік, освіту, військовий фах, підготовку, досвід, фактичну працездатність, спрямованість до подальшого проходження військової служби, думку командування і начальника медичної служби військової частини, викладені у службовій та медичній характеристиках, та можливість подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на посаді, яка найбільше відповідає стану його здоров'я.
Медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії), з метою визначення ступеня придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії).
Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва - це такий стан здоров'я, коли результати обстеження та лікування дають підстави ВЛК (ЛЛК) винести постанову про ступінь придатності до військової служби (служби за військовою спеціальністю), а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби.
Відповідно до пункту 20.1 Глави 20 Розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов'язані дотримуватися вимог Положення.
Голова або члени ВЛК відповідають за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).
Згідно пункту 22.7 Глави 20 Розділу ІІ Положення №402 постанова ВЛК про придатність військовослужбовця (військовозобов'язаного, резервіста) до військової служби оформлюється довідкою ВЛК, затвердженню штатною ВЛК не підлягає.
Як свідчать матеріали справи відповідачем 1 та відповідачем 2 були проведені огляди позивача комісіями у складі лікарів, які, як колегіальний орган, дійшли висновку про придатність позивача до військової служби.
При цьому, лікарі, під час проведення огляду позивача не визначили потреби у додатковому обстеженні.
З матеріалів справи встановлено, що відповідач 2 дійшов висновку про особистий огляд позивача при перевірці вірності його діагнозів та придатності до військової служби (а.с.75).
Позивач у період з 09.01.2024 по 19.01.2024 стаціонарно проходив медичне обстеження у Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону (відповідач 2) та оглядався провідними спеціалістами, а вже 1901.2024 року був представлений на позаштатну ВЛК та визнаний придатним до військової служби.
Отже, суд констатує про відсутність порушення процедури проходження медичного огляду. Водночас суд зазначає, що не наділений знаннями у сфері медичної науки.
Інформації про те, чи скористався позивач правом на оскарження постанови ВЛК про ступінь придатності до військової служби до Центральної військово-лікарської комісії Зброних Сил України, матеріали справи не містять.
Тобто, невірність визначення медичного діагнозу чи, враховуючи особливості перебігу захворювань тощо у фаховій площині можлива лише лікарями Центральної військово-лікарської комісіях ЗСУ.
Верховний Суд у постановах від 29.12.2021 року у справі №638/2723/16-а та від 12.10.2021 року у справі № 280/4820/19, у яких спір виник у зв'язку із незгодою позивачів із висновками МСЕК щодо встановлення таким групи інвалідності, дійшов висновку, що рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров'я, на підставі медичних документів та за результатами об'єктивного обстеження особи членами комісії.
У вказаних постановах Верховний Суд висловив правову позицію, згідно з якою при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки не є спеціалізованою установою в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
З огляду на викладене, суд не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Тобто, законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкта владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
При цьому, вирішення питання щодо надання оцінки діагнозу позивача, суд не може перебирати на себе, оскільки це, з поміж іншого, вимагає наявності медичної освіти та спеціальної підготовки.
З огляду на викладене, суд зазначає, що відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо встановлення позивачу інвалідності є дискреційними повноваженнями та виключною його компетенцією.
Спірне рішення ВЛК прийняте після повного медичного обстеження позивача, на підставі медичних документів та за результатами об'єктивного обстеження особи членами комісії. При цьому, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, яка на час спірних правовідносин визначена Положенням №402. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Вказана позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 30.04.2021 у справі № 160/12235/19, а також від 12.06.2020 у справі № 810/5009/1855.
Додатково суд зазначає, що відповідач не зазначає, що позивач абсолютно здоровий людина без будь яких функціональних порушень, однак наявний у позивача діагноз, на даний час, не надає підстав для визнання його обмежено придатним чи не придатним до військової служби у воєнний час.
Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Судові витрати, які підлягають стягненню на користь відповідача відсутні.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 243-246, 293, 295-297 КАС України, суд,
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до відповідачів: Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) та Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону ( вул. Князів Коріатовичів,185 м. Вінниця код ЄДРПОУ 0781653) про визнання незаконними дії, скасування висновків та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення суду направити сторонам.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК