08 квітня 2024 року справа № 340/5723/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши у м.Кропивницький в порядку загального позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративний позов Приватного підприємства «Агро Євро Партнер» (далі - Підприємство) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (далі - Управління) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач звернувся до суду зі заявою до Управління про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 27 липня 2021 року, якими:
- зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 996662 грн за квітень 2021 року;
- зменшено бюджетне відшкодування суми податку на додану вартість за квітень 2021 року на 1047489 грн і застосовано штраф у сумі 523745 грн.
У судовому засіданні представник зазначив, що договори, які укладено з контрагентами, носили реальний характер і настали правові наслідки, котрі обумовлювались ними.
Платник податків правомірно сформував в декларації з податку на додану вартість суми податкового кредиту і визначив суму бюджетного відшкодування.
Стверджував, що під час перевірки надали усі документи бухгалтерського і податкового обліку стосовно взаємовідносин з контрагентами.
Відповідач заперечив стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (Том 5 а.с.68-79).
У судовому засіданні представник пояснив, що договори, які укладені Підприємством з контрагентами, не спрямовувалися на реальне настання наслідків, котрі обумовлювались ними.
Доказом того, як вважає він, є результати аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних, інформації з підсистеми «аналітична система» вкладки «Перегляд результатів співставлення» ІТС «Податковий блок», показників, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ за відповідні періоди, даних бухгалтерського обліку і первинних документів та податкової інформації щодо діяльності контрагентів.
Стверджував, що отримана інформація доводить, що Підприємство не вступало в господарські правовідносини зі згаданими контрагентами.
Водночас звернув увагу, що безпідставно заявлено до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість, яка сформована за рахунок частин від'ємного значення суми податку за березень 2021 року, відносно якого раніше прийнятті податкові повідомлення-рішення.
13 вересня 2021 року судом відкрито загальне позовне провадження (Том 5 а.с.3-4).
15 червня 2023 року суд зупинив провадження у справі (Том 7 а.с.130-131).
01 березня 2024 року суд поновив провадження у справі (Том 7 а.с.191-192).
05 квітня 2024 року сторони до суду не з'явились, хоча про розгляд справи повідомлені належним чином (Том 7 а.с.193-194, 197-198, 203).
Подали клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження (Том 7 а.с.199-202).
Відповідно до приписів частини 3 статті 194 КАС України суд прийняв ухвалу про завершення розгляду справи у порядку письмового провадження.
Суд, вислухавши пояснення сторін і дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені судом факти і обставини, що стали підставами звернення.
Так, у період з 22 по 29 червня 2021 року Управління провело позапланову документальну виїзну перевірку діяльності Підприємства щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2021 року від'ємного значення суми податку на додану вартість, яка перевищує 100000 грн, і визначення суми бюджетного відшкодування (Том 1 а.с.29-108).
Податкові інспектори встановили наступне (Том 1 а.с.29-108).
Підприємство орендує виробничі і складські приміщення.
Платник податків придбає олію соняшникову, шрот, сою, яку передає на переробку.
Продукцію експортує різним споживачам - нерезидентам.
Фактичне вивезення товару за межі митної території України підтверджено документально.
Від'ємне значення суми податку на додану вартість за квітень 2021 року склало 90561857грн, що становить 100% загальної суми податкового кредиту з придбання олії, шроту соєвого, які експортувались за межі митної території України.
До бюджетного відшкодування задекларовано 16595694 грн.
Встановили завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2021 року на 996662 грн.
Суть завищення - включення до податкового кредиту з податку на додану вартість коштів, які сплачені: ПП «Віктор і К» (далі - Підприємство 2) за придбання шроту і олії соняшникової (ПДВ 69283,59 грн); ПП «Гідросенд» (далі - Підприємство 3) за послуги суборенди вагонів (ПДВ 19716,67 грн); ТОВ «Транзпостач» (далі - Товариство) за шрот соєвий, олію соєву і переробку сої, яка придбана у ТОВ «Пітан» (далі - Товариство 2) (ПДВ 885995,30 грн); ПП «Надніпрянське» (далі - Підприємство 4) за послуги суборенди вагонів (ПДВ 21666,67 грн) (Том 7 а.с.128).
Встановили завищення бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість за квітень 2021 року на 1047489 грн.
Суть завищення - завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2021 року на 1047489 грн стосовно взаємовідносин з такими контрагентами: Підприємством 2 (ПДВ 217462,97 грн); Товариством (ПДВ 768264,62 грн); Підприємством 4 (ПДВ 61760,96 грн) (Том 7 а.с.128).
Інспектори зробили висновок про наявність усіх документів бухгалтерського і податкового обліку, що відображають господарські операції.
Інспектори не заперечували прийняття товару і подальшу реалізацію.
Інспектори не заперечували надання послуг з переробки і перевезення вантажу.
Інспектори зробили висновок про неможливість поставки товарів і надання послуг згаданими контрагентами, оскільки їх контрагенти не могли виконати зобов'язання.
На думку інспекторів, Підприємство придбало товари невідомого походження, а послуги з перевезення не надало Підприємство 3 і Підприємство 4, оскільки в їх користуванні та власності не перебували вагони.
В ході проведення перевірки використано такі документи: загальна інформація згідно баз даних ДПС; декларації з податку на додану вартість та додатки до них; Єдиний реєстр податкових накладних; інформація з підсистеми «аналітична система» вкладки «Перегляд результатів співставлення» ІТС «Податковий блок» щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів; первинні документи бухгалтерського і податкового обліку Підприємства.
Керівник Управління погодився з висновками інспекторів і прийняв податкові повідомлення-рішення від 27 липня 2021 року, якими:
- зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 996662 грн за квітень 2021 року;
- зменшено бюджетне відшкодування суми податку на додану вартість за квітень 2021 року на 1047489 грн і застосовано штраф у сумі 523745 грн. (Том 1 а.с.109-113).
Штрафна санкція застосована у розмірі 50% грошового зобов'язання (Том 1 а.с.113).
У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що до бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2021 року включено частину від'ємного значення суми податку за березень того ж року (Том 7 а.с.128).
Стосовно від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2021 року Управління провело позапланову документальні перевірку і прийняло податкові повідомлення-рішення, висновки яких використані під час перевірки, на підставі котрої прийнято оскаржені податкові повідомлення-рішення (Том 7 а.с.87-122).
Підприємство оскаржило у судовому порядку податкове повідомлення-рішення, яким зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість за березень 2021 року (Том 7 а.с.123-128).
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року у справі №340/5612/21 податкове повідомлення-рішення визнано протиправним і скасовано (Том 7 а.с.136-144).
Рішення суду набрало законної сили 23 лютого 2024 року (Том 7 а.с.162-190).
Суди першої і апеляційної інстанції зробили висновок, що платник податків правомірно сформував податковий кредит і зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2021 року.
Позов подано до суду 07 вересня 2021 року (Том 5 а.с.1).
Юридична оцінка, встановлених судом, фактів і обставин справи.
Перш за все, податковий орган визнає, що Підприємство придбало олію, шрот соєвий і сою відповідно до первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, в яких зазначено, що продавцями є Підприємство 2, Товариство і Товариство 2.
Управління визнає рух товарів і коштів.
Податковий орган стверджує, що товар не постачали Підприємство 2, Товариство і Товариство 2, оскільки виявлені порушення у відносинах з їх контрагентами-постачальниками.
Податкові інспектори не використовували акти перевірок Підприємства 2, Товариства і Товариства 2, а лише аналізували інформацію з Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) стосовно цих платників податків.
Інформація і висновок стосовно взаємовідносин з Підприємством 2.
Так, у квітні 2021 року Підприємство 2 придбало і переробило 9277,67 т насіння соняшника (Том 1 а.с.45).
161,7 т - насіння соняшника, джерело походження якого не встановлено, так як не визнається постачання від двох контрагентів (Том 1 а.с.45).
Отже, інспектори зробили висновок, що Підприємство 2 реалізувало Підприємству олію і шрот соняшниковий, які вироблені з насіння соняшника невідомого походження.
Таким чином інспектори визнають постачання товару.
Олія і шрот могли бути вироблені з насіння соняшника, походження якого податковий орган визнає легітимним.
Тому суд зробив висновок про реальність господарської операції між Підприємством і Підприємством 2.
Підприємство олію і шрот реалізувало контрагентам-нерезидентам, що встановлено під час перевірки.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що Підприємство правомірно включило до податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2021 року кошти у сумі 69283,59 грн, які сплачено Підприємству 2.
Такі дії узгоджуються з приписами статті 198 Податкового кодексу України (датою виникнення права на податковий кредит є дата отримання платником податку товарів (послуг) або сплата коштів, що підтверджено податковою накладною).
Інформація і висновок стосовно взаємовідносин з Товариством.
Так, згідно первинних документів бухгалтерського і податкового обліку Товариство реалізувало Підприємству шрот і олію соєву і надало послуги з переробки сої, яка придбана у Товариства 2.
У квітні 2021 року Товариство придбало і переробило 8588,86 т сої (Том 1 а.с.56).
489,95 т - сої, джерело походження якої не встановлено (Том 1 а.с.52).
Отже, інспектори зробили висновок, що Товариство реалізувало Підприємству шрот і олію соєву, які вироблені з сої невідомого походження.
Таким чином інспектори визнають постачання товару.
Шрот і соя могли бути вироблені з сої, походження якої податковий орган визнає легітимним.
Тому суд зробив висновок про реальність господарської операції між Підприємством і Товариством стосовно продажу соєвого шроту і олії.
Підприємство шрот і олію соєвий реалізувало контрагентам-нерезидентам, що встановлено під час перевірки.
Податковий орган не заперечує факту переробки сої, яку передало Підприємство, попередньо придбавши у Товариства 2.
Цього ж не заперечує і Товариство.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що Підприємство правомірно включило до податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2021 року кошти у сумі 885995,30 грн, які сплачено Товариству.
Такі дії узгоджуються з приписами статті 198 Податкового кодексу України (датою виникнення права на податковий кредит є дата отримання платником податку товарів (послуг) або сплата коштів, що підтверджено податковою накладною).
Інформація і висновок стосовно взаємовідносин Підприємством 4.
Так, згідно первинних документів бухгалтерського і податкового обліку у квітні 2021 року Підприємство мало сплатити Підприємству 4 за суборенду вагонів кошти у сумі 130000грн (з урахуванням ПДВ 21666,67 грн) (Том 1 а.с.40).
Підстава - акт надання послуг і податкова накладна від 30 квітня 2021 року (Том 1 а.с.40, Том 7 а.с.18).
Відповідач не заперечує, що вагони використовували, оскільки залізничним транспортом експортували олію і інші товари.
Інспектори зробили висновок, що Підприємство 4 не мало повноважень передати вагони в суборенду, так як не є їх власником.
Водночас Підприємство 4 у квітні 2021 року задекларувало придбання послуг з оренди вантажних вагонів від ТОВ «Діва Логістик Консалтинг» (далі - Товариство 3), яке теж не є їх власником (Том 1 а.с.40-43).
За повідомленням АТ «Українська Залізниця» (носить довідковий характер) вагони перебувають у власності ПАТ «Дніпровагонмаш» (далі - Товариство 4) (Том 6 а.с.2).
Товариство 4 (виробник вагонів) повідомило, що у травні-червні 2020 року 100 вагонів придбані ТОВ «ТАС АГРО» (далі - Товариство 5) (Том 6 а.с.219-227).
Товариство 3 повідомило, що 25 серпня 2020 року уклало договір оренди 20 вагонів з Підприємством 4 (Том 6 а.с.53).
Товариство 3 повідомило, що у липні 2020 року отримало вагони в оренду на підставі правочину, який укладено з ТОВ «ТАС Логістик» (далі - Товариство 6) (Том 6 а.с.53).
Товариство 6 повідомило, що вагони з червня 2020 року перебувають у його оренді на підставі договору, який укладено з Товариством 5 (Том 6 а.с.81-178).
Товариство 6 визнало, що з серпня 2020 року вагони передані в оренду Товариству 3, яке повернуло їх упродовж червня-серпня 2021 року.
Отже, Підприємство 4 користувалось вагонами на відповідній правовій підставі і передало в суборенду Підприємству.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що Підприємство правомірно включило до податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2021 року кошти у сумі 21666,67 грн, які мають бути сплачені Підприємству 4.
Такі дії узгоджуються з приписами статті 198 Податкового кодексу України (датою виникнення права на податковий кредит є дата отримання платником податку товарів (послуг) або сплата коштів, що підтверджено податковою накладною).
Інформація і висновок стосовно взаємовідносин Підприємством 3.
Так, згідно первинних документів бухгалтерського і податкового обліку у квітні 2021 року Підприємство мало сплатити Підприємству 3 за суборенду вагонів кошти у сумі 118300 грн (з урахуванням ПДВ 19716,67 грн) (Том 1 а.с.36).
Підстава - акт надання послуг і податкова накладна від 30 квітня 2021 року (Том 1 а.с.36-39).
Відповідач не заперечує, що вагони використовували, оскільки залізничним транспортом експортували олію і інші товари.
Інспектори зробили висновок, що Підприємство 3 не мало повноважень передати вагони в суборенду, так як не є їх власником.
Водночас Підприємство 3 у квітні 2021 року задекларувало придбання послуг з оренди вантажних вагонів від ТОВ «Діва Логістик Консалтинг» (далі - Товариство 3), яке теж не є їх власником (Том 1 а.с.40-43).
Товариство 3 склало і зареєструвало податкову накладну від 30 квітня 2021 року стосовно взаємовідносин з Підприємством 3 (Том 1 а.с.36).
За повідомленням АТ «Українська Залізниця» (носить довідковий характер) вагони перебувають у власності ПАТ «Дніпровагонмаш» (далі - Товариство 4) (Том 6 а.с.2).
Товариство 4 (виробник вагонів) повідомило, що у травні-червні 2020 року 100 вагонів придбані ТОВ «ТАС АГРО» (далі - Товариство 5) (Том 6 а.с.219-227).
01 квітня 2021 року Товариство 3 і Підприємство 3 уклали договір суборенди 20 вагонів (Том 7 а.с.27-54).
Товариство 3 повідомило, що у липні 2020 року отримало вагони в оренду на підставі правочину, який укладено з ТОВ «ТАС Логістик» (далі - Товариство 6) (Том 6 а.с.53).
Товариство 6 повідомило, що вагони з червня 2020 року перебувають у його оренді на підставі договору, який укладено з Товариством 5 (Том 6 а.с.81-178).
Товариство 6 визнало, що з серпня 2020 року вагони передані в оренду Товариству 3, яке повернуло їх упродовж червня-серпня 2021 року.
Отже, Підприємство 3 користувалось вагонами на відповідній правовій підставі і передало в суборенду Підприємству.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що Підприємство правомірно включило до податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2021 року кошти у сумі 19716,67 грн, які мають бути сплачені Підприємству 3.
Такі дії узгоджуються з приписами статті 198 Податкового кодексу України (датою виникнення права на податковий кредит є дата отримання платником податку товарів (послуг) або сплата коштів, що підтверджено податковою накладною).
Підсумовуючи, суд зробив висновок про протиправність і скасування податкового повідомлення-рішення від 27 липня 2021 року, яким зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 996662 грн за квітень 2021 року.
Стосовно податкового повідомлення-рішення від 27 липня 2021 року, яким зменшено бюджетне відшкодування суми податку на додану вартість за квітень 2021 року на 1047489 грн і застосовано штраф у сумі 523745 грн.
Так, сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість складається і з від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2021 року (Том 7 а.с.128).
Висновок про завищення бюджетного відшкодування за квітень 2021 року похідний від висновку про завищення від'ємного значення суми податку за березень того ж року.
Отже, податкове повідомлення-рішення про зменшення бюджетного відшкодування є похідним від податкового повідомлення-рішення про зменшення від'ємного значення суми податку.
Податкове повідомлення-рішення про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2021 року судом визнано протиправним і скасовано (справа №340/5612/21) (Том 7 а.с.136-144, 162-190).
Приписами пункту 23 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Підсумовуючи, суд зробив висновок про протиправність і скасування податкового повідомлення-рішення від 27 липня 2021 року, яким зменшено бюджетне відшкодування суми податку на додану вартість за квітень 2021 року на 1047489 грн і застосовано штраф у сумі 523745 грн.
Тому позов належить задовільнити.
Судові витрати складаються зі сплати судового збору в сумі 22700 грн (Том 1 а.с.12).
Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовільнити позов.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 27 липня 2021 року, яким Приватному підприємству «Агро Євро Партнер» зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 996662 грн за квітень 2021 року.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 27 липня 2021 року, яким Приватному підприємству «Агро Євро Партнер» зменшено бюджетне відшкодування суми податку на додану вартість за квітень 2021 року на 1047489 грн і застосовано штраф у сумі 523745 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Кіровоградській області на користь Приватного підприємства «Агро Євро Партнер» судові витрати в сумі 22700 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ