08 квітня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/8811/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Притули К.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ: 39816845, 250047 м. Кропивницький, вул. Героїв Маріуполя, 102) про скасування постанови,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно- господарського штрафу № ПШ 014910 від 02 жовтня 2023 року, винесену начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті Романенко В.В..
Позивач вважає вказану постанову незаконною та винесеною із неповним з'ясуванням всіх обставин справи, що є підставою для її скасування, оскільки позивач не мав статусу автомобільного перевізника.
Ухвалою судді від 23.10.2023, відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без виклику сторін.
Відповідач подав до суду відзив на позов, у якому зазначив про безпідставність заявлених позовних вимог та вказав на правомірність прийнятої постанови № ПШ 014910 від 02 жовтня 2023 року. Відповідач вказав, що позивач зі змістом акту проведення рейдової перевірки №019221 від 02.08.2023 був ознайомлений під підпис та надав пояснення, що він є власником автомобіля Рено преміум НОМЕР_2 та є перевізником власного товару. Крім того, ОСОБА_1 , під час рейдової перевірки 02.08.2023 надав товарно-транспортну накладну на вантаж від 02.08.2023 де в графу «автомобільний перевізник» внесено виправлення на « ОСОБА_1 ».
10.11.2023 позивачем надано до суду відповідь на відзив, в якому позивач зазначає, що у відзиві відповідач жодним аргументом та доводом не спростував правову позицію позивача.
Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
02.08.2023 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №019221 (а.с.31).
Відповідно до акту №019221 від 02.08.2023 була проведена перевірка транспортного засобу марки Renault/S-240, номерний знак НОМЕР_3 / НОМЕР_4 . Під час перевірки виявлено, що автомобільним перевізником СФГ «Підприємець Ліц», згідно ТТН, під час перевезення вантажів не забезпечив наявності тахокартки при наявному тахографі щоденного реєстраційного листка за 02.08.2023, чим порушено ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Водій з актом №019221 від 02.08.2023 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом був ознайомлений, що підтверджує його підпис в даному акті. В поясненнях водія про причини порушень, позивач зазначив, що автомобіль марки Renault, номерний знак НОМЕР_3 належить йому та те що він являється перевізником власного товару.
Згідно із пунктом 25 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою КМУ від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі-Порядок №1567), справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Пунктом 26 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
З матеріалів справи встановлено, що 07.09.2023 відповідачем складено та надіслано позивачу повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт стосовно акту №АР019221 від 02.08.2023 на 19.09.2023 (а.с. 36).
Також, 22.09.2023 відповідачем складено та надіслано позивачу повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт стосовно акту №АР019221 від 02.08.2023 на 02.10.2023 (а.с. 38), яке позивачем отримано 30.09.2023 (а.с.39).
Вказане свідчить, що позивач отримав дане повідомлення, проте на розгляд справи 19.09.2023 не з'явився.
Пунктом 27 Порядку № 1567 передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомив позивача про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а у зв'язку із неявкою уповноваженої особи суб'єкта господарювання, правомірно розглянув справу без його участі.
02.10.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 014910, відповідно до якої постановлено стягнути з ФОП ОСОБА_1 , за порушення відповідальність за яке передбачена абз.3. ч.1 ст.60 «Про автомобільний транспорт», адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн (а.с.30).
Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі також - Закон № 2344-III).
Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
В силу частини сьомої статті 6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України.
Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно з частинами сімнадцятої-двадцятої статті 6 Закону № 2344-III рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред'являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.
Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб'єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.
Спірним у цій справі є питання чи є ФОП ОСОБА_1 автомобільним перевізником у розумінні положень Закону № 2344-III та відповідно особою, на яку покладається відповідальність за недотримання вимог абз.3 ч.1 ст.60 цього Закону.
Згідно ст.29 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 р. № 3353-XII (далі за текстом - Закон №3353) до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль. З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
У розумінні абз.18 ст.1 Закону №2344 автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
З огляду на абз.2 ч.1 ст.34 Закону №2344 автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.48 Закону №2344 автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Таким чином, адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт застосовуються відносно автомобільних перевізників, якими є фізичні або юридичні особи, що здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Згідно з розділом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 (далі - Порядок 363), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, перевізник - фізична або юридична особа-суб'єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.
Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.
Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Транспортна послуга - перевезення вантажів та комплекс допоміжних операцій, що пов'язані з доставкою вантажів автомобільним транспортом.
Відповідно до пункту 11.1 зазначених Правил № 363, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Верховний Суд, аналізуючи у постанові від 19.10.2023 у справі № 640/27759/21 законодавства, що врегульовують спірні правовідносини зазначив, що в контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити із того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов'язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов'язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.
Верховний Суд зауважив, що основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.
Як зазначалося вище, водій повинен мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, одним із яких є товарно-транспортна накладна у якій, відповідно до Правил № 363 зазначається, зокрема відомості щодо перевізника та/або експедитора.
З матеріалів справи вбачається, що під час перевірки транспортного засобу марки Renault/S-240, номерний знак НОМЕР_3 / НОМЕР_4 водієм було надано уповноваженим особам контролюючого органу ТТН №1 від 02.08.2023, де автомобільним перевізником було зазначено саме СФГ «Підприємець Ліц». Більш того, вантажовідправником та вантажоодержувачем вантажу також вказано СФГ «Підприємець Ліц», натомість позивач ОСОБА_1 вказаний як водій/експедитор.
Необхідно також зазначити, надпис над графою «автомобільний перевізник» в зазначеній ТТН та надані під час проведення рейдової перевірки пояснення позивачем не спростовують відомостей вказаних в ТТН №1 від 02.08.2023, а за відсутності інших документів, які спростовують інформацію зазначену в ТТН про автомобільного перевізника, встановлення особи перевізника здійснюється відповідно до вказаних в ТТН відомостей щодо такої особи, які є обов'язковими при її оформленні.
Будь-яких інших документів на спростування відомостей, що саме СФГ «Підприємець Ліц» було автомобільним перевізником згідно ТТН, наданої водієм транспортного засобу під час його перевірки відповідачем не надано.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що відповідачем - суб'єктом владних повноважень не надано до суду доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийняття оскаржуваної постанови, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до статті 139 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До матеріалів справи додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 2684,00 грн., грн., вказані суми підлягають стягненню на користь позивача.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ: 39816845, 250047 м. Кропивницький, вул. Героїв Маріуполя, 102) про скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно- господарського штрафу № ПШ 014910 від 02 жовтня 2023 року, винесену начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ: 39816845) судові витрати у сумі 2684,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА