05 квітня 2024 року м. Кропивницький Справа №340/4193/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у в порядку спрощеного провадження (письмове провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Військова частина НОМЕР_1
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про:
- визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , як дружині загиблого учасника бойових дій, померлого ОСОБА_2 , грошової компенсації за всі дні невикористаної щорічної основної відпустки за період з 2016-2022 роки та щорічної додаткової відпустки, передбаченої п.12 ч.1 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2016-2022 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу військової частини - 18.04.2022 року;
- зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахування та виплати ОСОБА_1 , як дружині загиблого учасника бойових дій, померлого ОСОБА_2 , грошової компенсації за всі дні невикористаної щорічної основної відпустки за період з 2016-2022 роки та компенсації щорічної додаткової відпустки, передбаченої п.12 ч.1 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2016-2022 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу військової частини - 18.04.2022 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона є дружиною загиблого ОСОБА_2 . У період з 2016 року по 18.04.2022 р. ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Загиблим чоловіком позивача не використана щорічна відпустка за 2016 рік, 2019 рік, 2020 рік 2022 рік, частково використана щорічна відпустка за 2017 рік, 2018 рік, 2021 рік. 29.12.2022 р. позивач звернулася до командира військової частини НОМЕР_1 із заявою щодо нарахування та виплати їй, як дружині загиблого ОСОБА_2 грошової компенсації за невикористані дні чергової та додаткової відпустки. Листом від 22.02.2023 р. Військовою частиною НОМЕР_2 повідомлено позивача, що оскільки військовослужбовець у разі загибелі не звільняється з військової служби, а виключається зі списків особового складу частини, у зв'язку зі смертю, то підстав для виплати компенсації за невикористані дні відпусток немає. Позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною та наголошує на тому, що при виключенні її загиблого чоловіка зі списків особового складу, військова частина НОМЕР_1 повинна була провести усі необхідні розрахунки, у тому числі і щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні основної відпустки за період з 2016 по 2022 рік та додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2022 рік.
Відповідачем відзив на позовну заяву не подано. Поштове відправлення направлене відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.29).
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.25).
26.07.2023 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.28).
Інші процесуальні дії у справі не вчинялися.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
ОСОБА_1 14.02.2014 р. зареєструвала шлюб із ОСОБА_2 (а.с.8).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер у результаті інших уточнених травм декількох ділянок тіла, вибухової травми та ушкодження внаслідок військових дій (а.с.13).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.05.2022 р. №138 майора ОСОБА_2 , заступника командира військової частини з морально-психологічного забезпечення, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в результаті інших уточнених травм декількох ділянок тіла, вибухової травми та ушкодження внаслідок військових дій від інших вибухів та ушкоджень несумісних з життям, у зв'язку зі смертю, виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення і направлено документи для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.9). Смерть пов'язана з виконанням обов'язків військової служби. У наказі відображено, що щорічна основна відпустка за 2016 рік не надавалась; щорічна основна відпустка за 2017 рік використана терміном 38 діб (з 09.05.2017 р. по 23.05.2017 р., з 15.08.2017 р. по 30.08.2017 р., з 25.12.2017 р. по 03.01.2018 р. (з урахуванням 3 святкових діб)); щорічна основна відпустка за 2018 рік терміном 30 діб (з 01.11.2018 р. по 15.11.2018 р., з 04.11.2019 р. по 18.11.2019 р.); щорічна основна відпустка за 2019 рік не надавалась; щорічна основна відпустка за 2020 рік не надавалась; щорічна основна відпустка за 2021 рік використана терміном 8 діб (з 03.08.2021 р. по 10.08.2021 р.): щорічна основна відпустка за 2022 рік не надавалась.
ОСОБА_1 звернулася до Військової частини НОМЕР_1 із заявою від 29.12.2022 р. про виплату їй компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2016 - 2022 роки та за 98 календарних днів невикористаної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2016 - 2022 роки (а.с.14-19).
Листом від 22.02.2023 р. №2/571 Військова частина НОМЕР_3 , за результатом розгляду звернення щодо виплати грошової компенсації за невикористані дні відпустки ОСОБА_2 , повідомила ОСОБА_1 , що військовослужбовці у разі смерті (загибелі) не звільняються з військової служби, а виключаються зі списків особового складу у зв'язку зі смертю, то підстав для нарахування і виплати членам сім'ї загиблого військовослужбовця компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки немає (а.с.20).
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. №2232-ХІІ (далі за текстом - Закон №2232) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 р. №2011-ХІІ (далі за текстом - Закон №2011).
Згідно з п.1 ст.101 Закону №2011 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років - 35 календарних днів; від 15 до 20 років - 40 календарних днів; понад 20 календарних років - 45 календарних днів, без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.
На підставі п.8 ст.101 Закону №2011 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України «Про відпустки». Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.
Відповідно до п.12 ч.1 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. №3551-ХІІ учасникам бойових дій надаються такі пільги: використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
Так, статтею 162 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. №504/96-ВР встановлено, що Учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
Пунктом 17 статті 101 Закону №2011, у редакції, чинній на час звільнення позивача, визначено, що в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію військовослужбовцям надаються відпустки, передбачені частинами першою, шостою та дванадцятою цієї статті, і відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин. Надання військовослужбовцям відпусток, передбачених частиною першою цієї статті, здійснюється за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу. Відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин військовослужбовцям надаються із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів.
Згідно з п.18 ст.101 Закону №2011, у редакції, чинній на час звільнення позивача, в особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів.
З огляду на п.19 ст.101 Закону №2011, у редакції, чинній на час звільнення позивача, надання військовослужбовцям у періоди, передбачені пунктами 17 і 18 цієї статті, інших видів відпусток, крім відпусток військовослужбовцям-жінкам у зв'язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, а також відпусток у зв'язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, припиняється.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 за період з 2016 р. по 2022 р. мав право на основну щорічну відпустку та додаткову відпустку як учасник бойових дій.
З огляду на наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.05.2022 р. №138 встановлено, що ОСОБА_2 щорічна основна відпустка за 2016 рік не надавалась; щорічна основна відпустка за 2017 рік використана терміном 38 діб (з 09.05.2017 р. по 23.05.2017 р., з 15.08.2017 р. по 30.08.2017 р., з 25.12.2017 р. по 03.01.2018 р. (з урахуванням 3 святкових діб)); щорічна основна відпустка за 2018 рік терміном 30 діб (з 01.11.2018 р. по 15.11.2018 р., з 04.11.2019 р. по 18.11.2019 р.); щорічна основна відпустка за 2019 рік не надавалась; щорічна основна відпустка за 2020 рік не надавалась; щорічна основна відпустка за 2021 рік використана терміном 8 діб (з 03.08.2021 р. по 10.08.2021 р.): щорічна основна відпустка за 2022 рік не надавалась (а.с.9).
Також відповідно до приписів Закону №2011 ОСОБА_2 у період з 2016 ипо 2022 рік не надавалася додаткова відпустка як учаснику бойових дій.
Позивач звернулася до відповідача із заявою про виплату їй як дружині загиблого військовослужбовця компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій. Однак, за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 , військовою частиною НОМЕР_3 відмовлено у нарахуванні та виплаті компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпустки у зв'язку з відсутність підстав для нарахування такої компенсації.
Відповідно до ч.6 ст.24 Закону України «Про відпустки», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, виплачується спадкоємцям.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 р. №2352-ІХ, чинним з 19.07.2022 р., внесено зміни до ч.6 ст.24 Закону України «Про відпустки», з огляду на які, у разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, що не була одержана за життя, виплачується членам сім'ї такого працівника, а у разі їх відсутності - входить до складу спадщини.
Таким чином, на час звернення ОСОБА_1 до відповідача із заявою про виплату компенсації за невикористані дні щорічних та додаткових відпусток загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 за період 2016 - 2022 роки, вона як дружина загиблого мала право на одержання такої компенсації.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що Військовою частиною НОМЕР_1 вчинено протиправну бездіяльність щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , як дружині загиблого ОСОБА_2 , грошової компенсації за невикористаної дні щорічної основної відпустки за період з 2016-2022 роки та додаткової відпустки, передбаченої п.12 ч.1 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2016-2022 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу військової частини - 18.04.2022 року, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 073,60 грн (а.с.21), а тому суд стягує на користь позивача документально підтверджені судові витрати (судовий збір) в розмірі 1 073,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , як дружині загиблого ОСОБА_2 , грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки ОСОБА_2 за період з 2016 року по 2022 рік включно та додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за період з 2016 року по 2022 рік включно, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення його зі списків особового складу військової частини - 18 квітня 2022 року.
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ), як дружині загиблого ОСОБА_2 , грошової компенсації за невикористаної дні щорічної основної відпустки ОСОБА_2 за період з 2016 року по 2022 рік включно та додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за період з 2016 року по 2022 рік включно, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення його зі списків особового складу військової частини - 18 квітня 2022 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ) понесені нею судові витрати (судовий збір) у розмірі 1 073,60 грн (одна тисяча сімдесят три грн 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Дата складання повного рішення суду - 05 квітня 2024 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ