01 квітня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/229/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача-1: Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, буд. 1, м. Миколаїв, 54008, ЄДРПОУ 13844159)
до відповідача-2: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, 33028, ЄДРПОУ 21084076)
до відповідача-3: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, буд. 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, ЄДРПОУ 20632802)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, через уповноваженого представника адвоката Хомича І.О. звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 14.09.2023 року №110850001521;
2) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 06.07.2023 року №110850001521 щодо відмови в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV;
3) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити пенсію за віком, пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV та відповідно до статті 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 року, починаючи з 26.06.2023 року.
Ухвалою від 22.01.2024 року суддя залишив без руху позовну заяву. У встановлений суддею строк представником позивача надано суду заяву про усунення недоліків позовної заяви та докази сплати судового збору.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком як учаснику бойових дій з мотивів відсутності довідки про участь в бойових діях встановленої форми. Позивач стверджує, що його страховий стаж становить понад 25 років, а тому у відповідності до п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058, має право на призначення дострокової пенсії за віком. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників (а.с. 38). Ухвали доставлено в особисті електронні кабінети системи «Електронний суд» відповідачів 01.02.2024 року.
У наданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача-3 висловив свої заперечення проти задоволення позову, посилаючись на те, що довідка про безпосередньо участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України не відповідає додатку 6 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023р. № 887) (а.с. 53-60).
Відповідач-2 у відзиві заперечив у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач на момент звернення із заявою про призначення пенсії у відповідності до п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058, не мав статусу учасника бойових дій, тому вважає що рішення від 06.07.2023 року №110850001521 щодо відмови в призначенні пенсії було винесено правомірно.
Відповідач-1 правом подати відзив на адміністративний позов не скористався.
Ухвалою від 01.03.2024 року суд витребував у відповідача-1 та відповідача-2 копії заяв про призначення пенсій, що стали підставою для винесення рішень від 06.07.2023 року №110850001521 та від 14.09.2023 року №110850001521. Ухвали доставлено в особисті електронні кабінети системи «Електронний суд» відповідачів 01.03.2024 року. Натомість вимоги ухвали виконано лише відповідачем-2. Відповідач-1 не повідомив суд про причини ненадання суду доказів та про неможливість подати докази, витребувані судом,
Інші заяви по суті справи сторони до суду не подавали.
Дослідивши надані сторонами матеріали та з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу, має статус учасника бойових дій, що підтверджується дублікатом посвідчення серії НОМЕР_2 від 09.08.2023 року.
Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 16), звернувся 29.06.2023 року до одного зі структурних підрозділів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком, надавши наступні документи: трудову книжку, військовий квиток, довідки, паспорт, код.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області розглянуто заяву позивача за принципом екстериторіальності та прийнято рішення 06.07.2023 року №110850001521 про відмову гр. ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з недостатнім стажем роботи для призначення пенсії у віці 60 років (а.с. 13). На день звернення стаж заявника становив 27 років 09 місяців 17 днів, при необхідному мінімумі - 30 років.
06.09.2023 року позивач вдруге, через вебпортал Пенсійного фонду України, звернувся із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до статті 115 Закону №1058, зі зниженням пенсійного віку. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 14.09.2023 року відмовлено позивачу у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, як учаснику бойових дій, з підстав ненадання довідки відповідно до підпункту 6 пункту 2.1 розділу 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 14).
Вважаючи прийняте ГУ ПФУ рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Отже, предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду, є правомірність та законність прийнятих рішень про відмову в призначенні пенсії.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі по тексту - Закон №1058-IV).
Згідно зі статтею 8 Закону № 1058-IV громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи.
Положеннями частини 1 статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, непов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Пунктом 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Відповідно до абзаців першого і другого положень підпункту 146.2 пункту 146 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV тимчасово, у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, для осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, у разі якщо звернення за призначенням пенсії відбулося в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, за умови що передбачений частиною першою статті 45 цього Закону строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24 лютого 2022 року, пенсія призначається за віком з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.
Положеннями частини першої статті 44 Закону №1058-IV встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду України та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п'ята статті 45 Закону № 1058-IV).
Подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком №22-1, пунктом 2.1 якого визначено перелік документів, що подають разом із заявою про призначення пенсії.
Як установлено судом, позивач у віці 60 років, звернувся із заявою про призначення пенсії за віком (із зниженням віку) відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
06.07.2023 року відповідач-2 виніс рішення про відмову у призначенні пенсії за віком у зв'язку з недостатнім у позивача стажем для призначення пенсії. Копія посвідчення на підтвердження статусу учасника бойових дій позивачем до заяви про призначення пенсії не надавалась. Дублікат посвідчення був виданий позивачу через понад місяць після звернення за призначенням пенсії - 09.08.2023 року.
Стаж заявника склав 27 років 09 місяців 17 днів при мінімально необхідному - 30 років.
Звертаючись до Пенсійного фонду вдруге, через вебпортал пенсійного фонду, 06.09.2023 року, позивачем до заяви про призначення пенсії було додано дублікат посвідчення учасника бойових дій від 09.08.2023 року, водночас відповідач-1, розглянувши заяву, відмовив у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, як учаснику бойових дій, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з підстав ненадання довідки відповідно до підпункту 6 пункту 2.1 розділу 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до пункту 2.1 розділу II Порядку № 22-1 (із змінами) до заяви про призначення пенсії згідно з пунктом 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» додаються документи, що засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника бойових дій та довідка військового комісаріату про період участі у бойових діях згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (Порядок № 637).
Згідно з пунктом 6 Порядку № 637 військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку, зараховується до трудового стажу на підставі довідок військових комісаріатів, які видаються в порядку, що визначається Міноборони (додаток № 2).
Судом встановлено, що страховий стаж гр. ОСОБА_1 відповідно до записів трудової книжки, наданих довідок складає понад 27 років.
Позивач має статус учасника бойових дій відповідно до посвідчення НОМЕР_2 .
При цьому, відповідач-1 за результатами розгляду заяви про призначення пенсії, відмовив (а.с. 14) на підставі ненадання Довідки про безпосередньо участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України додатку 6 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023р. № 887).
Підпунктом 6 п.2.1 розділу II Порядку № 22-1 визначено, що документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком:
військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, які брали участь у бойових діях, безпосередню участь в АТО/ООС та/або в обороні України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації: документи про проходження військової служби (служби); довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу або документи про безпосередню участь в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації; посвідчення учасника бойових дій.
особам, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 19 (з числа резервістів, військовозобов'язаних, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади), 20, 21 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»: посвідчення учасника бойових дій (у разі відсутності в посвідченні учасника бойових дій пункту і статті Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до якого надано статус, такі відомості підтверджуються органом, що видав посвідчення, або додаються документи, які підтверджують безпосередню участь цих осіб в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації). Особами з числа резервістів і військовозобов'язаних, особами, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, додаються документи, які підтверджують їх належність до таких осіб (незалежно від наявності в посвідченні зазначених вище відомостей) (при призначенні пенсії учасникам бойових дій згідно з пунктом 4 частини першої статті 115 Закону).
Отже, положеннями Порядку 22-1 визначено посвідчення учасника бойових дій та довідку про період (періоди) участі у бойових діях або в антитерористичній операції в районах її проведення як альтернативні документи, що посвідчують спеціальний статус особи для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, як учаснику бойових дій, які кожний окремо є достатнім документом, який засвідчує спеціальний статус особи, яка звернулась за призначенням пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 09.06.2021 по справі №340/576/19.
Згідно пункту 19 частини 1 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII від 22.10.1993 (далі Закон №3551-XII) учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Так, позивачу видано дублікат посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 від 09.08.2023 року.
Зазначена копія посвідчення була долучена позивачем до заяви про призначення пенсії, що підтверджується доказами, долученими до матеріалів справи та не заперечується учасниками справи.
Правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни визначені Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року №302 (далі - Положення №302).
Пунктом 3 Положення №302 передбачено, що відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Учасникам бойових дій (стаття 6 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом «Посвідчення учасника бойових дій" та нагрудний знак "Ветеран війни - учасник бойових дій».
Згідно з пунктом 2 Положення №302 посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.
Отже, повноваження, щодо перевірки наявності у особи права на отримання статусу учасника бойових дій, в тому числі й перевірки факту чи брала така особа участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії, належать органам, які видають «Посвідчення учасника бойових дій».
Відповідно до пункту 7 Положення №302 такими органами є Мін'юст, органи Міноборони, МВС, Національної поліції, ДСНС, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Управління державної охорони, ДФС, Адміністрації Державної прикордонної служби, Держспецзв'язку, а також Держспецтрансслужби за місцем реєстрації ветерана.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що документом, що підтверджує статус учасника бойових дій та надає особі право користування пільгами, встановленими законом, в тому числі, і пільгами щодо дострокового призначення пенсії є «Посвідчення учасника бойових дій».
Оскільки належність позивача до числа осіб, які мають статус учасника бойових дій, ніким не оскаржувалась, посвідчення не визнано недійсним та не скасовано у встановленому Законом порядку, позивач має право на користування пільгами, встановленими Законом №3551-XII та Законом №1058-ІV, зокрема, пільгами щодо призначення дострокової пенсії за віком.
За таких обставин, суд вважає безпідставною відмову відповідача-1 в призначенні пенсії за віком позивачу з підстав ненадання документів, на підставі яких встановлено статус учасника бойових дій.
Обираючи належний спосіб відновлення порушеного права у спірних правовідносинах, суд виходить з того, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Європейський суд з прав людини у пункті 75 рішення від квітня 2005 року у справі «Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02) зазначив, що обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
За встановленими обставинами справи, на дату звернення із заявою про дострокове призначення пенсії за віком 06.09.2023 позивач досяг віку 55 років, мав необхідний страховий стаж більше 25 років та мав статус учасника бойових дій, отже позивач відповідав умовам, передбаченим пунктом 4 частини 1 статті 115 Закону №1058-IV та мав право на дострокову пенсію за віком.
Відтак, належним способом захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах буде визння протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 14.09.2024 №110850001521, зобов'язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити ОСОБА_1 достроково пенсію за віком на підставі пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як особі, якій надано статус учасника бойових дій.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Суд, перевіривши дії відповідача-2 щодо винесення рішення від 06.07.2023 року про відмову у призначенні пенсії позивача встановив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області діяло у межах наданих повноважень, на підставі та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.
Відтак, позовні вимоги в частині скасування рішення від 06.07.2023 року не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідач-1, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними допустимими доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн., що підтверджується квитанцією (а.с. 37).
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 139, 241-246, 263 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 14.09.2023 №110850001521.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити з 06.09.2023 року ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) достроково пенсію за віком на підставі пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як особі, якій надано статус учасника бойових дій.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на сплату судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (ЄДРПОУ 13844159).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які зареєстрували електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи. Вказане не позбавляє права таку особу отримати копію судового рішення у паперовій формі за її окремою заявою.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО