05 квітня 2024 року м. Київ № 640/15225/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому, з урахуванням уточнень позовної заяви на виконання вимог ухвали суду, просив суд:
визнати протиправною бездіяльність щодо не виключення суми скасованого податкового зобов'язання в розмірі 22913,66 грн з особистої інтегрованої картки платника;
зобов'язати відкоригувати облікові показники особистої інтегрованої картки платника шляхом виключення з неї даних про податкове зобов'язання зі сплати транспортного податку з фізичних осіб у сумі 22913,66 грн, яке виникло на підставі податкового повідомлення-рішення від 05.03.2019 № 0006478-4710-0513.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що на адвокатський запит від 02.08.2022 від відповідача була отримана відповідь від 16.08.2022 № 48646/6/26-15-13-06-10, з якої 25.08.2022 стало відомо, що станом на 12.08.2022, відповідно до даних інформаційно-комунікаційних систем контролюючого органу за позивачем обліковується податковий борг в сумі 25000,00 грн, який виник на підставі несплаченого грошового зобов'язання по прийнятому податковому повідомленню-рішенню від 05.03.2019 № 0006478-4710-0513, на підставі п. п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України (далі - ПК України), а саме, було визначено суму податкового зобов'язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб в розмірі 25000,00 грн. 18.07.2019 позивач оскаржив вказане рішення до Державної податкової служби України, на що рішенням Державної податкової служби України від 19.09.2019 № 427/ф/99-00-08-05-04-14 скаргу було частково задоволено, а податкове повідмолення-рішення скасовано в частині 22913,66 грн грошового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб.
На переконання позивача, відображення відповідачем, як контролюючим органом, в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність матеріально-правового інтересу щодо вірного та об'єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування податкового повідомлення-рішння, на підставі якого виникли боргові зобов'язання, відповідач був зобов'язаний вчинити дії щодо відображення/коригування у інтегрованій картці платника податків дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.11.2022 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
15.12.2022 набрав чинності Закон України від 13.12.2022 № 2825-IX “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду”.
Відповідно до абзаців 1-3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону, Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.
Відтак, розгляд зазначеної справи підпадає під територіальну юрисдикцію Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 прийнято адміністративну справу до провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
26.05.2023 до суду від ГУ ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив, що ГУ ДФС у Донецькій області було сформовано та вручено ОСОБА_1 податкове повідомлення-рішення від 05.03.2019 № 0006478-4710-0513 про сплату транспортного податку на 2019 рік у розмірі 25000 гривень. Станом на 03.04.2020, відповідно до даних інформаційно-комунікаційних систем контролюючого органу у платника податків ОСОБА_1 (2315519291) обліковувався податковий борг по транспортному податку з фізичних осіб (код платежу 18011001) в сумі 25000,00 грн, який виник 11.09.2019 на підставі несплаченого грошового зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню. У зв'язку з несплатою грошових зобов'язань, на суму податкового боргу сформовано податкову вимогу від 03.04.2020 № 23665-10.
Також, представник відповідача звернув увагу на те, що у разі, якщо позивач змінив місце реєстрації, то відповідно до вимог п. 70.7 ст. 70 ПК України, фізична особа платник податків зобов'язаний подати контролюючому органу відомості про зміну даних, які вносяться до Державного реєстру фізичних осіб (прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, місце народження, інколи навіть - дата народження) протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначені у Положенні про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822
При цьому, внесення змін відбувається шляхом подання заяви про зміну даних, які вносяться до облікової картки та повідомлення за формою № 5ДР або заяви за формою № 5ДРП (для осіб, які через релігійні переконання відмовилися від податкового номера) особисто або через представника до контролюючого органу за місцем проживання протягом 3 робочих днів, або до будь-якого контролюючого органу.
Відповідно до вимог наказу ДПС України від 28.03.2022 № 173 «Про забезпечення безперебірної роботи територіальних органів ДПС» розрахунок транспортного податку з фізичних осіб ОСОБА_1 проведено ГУ ДПС у Донецькій області та сформовано податкове повідомлення-рішення від 05.03.2019 № 0006478-4710-0513 на суму 25000,00 грн, при цьому, що виконання повноважень покладено на ГУ ДПС у Львівській області протягом строку воєнного стану. Тож, обов'язок адміністрування (внесення та коригування відомостей у інтегрованій картці платника) транспортного податку ОСОБА_1 у 2019 році, покладено на ГУ ДПС у Донецькій області (ГУ ДПС у Львівській області).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДФС у Донецькій області було сформовано ОСОБА_1 податкове повідомлення-рішення від 05.03.2019 № 0006478-4710-0513 про сплату транспортного податку на 2019 рік у розмірі 25000 грн.
Станом на 03.04.2020, відповідно до даних інформаційно-комунікаційних систем контролюючого органу, у платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) обліковувався податковий борг по транспортному податку з фізичних осіб (код платежу 18011001) в сумі 25000,00 грн, який виник 11.09.2019 на підставі несплаченого грошового зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню від 05.03.2019 № 0006478-4710-0513.
У зв'язку з несплатою грошових зобов'язань, відповідно до вимог п. 59.1 ст. 59, ст. 89 розділу IІ ПК України, на суму податкового боргу сформовано податкову вимогу від 03.04.2020 № 23665-10.
У відповідь на адвокатський запит від 02.08.2022 від відповідача була отримана відповідь від 16.08.2022 № 48646/6/26-15-13-06-10, з якої слідує, що станом на 12.08.2022, відповідно до даних інформаційно-комунікаційних систем контролюючого органу, за позивачем обліковується податковий борг в сумі 25000,00 грн, який виник на підставі несплаченого грошового зобов'язання по прийнятому податковому повідомленню-рішенню від 05.03.2019 № 0006478-4710-0513, на підставі п. п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України, а саме, було визначено суму податкового зобов'язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб в розмірі 25000,00 грн.
18.07.2019 позивач оскаржив вказане рішення до Державної податкової служби України, на що рішенням Державної податкової служби України від 19.09.2019 № 427/ф/99-00-08-05-04-14 скаргу було частково задоволено, а податкове повідмолення-рішення скасовано в частині 22913,66 грн грошового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб.
Оскільки рішенням Державної податкової служби України від 19.09.2019 № 427/ф/99-00-08-05-04-14 було скасовано податкове повідомлення-рішення в частині 22913,66 грн грошового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб, обліковування відповідачем в інтегрованій картці позивача відомостей щодо наявності боргу у розмірі 22913,66 грн, є протиправним, що і зумовило на звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
За приписами п. 45.1 ст. 45 ПК України платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Відповідно до норм ст. 6 Закону України від 11.12.2003 № 1382-ІV «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.
Згідно приписів п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення.
Судом досліджено, що відносно позивача ГУ ДФС у Донецькій області 05.03.2019 було винесено податкове повідомлення-рішення про сплату грошового зобов'язання по платежу транспортний податок за 2019 рік у розмірі 25000 грн та направлено на за податковою адресою АДРЕСА_1 . (а.с. 16)
Позивач вважаючи, що відсутні підстави для нарахування транспортного податку, звернувся зі скаргою до ДПС України, яка рішенням від 19.09.2019 № 427/ф/99-00-08-05-04-14 скаргу задовольнила частково, а податкове повідмолення-рішення скасовано в частині 22913,66 грн грошового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб.
За змістом п. 55.1 ст. 55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.
Відповідно до положень п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Тож, з наведеного слідує, що остаточним рішенням ДПС України від 19.09.2019 за наслідком розгляду скарги (адміністративного оскарження) позивача, було скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Донецькій області від 05.03.2019 № 0006478-4710-0513 в частині 22916,66 грн (з 25000 грн) грошового зобов'язання з транспортного податку. Отже, податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Донецькій області від 05.03.2019 № 0006478-4710-0513 є скасованим в частині, тому не може створювати для платника податків відповідних наслідків.
Позивач наголошує на тому, що обліковування відповідачем в інтегрованій картці позивача відомостей щодо наявності боргу у розмірі 22913,66 грн, є безпідставним та має бути відкориговано/приведено у відповідність. При цьому, позивач вказує на те, що подання позову до ГУ ДПС у м. Києві обумовлено тим, що він, як платник податків, який зареєстрований у місті Києві, згідно даних паспорта, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у місті Києві, що підтверджується листом останнього від 16.08.2022 № 48646/6/26-15-13-06-10.
Натомість, суд звертає увагу на тому, що за змістом податкового повідмолення-рішення, з прийняттям якого і виникли дані спірні правовідносини, за податковою адресою, позивач перебував на податковому обліку саме в ГУ ДФС (ДПС) у Донецькій області, при цьому, доказів звернення до податкового оргвану про зміну місця податкового обліку, матеріали справи не містять, а позивачем не зазначено, водночас, посилання позивача на відмітку в паспорті про реєстрацію в м. Києві, не є тотожним з податковою адресою, позаяк, податковий орган не може без відповідного повідмолення платника податків бути обізнаним/змінювати зареєстроване місце обліку.
Тож, у разі, якщо позивач змінив місце реєстрації, то відповідно до вимог п. 70.7 ст. 70 ПК України, фізична особа платник податків зобов'язаний подати контролюючому органу відомості про зміну даних, які вносяться до Державного реєстру фізичних осіб (прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, місце народження) протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначені у Положенні про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822
Внесення змін відбувається шляхом подання заяви про зміну даних, які вносяться до облікової картки та повідомлення за формою № 5ДР.
Відповідних доказів зміни місця податкової адреси позивачем не було надано, а судом не встановлено. При цьому, посилання позивача на те, що подання позову до ГУ ДПС у м. Києві обумовлено тим, що він, як платник податків, який зареєстрований у місті Києві, згідно даних паспорта, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у місті Києві, що підтверджується листом останнього від 16.08.2022 № 48646/6/26-15-13-06-10, є безпідставним, позаяк за змістом даного листа, відповідач надав відповідь на запит та зазначив про дані з загальної бази даних ДПС, а щодо обліку позивача, звернув увагу на те, що за позивач перебувавє на обліку в ДПІ в Голосіївському районі ГУ ДПС у м. Києві, як фізична особа-підприємець (стан- припинено, але не знято з обліку), натомість, за спірних правовідносин, позивачу нараховано грошове зобов'язання по транспортному податку за 2019 рік, яке скасовано в частині ДПС України, як щодо фізичної особи з місцем обліку в ГУ ДФС у Донецькій області.
Суд зауважує, що за приписами ПК України, скасоване в частині податкове повідмолення-рішення, є скасованим та не створює для платника податків відповідних наслідків (зокрема, до прийняття нового рішення), водночас, беручи до уваги предмет даного позову, а саме, бездіяльність ГУ ДПС у м. Києві щодо не виключення суми скасованого податкового зобов'язання в розмірі 22913,66 грн з особистої інтегрованої картки платника,
матеріали справи не містять доказів звернення саме до відповідача із заявою про здійснення відповідних кеоригувань в ІКП та надання відмови (адвокатський запит стосувався надання інформації та підтверджуючих документів) (а.с. 5-10).
Відповідно до вимог наказу ДПС України від 28.03.2022 № 173 «Про забезпечення безперебірної роботи територіальних органів ДПС», більшість повноважень ГУ ДПС у Донецькій області передано ГУ ДПС у Львівській області (наказ ДПС України від 28 березня 2022 року № 173 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС», у редакції наказу ДПС України від 09.06.2022 № 311).
Враховуючи, що адміністрування (внесення та коригування відомостей у інтегрованій картці платника, покладено на ГУ ДПС у Донецькій області, у зв'язку з поставленням позивача питанням щодо актуалізації результатів, корегування даних, саме за результатами звернення позивача із відповідною заявою, останній має провести коригування чи надати відомості про причини нездійснення автоматичного корегування на виконання рішення ДПС України, яким скасовано відповідне податкове повідмолення-рішення в частині, що, власне не змінює того, що вказане податкове повідмолення-рішення є скасованим на суму 22913,66 грн, а дані про прийняття нового податковим органом відсутні.
З огляду на вимоги статей 2, 5 КАС України об'єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а порушений суб'єктом владних повноважень.
Для визначення інтересу, як об'єкта судового захисту в порядку адміністративного судочинства, окрім загальних ознак інтересу, він повинен містити спеціальні, визначені КАС України. Якщо перша група ознак необхідна для віднесення тієї чи іншої категорії до інтересу, то друга - дозволяє кваліфікувати такий інтерес, як об'єкт судового захисту в адміністративному судочинстві.
За даних обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідач у справі ГУ ДПС у м. Києві не порушувало прав позивача, заявлених у позові, шляхом допущення бездіяльності щодо не виключення суми скасованого податкового зобов'язання в розмірі 22913,66 грн з особистої інтегрованої картки платника, позаяк, позивач не звертався до податкового органу за місцем обліку із відповідною заявою, з огляду на що, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими, та, як наслідок, позовні вимоги про зобов'язання відповідача відкоригувати облікові показники особистої інтегрованої картки платника, шляхом виключення з неї даних про податкове зобов'язання зі сплати транспортного податку з фізичних осіб у сумі 22913,66 грн, яке виникло на підставі податкового повідомлення-рішення від 05.03.2019 № 0006478-4710-0513, також не підлягають задоволенню, як передчасні, до моменту приведення у відповідність актуалних даних місця податкового обліку позивача та звернення з відповідною заявою та отримання результатів її розгляду. Також, слід врахувати й те, що матеріали справи не містять доказів допущення відповідної бездіяльності саме ГУ ДПС у м. Києві, чи надання протиправної відмови за заявою позивача про уточнення даних/проведення коригувань в ІКП. Позивачем не було доведено обставин, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, щодо відображення саме відповідачем у справі неіснуючого боргу в його інтегрованій картці.
Судовому захисту в адміністративних судах України підлягає лише порушене право, а отже, предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.
Згідно з приписами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та передчасними, не знайшли свого підтвердження під час розгляду спору в суді та задоволенню не підлягають.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.