ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"08" квітня 2024 р. справа № 300/824/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Панікара І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження клопотання про залишення позовної заяви без розгляду за позовом Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання, -
Харківський національний університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання у розмірі 227623,84 грн.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с.20).
28.03.2024 від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із неналежним підтвердженням повноважень підписанта позовної заяви в порядку самопредставництва юридичної особи або в якості представника.
Розглянувши зазначене клопотання, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.
Положеннями частини 1 статті 55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до вимог частини 3 вказаної норми юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
З аналізу наведеної норми законодавства слідує, що суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі (за виключенням справ щодо захисту соціальних прав, щодо виборів, референдумів та малозначних спорів) через свого керівника, члена виконавчого органу або іншу особу, уповноважену діяти від його імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво суб'єкта владних повноважень), або через представника, яким є адвокат або прокурор.
Стаття 59 КАС України містить вимоги до документів, що підтверджують повноваження представників. Так, частина перша цієї статті визначає, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Аналіз наведених правових норм свідчить, що юридичні особи, суб'єкти владних повноважень беруть участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Повноваження на ведення справи в суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, які може вчинити ця особа. Повноваження представника чинні протягом часу провадження у справі, якщо інший строк не зазначено у довіреності.
Таким чином, наведеними положеннями КАСУ унормовано порядок звернення до суду із позовною заявою представника юридичної особи. Таке повноваження повинно бути оформлено довіреністю за підписом особи, уповноваженої на це законом чи установчими документами.
Перевірка повноважень учасника справа на предмет його адміністративної процесуальної правосуб'єктності,- це окрема стадія судового процесу, передбачена нормами КАСУ, та як наслідок і документальне підтвердження факту правомочності представника сторони у справі повинно здійснюватися у відповідності до норм КАСУ.
Так, як вже зазначалося судом, положеннями статті 59 КАСУ встановлено, що документами, які підтверджують повноваження представника є довіреність.
Крім того, адміністративно-процесуальна правосуб'єктність виступає самостійною правовою категорією та свідчить про правову здатність суб'єкта мати права і обов'язки, бути їх носієм на будь-якій стадії їх прояву, а також відповідати за неправомірну реалізацію та виконання.
Спосіб реалізації адміністративної правосуб'єктності визначає і зміст поняття «форма участі в адміністративних правовідносинах» та вказує, через який суб'єктний склад юридичні особи публічного чи приватного права, що створені публічно-правовими утвореннями, реалізовують свою адміністративну дієздатність.
Формою реалізації адміністративної правосуб'єктності юридичної особи є правова підстава, завдяки якій юридична особа вступає в адміністративні правовідносини, набуваючи прав та обов'язків, в межах визначеного обсягу правосуб'єктності. У такому розрізі форма реалізації юридичною особою правосуб'єктності є схожою із юридичним фактом як підставою виникнення, зміни та припинення відповідних правовідносин.
Для юридичних осіб видами форм реалізації адміністративної правосуб'єктності виступають, в тому числі, статутні документи, рішення органів управління юридичної особи (загальних зборів, виконавчих органів тощо), адже функції локальних корпоративних актів полягає у забезпеченні належного рівня нормативно-правового регулювання делегованих представникам юридичної особи повноважень, заповнення прогалин, задля забезпечення дієвості чинних норм законодавства шляхом встановлення механізмів їх реалізації.
За відсутності у представника юридичної особи відповідного акту, закону, положення, договору чи рішення, яким вони уповноважені діяти в порядку самопредставництва, така особа не має права на реалізацію правосуб'єктності юридичної особи, тобто на підставі наданого суду документу (копія витягу з ЄДР).
Однак, як встановлено судом, відповідно до пункту 6.1 розділу 6 Статуту Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, затвердженого наказом Міністерства оборони України 16.12.2021 за № 382, управління діяльністю Університету здійснює начальник Університету, який діє на засадах єдиночальності відповідно до законодавства України та цього Статуту.
Пунктом 6.4. розділу 6 коментованого Статуту начальник Університету в межах наданих повноважень, зокрема, є представником Університету у відносинах з державними органами, органами військового управління, місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами і діє без довіреності в межах свої повноважень.
Суд зазначає, що згідно з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 є керівником юридичної особи, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації - без довіреності, тобто є представником у порядку самопредставництва.
Щодо довіреності у порядку передоручення від 10.10.2023, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 59 КАС України передбачено, що довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Частиною сьомою статті 59 КАС України передбачено, що у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Правові основи функціонування автоматизованої системи документообігу суду (далі - АСДС) визначені в Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (далі - Положення).
Наказом ДСА України № 628 від 22 грудня 2018 року «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах» вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах).
Пунктом 1 наказу ДСА України № 247 від 1 червня 2020 року «Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет» (далі - Наказ № 247) вирішено запровадити з 01 червня 2020 року в дослідну експлуатацію підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет» (далі - Підсистеми) у всіх місцевих, апеляційних судах України (крім Київського апеляційного суду) та Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, та з 01 липня 2020 року - в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду (далі - пілотні суди).
Пунктом 2 Наказу № 247 визначено, що пілотним судам у ході проведення дослідної експлуатації Підсистем керуватися вимогами, визначеними в Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (із змінами), у частині функціонування Підсистем.
Отже, з 22 грудня 2018 року отримані всіма місцевими та апеляційними адміністративними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему «Електронний суд» мають реєструватися та розглядатися в установленому цими нормативно-правовими актами порядку.
Питання повноважності та юридичної сили документів, створених у підсистемі «Електронний суд», вже неодноразово досліджувалось Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду, зокрема, у рішеннях від 19 жовтня 2021 року (справа №640/32183/20), 20 грудня 2021 року (справа № 560/9405/21).
Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу ХІ «Підсистема електронного суду» Положення про АСДС (в редакції рішення Ради суддів України № 17) з 22 грудня 2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми «Електронний суд». Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.
Відповідно до пунктів 9-11 розділу XI «Підсистема електронного суду» Положення про АСДС, в редакції рішення РСУ № 17, шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет, може уповноважити представника (іншу фізичну особу, що має зареєстрований електронний кабінет) на подання документів від свого імені або від імені довірителя по судовій справі, судовому провадженню або зверненню. Електронні доручення, що підтверджують повноваження підписанта автоматично додаються підсистемою до кожного документу, ним відправленого.
Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет в межах отриманих повноважень може надати іншій фізичній особі доступ до документів по судовій справі, судовому провадженню або зверненню.
Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного повідомлення, встановленої адміністратором форми, автор доручення може його скасувати.
Аналіз наведених положень закону свідчить про те, що електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі «Електронний суд». Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему «Електронний суд», при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою «Електронний суд» самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника (постанова Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 486/259/21).
У постанові від 30 червня 2021 року у справі № 380/830/21 Верховний Суд зазначав, що особливості подання до суду довіреності для цілей підтвердження повноважень представника у разі звернення до суду в електронній формі встановлені у частині сьомій статті 59 КАС України та пункті 9 Положення про АСДС, зі змісту яких випливає, що учасник справи може уповноважити представника на подання документів від свого імені шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми «Електронний суд» електронного доручення за формою, установленою адміністратором системи, примірник якого додається підсистемою до кожного відправленого (підписаного) представником документу автоматично. Довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді.
На додаток до викладеного, у постанові від 10 лютого 2022 року у справі №560/11791/21 Верховний Суд вказав, що представник учасника справи може подавати на підтвердження своїх повноважень довіреність або ордер в електронній формі, підписані належним електронним підписом.
Сучасний стан електронного судочинства в Україні враховує передові світові стандарти у сфері інформаційних технологій, дає змогу зробити його використання для особи зручним, а суду - уникати надмірного формалізму під час забезпечення доступу такої особи до правосуддя.
Судом встановлено, що до позовної заяви, поданої представником через підсистему «Електронний суд» була додана електронна довіреність від 10 жовтня 2023 року від імені ОСОБА_2 , згідно з якою останній уповноважує ОСОБА_3 представляти інтереси Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.
Додана до апеляційної скарги довіреність сформована в системі «Електронний суд», отже до наведених обставин належить застосовувати частину сьому статті 59 КАС України.
Оскільки Університет є вищим військовим навчальним закладом державної форми власності, що перебуває у сфері управління Міністерства оборони України, то згідно довіреності у порядку передоручення керівника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба Бережного А.О. від 10.10.2023 ОСОБА_4 уповноважений представляти інтереси Університету в усіх судах України, з усіма правами, які надано законом стороні по страві.
Водночас, вказано, що коментована довіреність дійсна до моменту її скасування.
Представником відповідача не надано суду доказів, які б підтверджували не достовірність даних документів або їх скасування.
Водночас, як вже зазначалося судом, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 59 КАСУ, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені: довіреністю фізичної або юридичної особи.
Суд звертає увагу, що довіреність від 10.10.2023 подана до суду від імені юридичної особи, за електронним підписом посадової особи, уповноваженої на це законом та установчими документами.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про залишення позовної заяви без розгляду.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 59, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Панікар І.В.