ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"08" квітня 2024 р. справа № 300/5975/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач 1, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач 2, ГУ ПФУ в Харківській області) про визнання протиправним та скасування рішення №926210166026 від 13.07.2023 про відмову у переведенні з одного виду пенсії на інший, зобов'язання перевести з 11.07.2023 на пенсію згідно Закону України "Про державну службу", з урахуванням заробітку, зазначеного в довідках №15-03/16-12 та №16-03/16-12 від 10.07.2023.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". 11.07.2023 позивач звернулася до відповідача 1 із заявою про переведення її на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу". Однак, відповідач 2 відмовив у переведенні на інший вид пенсії, з тих підстав, що при перерахунку пенсії розмір пенсійної виплати зменшується. Зазначене рішення, на думку позивача є незаконним, а доводи необґрунтованими, оскільки, на в неї достатньо стажу на посадах державної служби, і з урахуванням пунктів 10,12 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про державну службу» № 889 - VІІІ має право на переведення на інший вид пенсії а саме на пенсію за віком згідно ЗУ «Про державну службу» , а тому відповідно до пункту 4 Порядку № 622 розмір її пенсії слід обчислювати із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі. При цьому, видані Управлінням соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації довідки про складові заробітної плати №№15-03/16-12, 16-03/16-12, від 10.07.2023 складені за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям" та містять відображення складових заробітної плати, а також відповідають вимогам Порядку №622, видам за останнім місцем роботи на державній службі. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
ГУ ПФУ в Івано-Франківській області скористалось правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 18.09.2023. Щодо заявлених позовних вимог заперечило, зазначивши, що за результатами розгляду заяви та доданих до неї документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення від 13.07.2023 № 926210166026 про відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", у зв'язку з недоцільністю, а саме зменшення пенсійної виплати. При цьому, оскільки, ОСОБА_1 було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" у зв'язку цим позовні вимоги про зобов'язання перевести на пенсію за віком з урахуванням довідок про заробітну плату №15-03/16-12 та №16-03/16-12 від 10.07.2023 с вимогою щодо перерахунку пенсії як державному службовцю, проведення якого наданий час законодавчо не передбачено. Так, із трудової книжки позивача вбачається, що остання звільнена з посади державною службовця 27.08.2002, а тому застосування при розрахунку пенсії державного службовця складових заробітні плати, з яких не сплачувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суперечитиме нормам частини 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ. В зв'язку із наведеним просить суд в задоволенні позову відмовити.
Відповідач 2 скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 21.09.2023 відповідно до якого проти позову заперечив, вказавши, що рішенням відділу перерахунків пенсій №3 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг головного управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області від 13.07.2023 №926210166026 ОСОБА_1 відмовлено в переведенні на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" у зв'язку із зменшенням розміру пенсії. Так, в даному випадку при здійсненні попереднього розрахунку пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» було встановлено, що розмір пенсії ОСОБА_1 до виплати зменшується. Відповідно до п. 4 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058 у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Таким чином, вимоги позивача заявлені у позовній заяві є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.
Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківської області з 2001 року згідно поданої заяви від 20.04.2001, та з 02.09.2002 року переведена на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу"№ 3723-ХІІ, що підтверджується розпорядженням № 125005, а з 25.07.2022 переведена на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"№ 1058-VІ(а.с. 55-56).
11.07.2023 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перехід на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" № 889- VІІІ, надавши для перерахунку пенсії довідки №15-03/16-12 та №16-03/16-12, видані 10.07.2023 Управлінням соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації, що визнається сторонами(зв. бік а.с 49).
Після реєстрації заяви та сканування копій наданих документів засобами програмного забезпечення, органом, що розглядає заяву, згідно принципу екстериторіальності було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Відповідач 2 рішенням №926210166026 від 13.07.2023 позивачу відмовлено у переведенні на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу", з тих підстав, що при розрахунку пенсії за віком згідно з Законом України "Про державну службу" розмір пенсійної виплати зменшується. Додатково повідомлено, що пред'явлені довідки про складові заробітної плати не можуть бути використані для перерахунку, оскільки не передбачені законодавством для перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати (а.с.18).
Відповідно до виписки з підсистеми ППВП ПФУ форми ПС-право стаж державної служби (посади ст. 25 ЗУ № 3723) ОСОБА_1 становить станом на 27.08.2002 33 роки 5 місяців 6 днів(а.с. 48)
Вважаючи вищенаведену відмову відповідача 2 щодо не врахування довідок про заробітну плату №15-03/16-12 та №16-03/16-12 виданих 10.07.2023 Управлінням соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації згідо форми затвердженої постановою правління ПФУ 17.01.2017 № 1-3, та як наслідок, не переведення на інший вид пенсії, позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи правову норму, яку слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
01 травня 2016 року набув чинності Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII), підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» якого визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про державну службу», крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно з частиною першою статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-XII) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 10 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, розділом XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Таким чином, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
При цьому, відповідно до пунктів 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» №889-VIII та на виконання пункту 6 «Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (далі - Постанова №622), Міністерством соціальної політики України розроблено та наказом від 10.05.2017 за №750 затверджено Порядок №750.
Пунктами 2 і 5 Порядку №750 передбачено, що довідка про заробітну плату для призначення пенсії (далі - довідка для призначення пенсії) відповідно до статті 37 Закону №3723-XII видається особам, які мають право на призначення пенсії згідно з пунктом 3 Порядку №622.
Так, згідно із пунктом 1 вищевказаної Постанови №1-3, нею затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, що додаються.
З аналізу наведених вище положень нормативно-правових актів слід дійти висновку, що після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 889-VIII, передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж, а також не реалізували своє право на призначення пенсії державного службовця до 01.05.2016. Таким особам пенсія призначається з врахуванням довідок про заробітну плату, передбачених Порядком №750, в яких заробітна плата вказується в розмірах на момент звернення за пенсією на прирівняних посадах.
З матеріалів справи слідує, що відповідно до розпорядження № 125005 від 02.09.2002 року ОСОБА_1 переведена на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу"№ 3723-ХІІ на підставі поданої нею заяви(а.с. 56,57) .
Суд звертає увагу, що оскільки позивач отримувала пенсію державного службовця, передбачену ч.1 ст.37 №3723-XII, а тому відсутні підстави вважати, що в цьому випадку йдеться про призначення пенсії, відповідно до Закону України "Про державну службу", вперше.
Тобто позивач реалізувала своє право на призначення пенсії державного службовця задовго до набрання чинності Законом № 889-VIII, а тому така не відноситься до осіб, визначених пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 889-VIII, яким надано право реалізувати своє право на призначення пенсії відповідно до норм Закону України «Про державну службу» №3723-XII за певних умов після 01.05.2016.
Відповідно до п.13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність", її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсій, призначених відповідно до зазначених законів, не переглядається. Пенсії, призначені відповідно до зазначених законів, індексуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Оскільки з 25.07.2022 ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ від 09.07.2003, остання має право на переведення її на пенсію за віком відповідно до норм Закону України «Про державну службу» №3723-XII, проте, на умовах, передбачених п.13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Тобто, за бажанням позивача йому може бути поновлена виплата пенсії державного службовця, проте, в розмірі, який йому був встановлений до переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №1058, однак з такою заявою позивач не зверталась.
За таких обставин, суд вважає правомірною відмову пенсійного органу в переведенні позивача на пенсію відповідно до Закону №889-VIII з врахуванням довідок про заробітну плату, передбачених для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу».
Підсумовуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській №926210166026 від 13.07.2023 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перевести ОСОБА_1 з 11.07.2023 на пенсію згідно Закону України "Про державну службу" з врахуванням заробітку, зазначеного в довідках №№15-03/16-12 та №16-03/16-12 від 10.07.2023, виданих Управлінням соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації визнання протиправною відмови є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Щодо посилання позивача на практику Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18, то така не підлягає застосуванню в цій справі з огляду на інші обставини спору, що стосувались відмови у переведенні особи з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію по інвалідності державного службовця згідно із Законом № 3723-XII у зв'язку з не досягнення пенсійного віку (60 років).
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач під час розгляду справи не надала.
У зв'язку із тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір", а доказів понесення ним будь-яких інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати розподілу не підлягають.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи: позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області: код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018;
відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх м. Харків, Харківська область, 61022).
Суддя Микитин Н.М.