донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
04.10.2010 р. справа №44/57пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівАкулової Н.В.
Гези Т.Д.
Чернота Л.Ф.
за участю
представників сторін:
від позивача:не з'явився
від відповідача:Тіщенко Д.А., довіреність №1 від 04.01.2010року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Восход”, м.Донецьк
на рішення
господарського суду Донецької області
від31.08.2010року
у справі№44/57пд /суддя Попков Д.О./
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „Восход”, м.Донецьк
до Приватного підприємства „Буд-Фактор”, м. Донецьк
провизнання договору підряду №02/08-06 від 25.02.2008р. недійсним
Товариство з обмеженою відповідальністю „Восход”, м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства „Буд-Фактор”, м.Донецьк про визнання договору підряду №02/08-06 від 25.02.2008р. недійсним. /арк. справи 8-10/.
Рішенням від 31.08.2010року господарський суд Донецької області /суддя ПопковД.О./ відмовив у задоволенні позовних вимог./арк. справи 151-153/.
Рішення мотивоване тим, що 25.02.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ВОСХОД”, м. Донецьк (Замовник) та Приватним підприємством „Буд-Фактор”, м. Донецьк укладений договір підряду №02/08-06; позивач стверджує, що спірний договір є недійсним, оскільки: директор відповідача міг не мати необхідного обсяг повноважень для підписання спірного договору з огляду на ймовірність перевищення ціни договору розмірі статутного капіталу, що зумовлює порушення ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України та ст. 207 Господарського процесуального кодексу України; відповідач застосував обман, не надавши документи на підтвердження повноважень директора на підписання спірного договору, що вказує на порушення ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України та недійсність спірного договору відповідно до ст.230 Цивільного кодексу України; договір не містить всіх передбачених п. 5 Постанови КМУ „Про затвердження загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві” №668 від 01.08.2005р. істотних умов - договірної ціни, прав сторін, порядку забезпечення виконання зобов'язань, умов страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкту будівництва, порядку здійснення замовником контролю за якістю ресурсів, джерела та порядку фінансування робіт, порядок здачі приймання закінчених робіт, вимоги до організації робіт; однак, з п.3.4. наданого до матеріалів справи Статуту відповідача вбачається наявність повноважень директора відповідача як його виконавчий орган на укладання спірного договору і набуття у такий спосіб прав та обов'язків для свого у розумінні ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України; керівник відповідача, що підписав спірний договір, згідно Статуту мав достатній обсяг повноважень, обставина, яка могла б замовчуватися взагалі відсутня; твердження про відсутність у спірному договорі істотних умов взагалі не стосується питання дійсності зазначеного договору, а пов'язаний із фактом укладання договору і його існування як правової підстави для кореспондуючих прав і обов'язків сторін. В свою чергу, факт виконання (навіть часткового) сторонами своїх взаємних зобов'язань певною мірою вказують на достатність узгоджених умов для повного і належного врегулювання сторонами правовідносин за спірним договором.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Восход”, м.Донецьк у апеляційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 31.08.2010року у справі №44/57пд та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду фактичним обставинам справи.
Апеляційна скарга мотивована тим, що договір підряду №02/08-06 не містить істотних умов, обов'язковість яких для договору підряду передбачена Постанови КМУ „Про затвердження загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві”.
Представник Приватного підприємства „Буд-Фактор”, м. Донецьк вважає рішення господарського суду Донецької області від 31.08.2010року у справі №44/57пд законним та обґрунтованим та просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки підстави для визнання договору підряду №02/08-06 вітсутні.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
Оскільки явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, позивач, що належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, не скористався своїм правом на участь представників у судовому засіданні, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника позивача.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону України „Про судоустрій та статус суддів” та ст. 101 ГПК України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, які з'явились у судове засідання, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
На підставі ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона /підрядник/ зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони /замовника/, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
25.02.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ВОСХОД”, м.Донецьк (Замовник) та Приватним підприємством „Буд-Фактор”, м. Донецьк укладений договір підряду №02/08-06./арк. справи 8-10/
Згідно умов п. 1.1. якого відповідач зобов'язується за завданням позивача, а останній зобов'язується прийняти та сплатити роботи з винесення існуючого водопроводу д300мм за межі площадки проектованого двоповерхового торгового комплексу з гостьовою стоянкою по вул. Петровського в Кіровському районі м. Донецька.
Умови виконання робіт щодо обов'язку Замовника надати проекту та технічну документацію, будівельну готовність об'єкту для виконання робіт, забезпечення своєчасного їх фінансування, надання матеріалів та організації роботи виконавців сторони визначили в розділі 2 договору.
Положеннями розділу 3 визначають домовленість щодо вартості робіт, порядку розрахунків та зміни договірної ціни.
04.08.2008р. сторонами договору підписаний протокол розбіжностей до договору./арк. справи 11-12/.
Додатковою угодою №1 від 12.08.2008р. сторони внеси зміни до умов договору, збільшивши види робіт за договором./арк. справи 13-14/.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем виконані роботи за вказаним договором, на підтвердження чого надані довідки про вартість виконаних підрядних робіт та акти приймання виконаних підрядних робіт/арк. справи 41-54/.
Матеріали справи свідчать про часткове виконання грошових зобов'язань з боку позивача вбачається із наданої виписки з рахунку (а.с.55).
Предмет позовних вимог - визнання недійсним договору підряду №02/08-06 від 25.02.2008р. /арк. справи 8-10/.
Як вбачається з позовної заяви, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на той факт, що спірний договір є недійсним, оскільки: директор відповідача міг не мати необхідного обсяг повноважень для підписання спірного договору з огляду на ймовірність перевищення ціни договору розмірі статутного капіталу, що зумовлює порушення ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України та ст. 207 Господарського процесуального кодексу України; відповідач застосував обман, не надавши документи на підтвердження повноважень директора на підписання спірного договору, що вказує на порушення ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України та недійсність спірного договору відповідно до ст.230 Цивільного кодексу України; договір не містить всіх передбачених п. 5 Постанови КМУ „Про затвердження загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві” №668 від 01.08.2005р. істотних умов -договірної ціни, прав сторін, порядку забезпечення виконання зобов'язань, умов страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкту будівництва, порядку здійснення замовником контролю за якістю ресурсів, джерела та порядку фінансування робіт, порядок здачі приймання закінчених робіт, вимоги до організації робіт.
Суд першої інстанції прийшов до висновку щодо необґрунтованості позовних вимог.
Судова колегія погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно із ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ст.203 Цивільного кодексу України.
За приписом ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Як вбачається з довідки ЄДРПОУ №7-22-294/арк. справи 29/ та протоколу № 1 рішення засновника від 21.01.2003р. /арк. справи 40/ єдиним засновником та директором відповідача є ОСОБА_1
Згідно п. 3.4. Статуту директор підприємства має право укладати від імені підприємства будь-які договори без обмежень щодо виду або суми./арк. справи 30-39/.
З боку відповідача договір підряду №02/08-06 від 25.02.2008р. підписаний саме директором Приватного підприємства „Буд-Фактор”, м. Донецьк ОСОБА_1
Таким чином, посилання скаржника, що директор відповідача міг не мати необхідного обсяг повноважень для підписання спірного договору з огляду на ймовірність перевищення ціни договору розмірі статутного капіталу, не є доцільним, оскільки спростовується матеріалами справи.
Ствердження скаржника, що відповідач застосував обман, не надавши документи на підтвердження повноважень директора на підписання спірного договору не є доцільним.
Відповідно до ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.
Зі змісту вказаної статті вбачається, що позивач як сторона, яка діяла під впливом обману, повинен довести наявність умислу з боку відповідача, істотність значення обставин, щодо яких її введено в оману, і сам факт обману.
За твердженнями позивача, зі сторони відповідача мав місце обман, оскільки останній замовчував про існування обставин, які можуть спричинити визнання договору недійсним -відсутність відповідних повноважень у особи, яка підписує договір, але згадуване твердження суперечить матеріалам справи, відповідно відсутній сам факт наявності обману.
Крім того, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що саме на сторону договору покладається обов'язок перевіряти наявність необхідних повноважень у свого контрагента, що може бути реалізоване враховуючи положення ч. 1 ст. 16 та ч.ч.1, 2 ст. 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців”.
Стосовно посилання скаржника, що викладені у апеляційній скарзі, що спірний договір є недійсним, оскільки не містить істотних умов, обов'язковість яких для договору підряду передбачена Постанови КМУ „Про затвердження загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві” судова колегія зазнає наступне.
Статтею 181 ГК України визначено загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема ч.ч. 1, 2, 3 зазначеної статті встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У даному випадку, у разі, якщо сторони не досягли згоди стосовно істотних умов договору, договір є неукладеним, питання щодо укладеності договору розглядається в процесі розгляду спору.
Тоді як, позивач, з підстав не узгодження сторонами істотних умов договору, просить визнати спірний договір недійсним.
Доводи скаржника судовою колегією не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним.
З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області по даній справі відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд
Рішення господарського суду Донецької області від 31.08.2010року у справі №44/57пд залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Восход”, м.Донецьк -без задоволення.
Головуючий Н.В.Акулова
Судді Т.Д.Геза
Л.Ф.Чернота
Надруковано: 5 прим.
1-позивачу
2-відповідачу
3-у справу
4-ГСДО
5-ДАГС