донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
19.10.2010 р. справа №4/166
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
при секретарі Клименко К.О.
від позивача:Кирилюк О.В. -за дов. б/н від 02.09.10 р.
від відповідача:не з»явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю „Юніверсал Фолдер” м. Київ
на рішення господарського суду Донецької області
від01.09.2010 року
у справі№ 4/166 (суддя Гринько С.Ю.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „Юніверсал Фолдер” м. Київ
до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю „Канцлер” м. Донецьк
простягнення 19538 грн. 68 коп.
У 2010 році Товариство з обмеженою відповідальністю „Юніверсал Фолдер” м. Київ звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Канцлер” м. Донецьк про стягнення 19538 грн. 68 коп., з яких: 17629 грн. 20 коп. -заборгованість, 1463 грн. 20 коп. -інфляційні, 446 грн. 28 коп. -3% річних.
Рішенням господарського суду Донецької області від 01.09.10 р. у позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю „Юніверсал Фолдер” м. Київ про стягнення 19538 грн. 68 коп. з Товариства з обмеженою відповідальністю „Канцлер” м. Донецьк було відмовлено в повному обсязі.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Юніверсал Фолдер” м. Київ, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 01.09.10 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Канцлер” м. Донецьк, до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причину неявки суд не повідомив, своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, явка сторін ухвалою суду від 20.09.10р. не була визнана обов'язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 4/166 та наданих представником позивача пояснень.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача про стягнення грошових коштів на підставі укладених між ними договорів купівлі-продажу №2 від 01.03.06р., №02/01-07 від 02.01.07р., згідно до умов яких позивач зобов'язався продати, а відповідач - купити картоні папки (п.1.1 договорів).
Відповідно до п.2.1 договорів, ціна на поставлений товар встановлюється на умовах, вказаних в договорах та обумовлюється в додатках. Товар поставляється продавцем протягом 7 днів з моменту отримання замовлення від покупця, зразок якого визначений в додатку №2 до договору (п. 4.1 договорів). Оплата за поставлений товар здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару. Датою поставки товару вважати дату видаткової накладної. Оплата поставленного товару здійснюється в національній валюті України (гривнях) згідно виставленого рахунку (п.п 3.1, 3.2 договорів).
Строки дії договорів встановлені сторонами до 31.12.06 року та 31.12.07 року відповідно (п. 9.5 договорів).
Позивач у позові зазначає, що згідно умов даних договорів в період з 21.07.06р. по 12.03.07р. він продав відповідачу товар на суму у розмірі 19284 грн., а відповідач нібито сплатив тільки суму 1656 грн., тому позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 17629 грн. 20 коп., 1463 грн. 20 коп. інфляційних та 446 грн. 28 коп. 3 % річних.
Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:
Згідно з пунктом 4 статті 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Відповідно до умов статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного Кодексу України).
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивач звернувся до господарського суду Донецької області з вимогами до відповідача про стягнення суми боргу нібито у розмірі 17629 грн. 20 коп. за отриманий в 2006-2007 рр. товар нібито на підставі укладених між ними договорів купівлі-продажу №2 від 01.03.06р. та №02/01-07 від 02.01.07 р.
Як вбачається з Додатку № 2 «Форма замовлення»до договору № 2 та Додатку № 2 до договору № 02/01-07, позивач повинен був здійснити наступний продаж товару згідно замовлення: UF ПАПКА-РЕГ КАРТ 80мм, але позивач поставив за видатковими накладними № РН-0000317 від 21.07.06 р., № РН-0000431 від 08.09.06 р., № РН-0000497 від 12.10.06 р., № РН-0000590 від 09.11.06 р., № РН-0000073 від 25.01.07 р., № РН-0000198 від 12.03.07 р. на адресу відповідача зовсім інший товар, ніж передбачено умовами договору, а саме: -UF Папка-сегр Лам Карт.
В матеріалах справи відсутнє оформлене відповідно до додатку до договору замовлення відповідача на поставку товару (якщо вважати таким замовленням Додатки №2, то вони датовані 01.03.2006р. і 02.01.07р. відповідно, тоді як товар переданий в липні, вересні, жовтні та листопаді 2006р., та в січні, березні 2007 року, а за умовами укладених сторонами без заперечень та зауважень договорів (п.4.1) передача товару повинна відбуватися протягом 7 днів з моменту отримання позивачем замовлення). Позивач не надав суду рахунків та доказів їх направлення відповідачу, тоді як за умовами укладених договорів оплата повинна була здійснюватися відповідачем на підставі виставленого рахунку (п.3.2).
Повідомленням № 036\12.12.2009 від 12.02.09 р. позивач нагадав відповідачу про наявність у нього заборгованості на суму у розмірі 17629 грн. 20 коп. з вимогою здійснити 100% погашення даної заборгованості у п»ятиденний строк. Але доказів направлення вказаного повідомлення на адресу відповідача позивачем ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції надано не було і в матеріалах справи вони відсутні.
Позивач не надав суду обґрунтований розрахунок суми позову, оскільки в матеріалах справи відсутній будь-який документ про здійснення відповідачем часткової оплати отриманого товару на суму 1656 грн., як зазначено в позовній заяві.
Позивач в позовній заяві посилався на укладені між сторонами договір № 2 від 01.03.06 р. з додатками та договір № 02/01-07 від 02.01.07 р. з додатками, додавши при цьому до позову не підписані та не оформлені належним чином копії зазначених документів, що є порушенням вимог ст.ст. 36, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України. Але в матеріалах справи є підписані копії договору № 2 від 01.03.06 р. з додатками та договору № 02/01-07 від 02.01.07 р. з додатками, на яких відсутня будь-яка відмітка про те, яким чином вони стали наявними в матеріалах справи. Так, на цих документах відсутня резолюція судді про їх отримання в судовому засіданні або вхідний штамп канцелярії, в протоколі судового засідання та ухвалі від 20.08.10р. не вказано про представлення позивачем належним чином оформлених доказів по справі, а навпаки зазначено про те, що позивач надав суду не підписані договори, що є порушенням Інструкції з діловодства в господарських судах України, які не призвели до прийняття судом неправильного висновку по справі.
Враховуючи те, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення по справі, позивач, відповідно до вимог статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, не надав письмових належних та допустимих доказів наявності у відповідача саме такої суми боргу за отриманий товар саме за договором, що вказаний ним як підстава позову, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно зроблений висновок про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення 19538 грн. 68 коп. у зв»язку з їх недоведеністю та необґрунтованістю за мотивами, викладеними в постанові апеляційної інстанції.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 01.09.2010 року у справі № 4/166 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору з урахуванням мотивів даної постанови, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись статями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Юніверсал Фолдер” м. Київ на рішення господарського суду Донецької області від 01.09.2010 року у справі № 4/166 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 01.09.2010 року у справі № 4/166 -без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.
Головуючий
Судді:
Надр. 5 прим:
1 -у справу;
2 -позивачу;
3 -відповідачу;
4 -ДАГС;
5-ГС Дон. обл.
Ложка Н.Л.