Справа № 2-98
за 2009 рік
Р І Ш Е Н Н Я-копія
13 лютого 2009 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Кабанячого В.А.
при секретарі Литвишко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав-Хмельницький справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: редакція газети «Вісник Переяславщини» про захист честі, гідності та ділової репутації і відшкодування моральної шкоди,-
16 грудня 2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду і просить спростувати інформацію яку поширила відповідачка ОСОБА_2 4 лютого 2008 року на позачерговій ХVІІ сесії Переяслав-Хмельницької міської ради V скликання яка поширила відомості, що не відповідають дійсності, порочать його честь та гідність як людини, а також підривають його авторитет як заступника генерального директора Національного Музею Історії України , що порочать його ділову репутацію.
Зокрема, у своєму виступі відповідач ОСОБА_2 зазначила: «Останнім часом у колективі НІЕЗ «Переяслав» склалася нездорова обстановка. Генеральний директор ОСОБА_3. хворий, вже певний час не може виконувати свої обов'язки так, як раніше. До влади зараз рвуться люди безчесні, брехливі і корисливі: ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 Окремо про ОСОБА_1, 20 років він працював у Міністерстві культури. Дружив із ОСОБА_3, ми його поважали аж поки він не проявив себе із сторони зворотної. Кілька років тому ОСОБА_3. дав деякі унікальні речі із музею для експонування на виставці «Скіфське золото» в Америці за договором це коштувало 16 тисяч доларів. ОСОБА_1 дійсно повіз ОСОБА_3 в Америку, ОСОБА_3 поправив своє здоров'я, гарно виглядав. Але не яких грошей, що були передбачені за договором (я сама його бачила), НІЕЗ не отримав. ОСОБА_1 розпорядився по-своєму. ОСОБА_1 запрошував мені стати виконуючим обов'язки. У мене не було планів стати генеральним директором. Я запропонувала ОСОБА_5Вони познайомилися з ОСОБА_1. ОСОБА_1 зробив наказ на заступника з надзвичайно великими повноваженнями (всі накази далі робляться з подачі ОСОБА_1).Захворів ОСОБА_3, потрапив у госпіталь. Робили ремонт у кабінеті ОСОБА_3, розбирали бібліотеку. Знайшли Золоту Зірку Героя, велику суму грошей-35 тис. в грн. та доларах. Я запропонувала перерахувати, скласти опис. Поставити підписи. Так і зробили. Віддали ОСОБА_5 у сейф. Зробили помилку. Через деякий час вона пояснила зникнення грошей тим. Що поклала на стіл ОСОБА_3. А ОСОБА_1 забрав гроші. Вкрала гроші разом з ОСОБА_1. Я не знаю, чи ви обоє там їх ділили. Я зрозуміла, що з цими людьми треба боротися, щоб не було розграбування НІЕЗ. Зараз є велика небезпека розграбування як фондів так і фінансів».
В судовому засіданні позивач змінив свої позовні вимоги і просить зобов'язати відповідачку попросити в нього вибачення перед колективом НІЕЗ «Переяслав» в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди та спростування відомостей на сторінках газети відмовляється.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала, посилаючись на те, що все те, що вона сказала на сесії міської ради відповідає дійсності, вона говорила про це, тому, що вирішувалось питання, про призначення генерального директора НІЕЗ «Переяслав» і це була думка колективу і те, що вона говорила було предметом обговорення методичної ради НІЕЗ «Переяслав».
Суд, заслухавши матеріали справи, пояснення сторін, пояснення свідків, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Згідно ст.277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь а також на спростування цієї інформації.
Негативна інформація поширена про особу вважається недостовірною, якщо особа яка її поширила , а за правилами ст.302 ЦК України, фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.
З матеріалів справи, пояснення сторін та вказаних свідків, встановлено, що відповідачка під час виступу на сесії міської ради озвучила дану інформацію відносно позивача в зв'язку з тим що вирішувалось питання про призначення генерального директора НІЕЗ «Переяслав». Це була думка колективу і вона її озвучила на сесії, оскільки у них були підстави турбуватись про долю НІЕЗ «Переяслав». Це також підтверджується матеріалами про відмову в порушені кримінальної справи відносно ОСОБА_1 з яких видно, що робота позивача по організації вилучення експонатів зі сховища НІЕЗ «Переяслав» та їх повернення не відповідають вимогам їх зберігання та обліку. Гроші за їх експлуатацію поступили лише після втручання ревізії КРУ і їх використання давали можливість сумніватись у їх правильності: після їх перерахування за комп'ютерну техніку, остання поступила лише через рік. Генеральний директор ОСОБА_3. звертався до органів міліції із заявою про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за шахрайство (в порушенні кримінальної справи відмовлено за відсутністю складу злочину).
В даному випадку не було поширення недостовірної інформації, оскільки виступ відповідачки на сесії був викликаний турботою про долю НІЕЗ «Переяслав» і стосувався виключно питання призначення генерального директора, в призначення якого позивач намагався втрутитись.
На підставі ст.277, 302 ЦК України, керуючись ст.ст.10,11,60,213-215 ЦПК України, суд,
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: редакція газети «Вісник Переяславщини», про захист честі, гідності та ділової репутації - відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд.
Суддя : підпис.
З оригіналом згідно.