05 квітня 2024 рокуСправа №160/31277/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сидоренко Д.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, 49005, ДНІПРОПЕТРОВСЬКА область, місто ДНІПРО, вулиця СІМФЕРОПОЛЬСЬКА, будинок 17-А) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,-
Обставини справи: 28.11.2023 року засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 №Ф-1949-51 на суму 23785,08 грн., яка складена ГУ ДПС у Дніпропетровській області;
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 на суму 16643,59 грн., яка складена ГУ ДПС у Дніпропетровській області;
- зобов'язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) шляхом виключення з неї відомостей щодо наявності недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування у сумі 23785,08 грн. згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску №Ф-1949-51 від 13.08.2019, а також у сумі 16643,59 грн. згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 13.08.2019.
Позивач вважає вимогу протиправною, з огляду на те, що офіційно працює найманим працівником.
Ухвалою суду від 08.12.2023 року, після усунення недоліків позовної заяви, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
28.12.2023р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що за даними інформаційної системи податкового органу ОСОБА_1 з 26.05.2005р. по 17.05.2023р. перебувала на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Шевченківський район) як фізична особа - підприємець та обліковувалася на загальній системі оподаткування. За даними інформаційно-комунікаційної системи податкового органу в ІКП ФОП ОСОБА_1 відображені автоматичні нарахування єдиного внеску на загальну суму 26539,26 грн., а саме: за 2017р. у сумі 8448,00 грн.; за перший квартал 2018 року - 2457,18 грн.; за другий квартал 2018 року - 2457,18 грн.; за третій квартал 2018 року - 2457,18 грн.; за четвертий квартал 2018 року - 2457,18 грн.; за перший квартал 2019 року у сумі 2754,18 грн.; за другий квартал 2019 року у сумі 2754,18 грн.; за третій квартал 2019 року у сумі 2754,18 грн. Також зазначає, що в межах виконавчого провадження стягнуто загальну суму 7141,49 грн., в тому числі 11.11.2020 - 621,49 грн.; 14.12.2020 - 420,00 грн.; 29.01.2021 - 840,00 грн.; 22.03.2021 - 420,00 грн.; 21.04.2021 - 880,00 грн.; 18.06.2021 - 880,00 грн.; 30.07.2021 - 440,00 грн.; 28.09.2021 - 880,00 грн., 20.03.2023 - 1760,00 грн., та за даними про реєстрацію платником ЄСВ ФОП ОСОБА_1 зазначено ознаку «інвалід», дата встановлення пенсії з 13.12.2019 по 01.01.2022.
27.12.2023р. до суду надійшла відповідь на відзив.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
13.08.2019р. ГУ ДПС у Дніпропетровській області сформувало та скерувало позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-1949-51 у якій повідомило про наявність у позивача станом на 31.07.2019р. заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 23785,08 грн., яку вимагало сплатити протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання цієї вимоги.
Постановою про відкриття виконавчого провадження від 24.01.2020 у ВП №60941537 відкрито виконавче провадження з виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-1949-51 У видану 13.08.2019 ГУ ДПС у Дніпропетровській області про стягнення з ОСОБА_1 коштів у розмірі 23785,08 грн.
Постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 20.03.2023 у ВП №60941537, у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може буди звернено стягнення, повернуто стягувачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-1949-51 У видану 13.08.2019 ГУ ДПС у Дніпропетровській області про стягнення з ОСОБА_1 коштів у розмірі 23785,08 грн.
В подальшому постановою про відкриття виконавчого провадження від 18.07.2023 у ВП №72272098 відкрито виконавче провадження з виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-1949-51 У видану 13.08.2019 ГУ ДПС у Дніпропетровській області про стягнення з ОСОБА_1 коштів у розмірі 16643,59 грн.
Постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.10.2023 у ВП №60941537, у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може буди звернено стягнення, повернуто стягувачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-1949-51 У видану 13.08.2019 ГУ ДПС у Дніпропетровській області про стягнення з ОСОБА_1 коштів у розмірі 16643,59 грн.
Не погоджуючись із вищезазначеними вимогами позивач звернулася до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правові і організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України від 08.07.2010р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464, в редакції чинній на дату прийняття спірного рішення).
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №2464 дія цього поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
За приписами ч.4 ст.8 Закону №2464 порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно з п.3 ч.1 ст.14 Закону №2464 на органи доходів і зборів покладено обов'язок здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.
Як визначено ч.1 ст.3 Закону №2464 збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами, зокрема, обов'язковості сплати; відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків.
Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464).
У розумінні п.3 ч.1 ст.1 Закону №2464 застрахована особа - це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону №2464 є платниками єдиного внеску.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Абзацом першим п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464 визначено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Згідно із абз.2 п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464 (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій») у разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
За визначеннями, наведеними у п.4-5 ч.1 ст.1 Закону №2464, мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця, тоді як, максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п'ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.
Відповідно до ч.5 ст.8 Закону №2464 єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
Відповідно до абз.3 ч.8 ст.9 Закону №2464 платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Згідно з ч.2 ст.25 цього Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Абзацом 1 частини четвертої цієї статті визначено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Розділом VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015р. №449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 (далі - Інструкція № 449, в редакції чинній на дату прийняття спірного рішення), врегульований порядок стягнення заборгованості з платників.
Відповідно до п.1 вказаного розділу Інструкції №449 до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.
Згідно з п.2 роз.VI Інструкції №449 у разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов'язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до органів доходів і зборів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції. У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
За приписами абз.2 п.1 ч.1 ст.1 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до абз.1 п.1 ч.1 ст.7 Закону №2464 єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Крім того, відповідно до ч.1-2 ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №1105, в редакції чинній на дату прийняття спірного рішення) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини. Страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження - у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
З трудової книжки ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 від 09.08.1194р.) вбачається, що вона з 01.03.2012 працює у фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , НОМЕР_4 .
При цьому, згідно даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) роботодавцем, протягом 2017-2019 років сплачувались страхові внески.
Разом з тим, вказані обставини щодо нарахування та сплати єдиного внеску на суми нарахованої та одержуваної позивачем заробітної плати відповідач при винесенні оскаржуваної вимоги безпідставно не врахував.
При вирішенні даного спору суд звертає увагу на суть єдиного внеску, який відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464 є консолідованим страховим внеском, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Тобто, єдиною метою збору єдиного внеску є забезпечення захисту прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, і такий захист надається фізичним особам, які відповідно до законодавства підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачують (сплачували) та/або за яких сплачуються чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.
Суд також звертає увагу, що Закон №2464 прямо не покладає обов'язку на застрахованих осіб, які зареєстровані підприємцями, сплачувати у разі неотримання доходу (прибутку) суму єдиного внеску у розмірі, не меншому за розмір мінімального страхового внеску, якщо при цьому така застрахована особа у встановленому порядку перебуває у трудових відносинах і на суми нарахованої та одержуваної нею заробітної плати страхувальник нараховує та сплачує за таку особу єдиний внесок.
На думку суду, системний аналіз Законів №2464 та №1105 дає підстави дійти висновку про те, що перебування у трудових відносин та отримання застрахованою особою заробітної плати, на яку нараховується та з якої сплачується єдиний внесок, виключає обов'язок сплати нею як особою, що зареєстрована як фізична особа - підприємець, єдиного внеску, якщо при цьому підприємницьку діяльність вона фактично не здійснює та доходів від неї не отримує.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскільки протягом 2017-2019 років позивач перебувала у трудових відносинах та одержувала заробітну плату, на яку страхувальником нараховувався та з якої сплачувався єдиний внесок, а вказаний період включений до страхового стажу позивача, тому у відповідача були відсутні правові підстави для формування та направлення позивачу оскаржуваної вимоги на суму 23785,08 грн. за період 2017 - 2 квартал 2019 років, у зв'язку з чим адміністративний позов в частині оскарження вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 №Ф-1949-51 У, підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання ГУ ДПС у Дніпропетровській області здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) шляхом виключення з неї відомостей щодо наявності недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування у сумі 23785,08 грн. згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску №Ф-1949-51 від 13.08.2019, суд зазначає наступне.
Згідно з Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 12 січня 2021 року №5 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 березня 2021 р. за № 321/35943, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.
Відповідно до пункту 1 глави 1 Розділу II Порядку з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Згідно з главою 2 Розділу II Порядку з метою забезпечення контролю за правильністю відкриття/закриття ІКП в інформаційній системі щодекадно забезпечується автоматичне формування реєстрів контролю:
реєстр контролю ІКП, відкритих в інформаційній системі, які не відповідають Переліку форм ІКП;
реєстр контролю наявності відкритої ІКП за платником, стосовно якого в ЄДР внесено запис про припинення;
реєстр контролю наявності ІКП без ознаки «Платник відсутній в реєстрі» відкритої платнику, якого не включено / виключено з реєстру платників певного податку;
Наявні записи в реєстрах контролю не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, що здійснює облік платежів, шляхом усунення помилок:
у разі виявлення невідповідностей між ІКП, відкритими в інформаційній системі, та Переліком форм ІКП - здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП;
у разі виявлення ІКП, відкритої за платником, якого не включено / виключено з реєстру платників певного податку,- здійснюється перекодування такої ІКП з ознакою «Платник відсутній в реєстрі».
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо вірного та об'єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган зобов'язаний вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Вказана правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року в адміністративній справі № 826/9288/18.
При цьому суд зазначає, що статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Зобов'язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника податків у спірних правовідносинах є ефективним способом захисту прав та інтересів позивача, такий спосіб відповідає вимогам чинного законодавства та не позбавляє суб'єкта владних повноважень дискреційного розсуду, адже такий обов'язок прямо передбачений нормативно-правовим актом.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовна вимога щодо зобов'язання відповідача здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) шляхом виключення з неї відомостей щодо наявності недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування у сумі 23785,08 грн. згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску №Ф-1949-51 від 13.08.2019 підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 на суму 16643,59 грн., яка складена ГУ ДПС у Дніпропетровській області та зобов'язання ГУ ДПС у Дніпропетровській області здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) шляхом виключення з неї відомостей щодо наявності недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування у сумі 16643,59 грн. згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 13.08.2019, суд зазначає наступне.
Матеріали справи не містять вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 на суму 16643,59 грн., яка складена ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Разом з тим, як зазначалося відповідачем у відзиві на адміністративний позов, що в межах виконавчого провадження стягнуто загальну суму 7141,49 грн., в тому числі 11.11.2020 - 621,49 грн.; 14.12.2020 - 420,00 грн.; 29.01.2021 - 840,00 грн.; 22.03.2021 - 420,00 грн.; 21.04.2021 - 880,00 грн.; 18.06.2021 - 880,00 грн.; 30.07.2021 - 440,00 грн.; 28.09.2021 - 880,00 грн., 20.03.2023 - 1760,00 грн.
Таким чином, заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 16643,59 грн. є різницею між заборгованістю зі сплати єдиного внеску в сумі 23785,08 грн. за період 2017 - 2 квартал 2019 років та стягнутої в межах ВП №60941537 суми в розмірі 7141,49 грн., на яку в подальшому і пред'явлено виконавчий документа до примусового виконання в межах виконавчого провадження №60941537.
Отже, контролюючим органом не формувалося та скеровувалося позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 на суму 16643,59 грн., внаслідок чого вказані вимоги задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду з майновими вимогами в розмірі 1073,60 грн., що документально підтверджується квитанцією №0.0.33118687203.1 від 21.11.2023р., та з немайновими вимогами в розмірі 1073,60 грн. що документально підтверджується квитанцією №5629-2378-6533-1591 від 05.12.2023р.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області понесені судові витрати пропорційно задоволених позовних вимог у розмірі 1168,42 грн. (631,62 грн. за вимогу майнового характеру та 536,80 за вимогу немайнового характеру).
Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9,73-78, 90, 139, 241 - 246, 250, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 №Ф-1949-51 У на суму 23785,08 грн.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, 49005, ДНІПРОПЕТРОВСЬКА область, місто ДНІПРО, вулиця СІМФЕРОПОЛЬСЬКА, будинок 17-А) здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) шляхом виключення з неї відомостей щодо наявності недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування у сумі 23785,08 грн. згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску №Ф-1949-51 від 13.08.2019.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1168,42 грн. за рахунок бюджетних асигнувати Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, буд.17а, м.Дніпро, Дніпропетровська область, 49600; код ЄДРПОУ ВП 44118658).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.В. Сидоренко