про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
08 квітня 2024 р. Справа № 120/4082/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Чернюк Алла Юріївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Якушинецької сільської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
01.04.2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Якушинецької сільської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
За змістом позовних вимог позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Якушинецької сільської ради щодо збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про ОСОБА_1 без його згоди.
- зобов'язати Якушинецьку сільську раду в подальшому утримуватись від збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про ОСОБА_1 без його згоди.
- визнати протиправними дії Якушинецької сільської ради щодо посвідчення та надання Головному управлінню ДПС у Вінницькій області 11-ти копій договорів оренди землі б/н, укладених 02.12.2011 року між Вінницькою районною державною адміністрацією та громадянином ОСОБА_1
- зобов'язати Якушинецьку сільську раду витребувати у Головного управлінню ДПС у Вінницькій області засвідчені нею 11-ть копій договорів оренди землі б/н, укладених 02.12.2011 року між Вінницькою районною державною адміністрацією та громадянином ОСОБА_1 , які містять конфіденційну інформацію про ОСОБА_1 .
- зобов'язати Якушинецьку сільську раду, у встановленому законодавством порядку, знищити усі наявні у неї у будь-якому вигляді копії 11-ти договорів оренди землі б/н, укладених 02.12.2011 року між Вінницькою районною державною адміністрацією та громадянином ОСОБА_1 та оформити здійснення такого знищення відповідним актом.
- зобов'язати Якушинецьку сільську раду надати суду звіт про виконання цього рішення суду разом з примірником акту про знищення копій 11-ти договорів оренди землі б/н, укладених 02.12.2011 року між Вінницькою районною державною адміністрацією та громадянином ОСОБА_1 .
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно частини 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно положень пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2024 року становить 3028 грн.
Як вбачається із змісту позовної заяви, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру та похідні від них вимоги зобов'язального характеру, відтак, сплаті підлягає судовий збір в сумі 2422, 40 грн. (3028*0,4*2).
Разом з тим, в порушення частини 3 статті 161 КАС України, позивачем до позовної заяви не додано доказів про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Натомість, у позовній заяві позивач зазначив, що звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", як постраждалий учасник Революції Гідності, а тому, на думку позивача, має право на пільги, встановлені законодавством для ветеранів війни - учасників бойових дій, в підтвердження чого надав посвідчення серії НОМЕР_1 від 12.01.2023 року.
Надаючи правову оцінку таким твердженням позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Статус, права, пільги учасників бойових дій встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідно до частини 2 статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Серед наданих Законом пільг, відсутнє право на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору у правовідносинах, що виникли в межах даного адміністративного позову.
При цьому, конструкція пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", в якому йдеться про "справи, пов'язані з порушенням їхніх прав", вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавало у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 27.03.2020 року у справі №9901/83/20, від 29.04.2020 року у справі №420/6866/19, в постанові від 05.11.2020 року у справі №855/83/20 та Сьомий апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 18.01.2021 року у справі №120/5579/20-а.
Таким чином, заявлені позивачем вимоги не пов'язані з порушенням його права на соціальний захист саме як учасника бойових дій. Відтак, за таких обставин судовий збір має бути сплачений позивачем на загальних підставах.
Крім цього, відповідно до п. 4 ч. 5 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Зазначений обов'язок кореспондується з положеннями частин 1 та 2 ст. 79 КАС України, відповідно до яких учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. А згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Однак, в порушення вищезазначених положень, позивачем не долучено до матеріалів справи жодного доказу на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує позовні вимоги.
Разом з тим, варто зауважити, що особливості правового статусу третіх осіб як учасників процесу, їх права та обов'язки визначені статтями 49, 50, 51 КАС України.
Відповідно до частини 2 статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Таким чином, враховуючи вищевказані положення закону, третя особа може бути залучена до справи, лише у разі коли рішення у справі може вплинути на її права, свободи, інтереси або обов'язки.
У позовній заяві позивачем зазначено в якості третьої особи - Головного управління ДПС у Вінницькій області, що розцінюється судом як заява позивача про залучення до участі у справі третіх осіб. Водночас, належного обґрунтування необхідності залучення третіх осіб не надано. Відтак, для вирішення питання про залучення до участі у справі третіх осіб, позивачу слід подати обґрунтоване клопотання із зазначенням, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
В контексті вказаного суд звертає увагу, що відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Як вбачається з позовної заяви позивачем зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України третьої особи - 43142454, однак, згідно з інформацією, яка наявна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ідентифікаційний код Головного управління ДПС у Вінницькій області - ВП 44069150).
Суд також звертає увагу, що повноваження Державної фіскальної служби України, внаслідок реорганізації, передані іншій юридичній особі - Державній податковій службі України. Відповідно, Головне управління Державної податкової служби у Вінницькій області розпочало виконання функцій і повноважень Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, що припиняється, з реалізації податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Головне управління ДПС у Вінницькій області.
В подальшому, на виконання наказу ДПС від 24.12.2020 року №755 "Про початок здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій" з 01.01.2021 року повноваження Головного управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 43142454) здійснюються Головним управлінням ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ ВП 44069150).
Як зазначалося судом, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проведено державну реєстрацію відокремленого підрозділу ДПС України Головного управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ ВП 44069150).
Всі вищезазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 КАС України.
За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині позовної заяви.
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Якушинецької сільської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 5-ти денний строк з дня отримання копії ухвали, усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині даної ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Чернюк Алла Юріївна