про відкриття провадження в адміністративній справі
м. Вінниця
08 квітня 2024 р. Справа № 120/4327/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5), Вінницького апеляційного суду (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 6) про визнання дій протиправними та стягнення коштів,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Вінницького апеляційного суду.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представниця позивачки вказує на протиправність дій відповідачів щодо нарахування та виплати її довірительці суддівської винагороди за період з 01 січня 2024 року по 31 березня 2024 року включно, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу судді, в розмірі 2102 гривні.
Відтак вважає, що з Державної судової адміністрації України на користь позивачки слід стягнути шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України із бюджетної програми 0501150 недонараховану та невиплачену суддівську винагороду в розмірі 152790 гривень.
Відповідно до статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.
Згідно з частиною 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що вона підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду, відповідає вимогам, передбаченим статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України), що є підставою для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
Водночас пунктом 4 частини 9 статті 171 КАС України визначено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій, окрім іншого, вказується за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Визначаючись з приводу того, за якими правилами позовного провадження здійснюватиметься розгляд адміністративної справи, зважаю на таке.
Адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частини 1, 2 статті 12 КАС України).
Особливості розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження врегульовано главою 10 розділу ІІ КАС України.
Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відтак, керуючись приписами статей 12, 257, 262 КАС України, а також враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи, доходжу висновку про розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Окрім того, представницею позивачки в позовній заяві визначено як третю особу Державну казначейську службу України, що суд розцінює як клопотання про залучення до участі у справі третьої особи.
Розглянувши клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, суд зважає на таке.
Особливості залучення третіх осіб до участі у справі визначено статтею 49 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Так, частиною 2 статті 49 КАС України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (частина 5 статті 49 КАС України).
Як свідчить зміст позовної заяви, предметом оскарження у ній визначено протиправні, на думку представниці позивачки, дії Державної судової адміністрації України та Вінницького апеляційного суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 січня 2024 року по 31 березня 2024 року включно, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу судді, в розмірі 2102 гривні.
На думку заявниці, з Державної судової адміністрації України слід стягнути на користь її довірительки недонараховані суми суддівської винагороди шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України коштів із бюджетної програми 0501150.
А оскільки безспірне списання коштів здійснюється органом казначейської служби, тому, на думку представниці позивачки, до участі у справі як третю особу необхідно залучити Державну казначейську службу України.
Водночас варто врахувати те, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі № 750/1591/18-ц та в постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц дійшла висновку про те, що статус Державної казначейської служби України як органу казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів не є підставою для залучення його до участі у справі у справі як третьої особи.
За таких обставин дійшов висновку про відсутність підстав для залучення до участі у справі третьої особи, оскільки рішення у цій справі безпосередньо не вплине на права, інтереси такої особи.
Відтак клопотання про залучення до участі у справі третьої особи задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 12, 49, 160, 161, 168, 171, 248, 257, 260, 262 КАС України,
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Вінницького апеляційного суду про визнання дій протиправними та стягнення коштів.
Розгляд справи здійснюватиметься суддею Яремчуком Костянтином Олександровичем одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Встановити відповідачам 15-денний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку статті 162 КАС України. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог частини 3 статті 162 КАС України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив в порядку статті 163 КАС України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачам 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення в порядку статті 164 КАС України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Клопотання про залучення до участі у справі третьої особи залишити без задоволення.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.
Відповідачам також надіслати копію позовної заяви з доданими до неї документами.
Повідомити учасників справи про можливість отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".
Ухвала суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович