м. Вінниця
09 квітня 2024 р. Справа № 120/15459/23
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області, головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області, головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю прийнятого відповідачем рішення щодо відмови у призначенні пенсії за віком. Зокрема, позивачка наголошує, що нею дотримано усіх законодавчих вимог для отримання вказаного виду пенсійного забезпечення.
Від головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області надійшов відзив, у якому заперечено проти задоволення позовних вимог. Зокрема наголошено, що відмовна пенсійна справа знаходиться в головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
До суду від головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшов відзив із усіма документами, що були надані позивачкою при зверненні за призначенням пенсії. Представником відповідача вказано, що за результатами актів зустрічної звірки позивачці було зараховано увесь оскаржуваний стаж.
Ознайомившись з наявними матеріалами справи, суд встановив наступне.
Позивачка 25.04.2023 року звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Розгляд заяви здійснювався головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області за принципом екстериторіальності та було винесено рішення про відмову в призначенні пенсії № 024950007490 від 17.05.2023 року.
Вказаним рішенням було встановлено, що страховий стаж позивачки склав 19 років 05 місяців 05 днів.
За результатами розгляду документів, до страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 03.08.1981: з 10.08.1994 по 01.10.1994 в племптахорадгоспі "Писарівський", оскільки номер наказу про прийняття на роботу містить виправлення; з 01.01.1992 по 28.02.1992 в дитячих яслах N? 1 на території російської федерації, так як 01.01.2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року; з 05.01.1996 в КСП "Дніпро", оскільки наказ та його дата про прийняття на роботу дописано іншим чорнилом. Крім того, не зараховано період трудової діяльності в колгоспі "Дніпро" з 20.03.1992 по 13.07.1994, так як зазначене в довідці ПІБ вказано неповністю (скорочено).
Так, сукупний стаж, що не був зарахований відповідачем вказаним рішенням склав 4 роки 7 місяців 12 днів.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивачка звернулася до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд встановив наступне.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Так, гарантування непрацездатним громадянам України права на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання, шляхом надання трудових і соціальних пенсій передбачено Законом України від 05.11.1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII).
Згідно із пунктом "а" статті 3 Закону № 1788-XII, право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема: особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Суд звертає увагу на те, що принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV).
Статтею 1 Закону № 1058-IV встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачка досягла 60 річного віку.
Страховий стаж позивачки, визначений рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, складає 19 років 05 місяців 05 днів.
Разом з тим, з матеріалів відзиву головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області слідує, що у зв'язку з надходженням актів зустрічних перевірок № 0200-1102-1/6234 від 18.07.2023, № 0200-1102-1/6235 від 18.07.2023, довідок № К-233 від 05.04.2023 та № К-231 від 05.04.2023 переглянуто страховий стаж заявниці.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області було винесено рішення про відмову у призначенні пенсії від 14.09.2023 року № 024950007490 на заміну оскаржуваного рішення про відмову у призначенні пенсії головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 17.05.2023 року № 024950007490.
Судом встановлено, що головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, шляхом прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії від
14.09.2023 року № 024950007490, зараховано увесь наявний страховий стаж позивачки, що складає 24 роки 26 днів.
Тобто, у зв'язку із прийняттям нового рішення від 14.09.2023 року на заміну рішенню від 17.05.2023 року, спір у частині зарахування страхового стажу відсутній.
Окрім того, оскаржуване рішення головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області є таким, що втратило свою чинність. Відтак, відсутні підстави для його скасування.
Разом з тим, рішення про відмову у призначенні пенсії головного управління
Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 14.09.2023 року № 024950007490 не с предметом оскарження у цій справі.
Однак, у спірних правовідносинах суд враховує правову мету звернення заявниці до суду, яка полягає у призначенні їй пенсії за віком.
З цього приводу суд зазначає, що розрахований стаж не є достатнім для призначення пенсії за віком в силу положень ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
Суд зауважує, що у випадку не згоди із рішення головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 14.09.2023 року № 024950007490, позивачка не позбавлена можливості звернутися до суду із визначенням правових підстав, що вказують на протиправність такого рішення.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відтак, підстави для розподілу судового збору відсутні.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКП НОМЕР_2 ) до головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., код ЄДРПОУ 20632802), головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Альчук Максим Петрович