про повернення позовної заяви
м. Вінниця
08 квітня 2024 р. Справа № 120/2493/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Комар Павло Анатолійович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення Виконавчого комітету Вінницької міської ради, Виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення Виконавчого комітету Вінницької міської ради, Виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою від 07.03.2023 позовну заяву залишено без руху з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду. У зв'язку із чим позивачу запропоновано у 10-ти денний термін з дня отримання копії ухвали суду подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази на підтвердження поважності причин його пропуску.
На адресу суду представником позивача адвокатом Огородніком О.М. через підсистему Електронний суд подано заяву про усунення недоліків позовної заяви у якій зазначено, що на виконання вимог суду сторона позивача надає документи для підтвердження своїх доводів у позовній заяві, а саме докази звернення до Міністерства ветеранів від 01.12.2023, Уповноваженого Верховної ради з питань захисту прав людини від 01.12.2023, Офісу Президента України від 01.12.2023 та Міського голови м.Вінниці від 01.12.2023.
Розглянувши подану позивачем до суду заяву про поновлення пропущеного строку, перевіривши доводи та аргументи зазначені позивачем, судом ухвалою від 26.03.2024 повторно позовну заяву залишено без руху та запропоновано представнику позивача подати до суду мотивовану заяву про поновлення строку звернення до суду.
На виконання вимог ухвали суду адвокат Огороднік Олег Миколайович 02.04.2024 подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви в якій просив суду поновити позивачу строк звернення до суду. Заяву обґрунтовано тим, що після отримання оскаржуваного рішення №14 від 16.05.2023 у червні 023 року позивач почав вживати усіх заходів щодо виконання рішення суду у справі №120/2464/21-а, оскільки на його думку, Комісія при наданні повторної відмови у виплаті грошової компенсації за житлове приміщення не врахувала висновків суду. У зв'язку із чим звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю у справі №120/2464/21-а. Ухвалою від 06.06.2023 відмовлено у задоволенні заяви про встановлення судового контролю. Ухвалою суду від 01.07.2023 відмовлено у задоволенні заяви про роз'яснення рішення суду.
Представник позивача також зазначив, що у зв'язку із постійними переживаннями під час судових тяжб у період з червня по грудень 2023 року щодо порушення прав позивача відбулося його погіршення здоров'я. А тому позивач вжив усіх заходів для захисту своїх прав та законних інтересів і лише при отриманні формальних відписок, вирішив повторно звернутися до суду.
Визначаючись щодо поданої представником позивача заяви про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 КАС України суддя, після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно із частинами 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Вирішальним для визначення додержання особою строків звернення до суду є встановлення часу, коли особа фактично дізналася або повинна була дізнатися про зміст оскаржуваного рішення.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Так, суд зауважує, що звернення до суду з заявами по справі №120/2466/21-а не свідчить про звернення до суду з вказаним позовом в межах встановленого строку та не вказує на поважність причин пропуску такого строку на оскарження відмови від 16.05.2023.
Також судом критично оцінено посилання представника позивача на неможливість звернення до суду із позовом у визначений процесуальним законом строк з огляду на хворобу.
Так, згідно матеріалів справи №120/2466/21-а на яку здійснює посилання адвокат усі заяви були подані адвокатом. Позов у даній справі також пред'явлено до суду адвокатом Огородніком О.М., що свідчить про наділення позивачем повноважень адвоката для захисту своїх прав та законних інтересів.
Крім того, суд зауважує, що звернення до Міністерства ветеранів, Уповноваженого Верховної ради з питань захисту прав людини, Офісу Президента України та Міського голови м.Вінниці з заявами про порушення прав та законних інтересів особи та отримання відповіді на такі листами не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав у відповідній частині вимог, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Окрім цього, суд вважає за необхідне відмітити, що позивач почав реалізовувати своє право на звернення до Міністерства ветеранів, Уповноваженого Верховної ради з питань захисту прав людини, Офісу Президента України та Міського голови м.Вінниці уже поза межами 6-ти місячного строку звернення до суду.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.
Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45).
Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач звернувся до суду з порушенням тримісячного строку звернення до суду, встановленого ч.2 ст.122 КАС України, при цьому не навів обставин, які об'єктивно перешкоджали зверненню до суду та не залежали від волі позивача.
Враховуючи викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду обставини, позивач не навів жодних обґрунтувань на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з даним позовом, а тому суд вважає їх необґрунтованими.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення Виконавчого комітету Вінницької міської ради, Виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Комар Павло Анатолійович