донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
11.10.2010 р. справа №20/223
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
за участю
представників сторін:
від позивача:Бережной Р.В., довіреність № 6/10 від 11.01.2010року
від відповідача:Непоп О.І., довіреність № 26/7 від 14.01.2010року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ
на рішення
господарського суду Донецької області
від02.09.2010року
у справі№20/223 /суддя Донець О.Є./
за позовомДочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ
до Відкритого акціонерного товариства „Краматорський металургійний завод імені Куйбишева”, м.Краматорськ
простягнення 27655874,55 грн.
Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Краматорський металургійний завод імені Куйбишева”, м.Краматорськ про стягнення 27655874,55 грн., з яких 22566342,05 -сума основного боргу за поставлений природний газ, 2260493,05 грн. -сума пені, 2089742,01грн. -сума інфляції, 739297,44 грн. -сума 3% річних./арк. справи 2-5/.
17.08.2010 року відповідач звернувся до суду із письмовою заявою про розстрочку виконання рішення, в якій посилається на важкий фінансовий стан підприємства та порушення справи про банкрутство, у зв'язку із чим просив суд розстрочити виконання рішення господарського суду Донецької області по справі № 20/223 у такому порядку: заборгованість за 2009 рік у розмірі 22566342,00 грн. починаючи з 01.01.2011 р. по 25.12.2012 р. рівними частками щомісячно по 940264,25 грн.; заборгованість за 2010 рік у розмірі 5099532,55 грн. рівними частками щомісячно по 1274883,14 грн. починаючи з 01.09.2010 р. по 31.12.2010 р. /арк. справи 97-109/
Рішенням від 02.09.2010року господарський суд Донецької області /суддя ДонецьО.Є./ позовні вимоги задовольнив частково, зменшити розмір стягуваної суми пені до 1921419,09 грн., стягнув з відповідача на користь позивача 22566342,05 грн. -суму основного боргу за поставлений природний газ, 1921419,09 грн. -суму пені, 2089742,01 грн. -суму інфляції, 739297,44 грн. -суму 3% річних, виконання рішення розстрочив, зобов'язавши відповідача сплачувати заборгованість в розмірі 27316800,59 грн. та 25500,00 грн. витрати по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у такий спосіб: до 15.10.10 р. -2278544,71 грн., до 15.11.10 р. -2278544,71 грн., до 15.12.10 р. -2278544,71 грн., до 15.01.11 р. - 2278544,71 грн., до 15.02.11 р. - 2278544,71 грн., до 15.03.11 р. - 2278544,71 грн., до 15.04.11 р. - 2278544,71 грн., до 15.05.11 р. - 2278544,71 грн., до 15.06.11 р. - 2278544,71 грн., до 15.07.11 р. - 2278544,71 грн., до 15.08.11 р. - 2278544,71 грн., до 15.09.11 р. - 2278544,78 грн./арк. справи 116-118/.
Рішення мотивоване тим, що 28 березня 2008 року між сторонами у справі укладений договір поставки природного газу № 06/08-524; позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, передав у власність відповідача природний газ, що підтверджується, наявними у матеріалах справи актами прийому -передачі природного газу; відповідач свого обов'язку з повної та своєчасної оплати отриманого природного газу у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору; позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 22566342,05 грн. -суми основного боргу за поставлений природний газ є обґрунтованими та підлягають задоволенню; позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 2089742,01 грн. -суми інфляції, 739297,44 грн. -суми 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню; під час розгляду справи відповідач звертався до господарського суду Донецької області із письмовим клопотанням про зменшення розміру суми пені на 90%; приймаючи до уваги тяжке фінансове становище відповідача, суд частково задовольняє клопотання відповідача та зменшує розмір стягуваної пені на 15%, тобто до 1921419,09 грн., скориставшись правом, наданим п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги заперечення позивача та його майнові інтереси; враховуючи, що обставини, на які посилається відповідач у клопотанні про розстрочку можуть суттєво ускладнити виконання рішення, суд, враховуючи заперечення позивача та його майнові інтереси, задовольняє клопотання відповідача, та надає відповідачеві розстрочку виконання рішення на 12 місяців. Відповідач просив суд розстрочити виконання рішення господарського суду Донецької області по справі № 20/223 у такому порядку: заборгованість за спожитий газ в 2008-2009 роках у розмірі 22566342,00 грн. розстрочити на 12 місяців починаючи з 01.10.2010 року рівними частинами щомісячно по 1880528,50 грн., а також суми додаткових вимог, суд дійшов сивновку, що виконання рішення суду слід розстрочити, зобов'язавши відповідача сплачувати заборгованість в розмірі 27316800,59 грн. та 25500,00 грн. витрати по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у такий спосіб: до 15.10.10 р. -2278544,71 грн., до 15.11.10 р. -2278544,71 грн., до 15.12.10 р. -2278544,71 грн., до 15.01.11 р. - 2278544,71 грн., до 15.02.11 р. - 2278544,71 грн., до 15.03.11 р. - 2278544,71 грн., до 15.04.11 р. - 2278544,71 грн., до 15.05.11 р. - 2278544,71 грн., до 15.06.11 р. - 2278544,71 грн., до 15.07.11 р. - 2278544,71 грн., до 15.08.11 р. - 2278544,71 грн., до 15.09.11 р. - 2278544,78 грн.
Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ у апеляційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 02.09.2010року у справі №20/223 в частині надання відповідачу розстрочки виконання рішення, в цій частині відмовити у задоволенні клопотання про розстрочку виконання рішення суду посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідачем не надано доказів, які б підтверджували обставини щоб унеможливлювали або ускладнювали виконання рішення суду або роблять його виконання неможливим; посилання боржника на важкий фінансовий стан не є винятковою обставиною у розумінні ст. 121 ГПК України; суд першої інстанції не дослідив фінансовий стан позивача.
Представник Відкритого акціонерного товариства „Краматорський металургійний завод імені Куйбишева”, м.Краматорськ вважає рішення господарського суду Донецької області від 02.09.2010року у справі №20/223 законним та обґрунтованим та просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки відносно відповідача ухвалою від 07.11.2006року порушено справу про банкрутство №27/232б, що в сукупності з важким фінансовим станом ускладнює виконання рішення суду. Крім того, сторонами виконується рішення суду, заборгованість сплачується, що підтверджується платіжними дорученнями №№1891,1931,1943,1971,1972,2007.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону України „Про судоустрій та статус суддів” та ст. 101 ГПК України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, які з'явились у судове засідання, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.03.2008 року між Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством „Краматорський металургійний завод імені В.В.Куйбишева” (Покупець) укладений договір поставки природного газу № 06/08-524./арк. справи 15-21/.
Відповідно до п.1.1 договору, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю природний газ, а Покупець зобов'язується прийняти від Постачальника та оплатити природний газ, який використовується Покупцем для технологічних та інших власних потреб, в обсязі, зазначеному в ст. 2 цього договору./редакція п.1.1 договору, яка зазначена у додатковій угоді №10 від 28.11.2008року до вказаного договору, арк. справи 38/.
Договір підписаний сторонами з протоколом узгодження розбіжностей та скріплений печатками підприємств. /арк. справи 22-25/.
Відповідно п.11.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін, поширює свою дію на відносини, що склались з 01.03.2008року та діє в частині поставки газу до 30.04.2009року включно, а в частині розрахунків за газ -до їх повного здійснення./редакція п.11.1 договору, яка зазначена у додатковій угоді №16 від 18.06.2009року до вказаного договору, арк. справи 46/.
Сторонами у справі не заперечується, що у спірний період вони знаходились у договірних взаємовідносинах на підставі договору поставки природного газу № 06/08-524 від 28.03.2008 року.
Сторонами додатковими угодами №1-№17 до вказаного договору змінювались умови договору./арк. справи 26-48/.
Як свідчать матеріали справи, позивачем у період з січня по грудень 2009року здійснювалось постачання відповідачу природного газу,що підтверджується наявними у матеріалах справи актами прийому -передачі природного газу./арк. справи 49-69/.
Дані акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.
Згідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається (ст.525 ЦК України).
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із п.6.1 договору, оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування територією України проводиться Покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку:перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу; послідуючі оплати проводяться плановими платежами, по 33% від вартості запланованих місячних обсягів, до 5-го та 15-го числа поточного місяця поставки.
Остаточний розрахунок за спожитий газ з врахуванням вартості транспортування територією України здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Матеріалами справи не підтверджується сплату заборгованості у сумі 22566342,05грн.
Оскільки матеріалами справи доведено факт поставки згідно умов договору поставки природного газу № 06/08-524 позивачем відповідачу природного газу у період з січня по грудень 2009року у означеній у актах кількості, строк оплати вартості природного газу настав, відповідач підтверджує факт поставки природного газу на підставі умов договору та факт наявності заборгованості, матеріалами справи факт оплати заборгованості не підтверджується, то суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за природний газ у сумі 22566342,05грн. підлягають задоволенню.
Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки встановлено, що позовні вимоги щодо основного боргу підлягають задоволенню, сума основного боргу визнана відповідачем, відповідно вимоги щодо стягнення з відповідача в частині стягнення індексу інфляції в сумі 2089742,01 грн. та 3% річних в сумі 739297,44 грн. також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями, згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно ст.230 Господарського кодексу України та ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися пенею.
Відповідно до п.7.1 договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з Договором та чинним законодавством України.
Пунктом 7.2 договору встановлено, що у разі невиконання Покупцем умов п.6.1 Договору Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 2260493,05 грн.
Факт прострочення виконання відповідачем свого зобов'язання в частині своєчасної оплати отриманого природного газу матеріалами справи доведений, умовами договору визначений розмір пені у разі порушення строків оплати, тому позивач мав підстави для заявлення вимоги щодо стягнення пені.
Суд першої інстанції правомірно визнав розрахунок суми пені таким, що є арифметично вірним, відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач заявив клопотання про зменшення суми заявленої до стягнення пені на 90% в зв'язку з тяжким фінансовим станом підприємства, порушенням відносно відповідача справи про банкрутство.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду зазначає, що суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку відносно задоволення клопотання відповідача частково виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій
Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
У відповідності з ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки /штрафу, пені/, яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов'язання
Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.
Зі змісту наведених норм випливає, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Судова колегія вважає, що наявні істотні виняткові обставини, з якими закон пов'язує можливість зменшення розміру пені судом.
Судова колегія вказує, що суд першої інстанції, задовольняючи клопотання відповідача частково, а саме, зменшуючи розмір стягуваної пені на 15%, тобто до 1921419,09 грн., прийняв до уваги також і фінансовий стан позивача у справі.
17.08.2010 року відповідач звернувся до суду із письмовою заявою про розстрочку виконання рішення, в якій просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Донецької області по справі № 20/223 у такому порядку: заборгованість за 2009 рік у розмірі 22566342,00 грн. починаючи з 01.01.2011 р. по 25.12.2012 р. рівними частками щомісячно по 940264,25 грн.; заборгованість за 2010 рік у розмірі 5099532,55 грн. рівними частками щомісячно по 1274883,14 грн. починаючи з 01.09.2010 р. по 31.12.2010 р. У вказаній заяві відповідач посилається на важкий фінансовий стан підприємства та порушення справи про банкрутство відносно відповідача./арк. справи 97-98/.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції вказану заяву задовольнив, виконання рішення суду розстрочив, зобов'язавши відповідача сплачувати заборгованість в розмірі 27316800,59 грн. та 25500,00 грн. витрати по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у такий спосіб: до 15.10.10 р. -2278544,71 грн., до 15.11.10 р. -2278544,71 грн., до 15.12.10 р. -2278544,71 грн., до 15.01.11 р. - 2278544,71 грн., до 15.02.11 р. - 2278544,71 грн., до 15.03.11 р. - 2278544,71 грн., до 15.04.11 р. - 2278544,71 грн., до 15.05.11 р. - 2278544,71 грн., до 15.06.11 р. - 2278544,71 грн., до 15.07.11 р. - 2278544,71 грн., до 15.08.11 р. - 2278544,71 грн., до 15.09.11 р. - 2278544,78 грн.
Предмет апеляційного оскарження -застосування судом розстрочки виконання рішення суду.
Відповідно до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд приймаючі рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Розстрочка виконання рішення може надаватися лише в тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторони з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк.
Підставою для розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).
Відповідач в обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення посилається на важкий фінансовий стан підприємства та порушення справи про банкрутство відносно відповідача.
У підтвердження фактів викладених у заяві відповідач надав ухвалу господарського суду Донецької області від 07.11.2006року у справі №27/232б про порушення справи про банкрутство відповідача; ухвалу господарського суду Донецької області від 10.08.2010року у справі №27/232б, яка свідчить, що справа про банкрутство відносно відповідача знаходиться на стадії розпорядження майном боржника; довідку щодо кредиторської заборгованості відповідача./арк. справи 99-109/.
Виходячи з викладеного, оскільки Відкрите акціонерне товариство „Краматорський металургійний завод імені Куйбишева”, м.Краматорськ знаходиться в скрутному фінансовому стані, відсутність у останнього необхідних грошових коштів унеможливлює одноразово сплатити суму боргу, судова колегія зазначає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що обставини, на які посилається відповідач, є такими, що ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим його виконання.
Приймаючи до уваги матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, суд першої інстанції мав підстави для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення.
Доводи скаржника судовою колегією не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним.
З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області по даній справі відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд
Рішення господарського суду Донецької області від 02.09.2010року у справі №20/223 залишити без змін, апеляційну скаргу Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ -без задоволення.
Головуючий
Судді:
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС