м. Вінниця
09 квітня 2024 р. Справа № 120/656/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що 29 грудня 2023 року надіслав на офіційну електронну адресу Департаменту гуманітарної політики Вінницької обласної військової адміністрації запит на інформацію, який зареєстровано 29 грудня 2023 року.
У відповідь на такий запит Департамент гуманітарної політики Вінницької обласної військової адміністрації повідомив позивача про те, що його запит надіслано за належністю до Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області.
Проте, як зазначає позивач, станом на 18 січня 2024 року він не отримав відповіді від відповідача на його запит.
За таких обставин ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом та просить визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання відповіді його запит та зобов'язати Кузьминецький професійний аграрний ліцей Вінницької області надати відповідь та повну інформацію на його запит від 29 грудня 2023 року.
Ухвалою від 23 січня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору, а також про залучення до участі у справі третьої особи.
04 березня 2024 року від Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що на адресу відповідача від Департаменту гуманітарної політики Вінницької обласної військової адміністрації надійшов лист 03 січня 2024 року вих. № 01.04.1-71. До такого листа долучено запит на інформацію ОСОБА_1 від 29 грудня 2023 року. При цьому відповідач стверджує, що відповідь на такий запит була надана ОСОБА_1 , про що свідчить долучена до відзиву копія листа Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області від 30 січня 2024 року, що зареєстрований у приймальні навчального закладу в журналі вихідної документації за № 368. За таких обставин, на думку відповідача, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
29 грудня 2023 року ОСОБА_1 надіслав на офіційну електронну адресу Департаменту гуманітарної політики Вінницької обласної військової адміністрації запит, в якому просив надати інформацію про зарплату кожного працівника: ставку або оклад, надбавку за ранг, надбавку за вислугу років, доплату за науковий ступінь та звання, доплату за роботу в нічний час, доплату за додаткову роботу, доплату за почесне звання, доплату за знання та використання іноземної мови, доплату за престижність праці, доплату за складність і напруженість у роботі, доплату за ранг, доплату за виконання особливо важливої роботи, доплату за вислугу років, розмір інших надбавок та доплат (з розшифровкою по кожному виду надбавок та доплат), виплати, пов'язані із відрядженнями, розміри премій (з розшифровкою по кожному виду премії), розміри матеріальної допомоги (з розшифровкою по кожному виду матеріальної допомоги), розмір відпускних, розміри всіх утримань (з розшифровкою по кожному виду утримань), загальну нараховану суму коштів і суму до сплати окремо по кожному виду виплат, нарахувань та відрахувань.
При цьому відповідь на вказаний запит ОСОБА_1 просив надати в паперовій формі шляхом надсилання поштою.
Проте, як зазначає позивач, станом на 18 січня 2024 року він не отримав відповіді та інформацію на зазначений вище запит, незважаючи на те, що до відзиву відповідач долучив копію листа-відповіді від 30 січня 2024 року вих. № 368 на такий звапит.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд враховує наступне.
Відповідно до частин другої та третьої статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Статтею 5 Закону України "Про інформацію" від 02 жовтня 1996 року № 2657-XII (далі - Закон № 2657-XII) визначено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Частиною другою статті 7 Закону N 2657-XII установлено, що ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
Таким чином, наведені вище приписи гарантують право особи вибирати на власний розсуд форму копій документів, які вона запитує, як і джерела отримання цієї інформації.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Положеннями частини четвертої статті 13 зазначеного Закону передбачено, що усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Згідно зі статтею 5 Закону N 2939-VI доступ до інформації забезпечується в тому числі й шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Згідно з частинами першою, другою статті 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. А як зазначено в частині третій статті 19 Закону № 2939-VI запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Поняття розпорядників інформації визначається в статті 13 Закону № 2939-VI.
Так, за пунктами 2, 3 частини першої згаданої статті розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:
- юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
- особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків.
Так, Кузьминецький професійний аграрний ліцей Вінницької області є закладом професійної (професійно-технічної) освіти державної форми власності, який фінансується з державного бюджету та надає освітні послуги.
Відтак відповідач відноситься до розпорядників публічної інформації в розумінні положень статті 13 Закону № 2939-VI стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів та інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків.
Згідно з положеннями статті 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Частиною першою статті 22 Закону № 2939-VI передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Частиною другою цієї статті встановлено, що відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Згідно з частинами третьої та четвертої статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.
Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі (частина 5 статті 22 Закону № 2939-VI).
Згідно з частинами першою та другою статті 23 Закону № 2939-VI рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Отже, аналіз наведених вище положень дає підстави стверджувати, що кожна особа має право скористатися своїм правом на подання інформаційного запиту у встановленому законодавством порядку, якому кореспондує обов'язок розпорядника інформації надати на нього відповідь.
При цьому незалежно від результатів розгляду запиту про надання інформації (його задоволення чи відмова в задоволенні, відстрочка в задоволенні, перенаправлення належному розпоряднику, тощо) такий суб'єкт зобов'язаний проінформувати про це заявника.
В ході судового розгляду встановлено, що 29 грудня 2023 року позивач звернувся із запитом на інформацію до Департаменту гуманітарної політики Вінницької обласної військової адміністрації. Проте такий запит на підставі частини 3 статті 22 Закону № 2939-VI скеровано належному розпоряднику інформації, тобто Кузьминецькому професійному аграрному ліцею Вінницької області, одночасно повідомивши про це запитувача.
При цьому, як стверджує відповідач, ним розглянуто запит ОСОБА_1 та листом вих. № 368 від 30 січня 2024 року надано запитувану позивачем інформацію.
Проте жодних доказів повідомлення позивача про результати розгляду його запиту від 29 грудня 2023 року матеріали справи не містять.
З цього приводу слід зауважити, що відповідно до пункту 1 глави 7 розділу ІІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, вихідні документи надсилаються адресатам з використанням засобів поштового зв'язку, електрозв'язку, а також доставляються кур'єрською, фельд'єгерською службами.
Опрацювання документів для відправлення поштовим зв'язком здійснюється службою діловодства установи відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270.
У постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 802/211/16-а, від 06 вересня 2019 року у справі № 128/4752/15-а, від 25 червня 2020 року у справі № 802/1442/15-а, від 26 лютого 2021 року у справі № 520/421/20 викладено правову позицію, відповідно до якої належними і допустимими доказами відправлення відповіді є список згрупованих поштових відправлень із відміткою працівника зв'язку про його прийняття (пункт 66 Правил № 270), опис вкладення у цінний лист, зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення, докази направлення електронною поштою або розписка про отримання у разі вручення заявнику особисто.
Водночас відповідачем на підтвердження правомірності своїх дій не надано жодних доказів, які б могли свідчити про виконання обов'язку щодо належного направлення заявнику відповіді на його запит.
Окрім того, слід звернути увагу на те, що у постановах від 06 вересня 2019 року у справі № 128/4752/15-а та від 26 лютого 2021 року у справі № 520/421/20 Верховний Суд звертав увагу на те, що реєстрація відповіді на звернення чи скаргу як вихідного документа у журналі реєстрації вихідної документації розпорядника інформації і присвоєння за фактом реєстрації вихідного номера не є моментом завершення перебігу строку на надання відповіді, визначеного законом.
Відтак присвоєння Кузьминецьким професійним аграрним ліцеєм Вінницької області листу від 30 січня 2024 року вихідного № 368 не свідчить про доведення змісту відповіді ОСОБА_1 , а тому не може вважатися виконанням обов'язку щодо повідомлення запитувача про результати розгляду його запиту.
Відтак суд дійшов висновку про недотримання Кузьминецьким професійним аграрним ліцеєм Вінницької області встановленого законодавством порядку та строку розгляду запиту позивача від 29 грудня 2023 року, що свідчить про його протиправну бездіяльність.
З огляду на визнання судом протиправної бездіяльності відповідача також слід зобов'язати його надати відповідь на запит ОСОБА_1 від 29 грудня 2023 року.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, виходячи з предмету даного спору та характеру спірних правовідносин, саме відповідач повинен переконати суд в правомірності своєї поведінки та дотриманні ним положень Закону № 2939-VI щодо розгляду запиту позивача.
Натомість, як свідчать матеріали справи, жодних доказів на спростування доводів позивача відповідач не надав. Тобто свого процесуального обов'язку в доказуванні правомірності власних дій/бездіяльності не виконав.
Щодо способу надання відповіді на запит позивача, то суд звертав увагу на те, що законодавством визначені альтернативні способи повідомлення запитувача про розгляд його запиту шляхом направлення відповіді зокрема шляхом направлення електронною поштою або вручення особисто під розписку, а суд не вправі визначати належний спосіб доставлення до позивача запитуваної ним інформації.
Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд доходить висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог.
Окрім того, за результатами вирішення справи позивач наголошує на необхідності звернення до негайного виконання рішення суду.
Так, відповідно до частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи є підстави допустити негайне виконання рішення.
Про судові рішення, які виконуються негайного, йдеться у статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про:
1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць;
2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць;
3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби;
4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності;
5) уточнення списку виборців;
6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань;
7) накладення арешту на активи, що пов'язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них.
Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1-4 частини першої статті 283 цього Кодексу.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
Отже, аналіз наведених вище положень свідчить про те, що, окрім інших випадків, негайно також виконуються рішення суду у справах щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо розгляду звернення або бездіяльність розпорядника інформації щодо розгляду запиту на інформацію.
Оскільки за результатами розгляду цієї справи суд вирішив зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 надати відповідь на запит ОСОБА_1 від 29 грудня 2023 року, тому з урахуванням приписів статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України таке судове рішення слід допустити до негайного виконання в частині вимоги зобов'язального характеру.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов'язаних з розглядом справи, не встановлено, тому питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 134, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області щодо ненадання відповіді на запит ОСОБА_1 від 29 грудня 2023 року.
Зобов'язати Кузьминецький професійний аграрний ліцей Вінницької області надати відповідь на запит ОСОБА_1 від 29 грудня 2023 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду в частині зобов'язання Кузьминецький професійний аграрний ліцей Вінницької області надати відповідь на запит ОСОБА_1 від 29 грудня 2023 року допустити до негайного виконання.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )
Відповідач: Кузьминецький професійний аграрний ліцей Вінницької області (місцезнаходження: 23040, Вінницька обл., Жмеринський р-н, с. Кузьминці, вул. Студентська, буд. 30; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 02539743)
Рішення суду в повному обсязі складено 09.04.2024
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович