09 квітня 2024 р. Справа № 120/3037/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
12.03.2024 поштою до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Позовні вимоги обґрунтовуються протиправністю дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати позивачу основного розміру пенсії виходячи з 78% відповідних сум грошового забезпечення, за рахунок врахування 10% при звільненні як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1.
Ухвалою суду від 18.03.2024 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
25.03.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.
Відповідач зазначає, що позивач з 01.01.2007 перебуває на обліку в Головному управлінні та його вислуга становить 26 років. Позивача було звільнено у запас та розмір його пенсії складав 78% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням збільшення на 10% за участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідач зауважує, що з 01.01.2008 здійснено перерахунок пенсії позивача відповідно до постанови КМУ "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу". Відтак під час перерахунку розмір пенсії позивача склав 68% відповідних сум грошового забезпечення. Крім того, відповідно до Закону № 3591-IV з 29.04.2006 збільшення розмірів пенсії за вислугу років для осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби не передбачено.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Розмір пенсії позивача під час її призначення становив 78% відповідних сум грошового забезпечення (з урахуванням збільшення на 10% за участь у ліквідації наслідків аварії на ЧЕАС). Вислуга років позивача - 26 років.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12.06.2023 у справі № 120/4272/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок з 01.12.2019 та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення № 6280, що видана Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області" 09.03.2023, врахувавши при цьому раніше виплачені суми пенсії.
Як зазначає позивач, при здійсненні перерахунку на виконання вимог вищезазначеного рішення суду відповідачем не враховано 10% відповідних сум грошового забезпечення як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС.
07.02.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо здійснення перерахунку його пенсії виходячи із 78% відповідних сум грошового забезпечення, а саме за рахунок 10% за звільнення зі служби як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії.
Листом від 21.02.2024 за № 2608-2059/Р-02/8-0200/24 відповідач відмовив позивачу у здійсненні відповідного перерахунку, оскільки з 29.04.2006 збільшення розмірів пенсії за вислугу років для осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби не передбачено.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії виходячи з розміру 78% сум грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон № 2262-ХІІ.
Стаття 13 Закону № 2262-ХІІ, у редакції чинній на час призначення пенсії позивачу, передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт а статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт б статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах а і б цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Надалі, Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців" від 04 квітня 2006 року за № 3591-IV, внесено зміни у положення статті 13 Закону № 2262-ХІІ та пункти "б" і "в" частини першої викладено в такій редакції:
"б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" (пункт "в" статті 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43)".
Тобто вказаними змінами виключено збільшення на 10% відповідних сум грошового забезпечення особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорій 1..
Статтею 63 Закону № 2262-ХІІ визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій. Згідно з цією статтею (у редакції на момент перерахунку пенсії позивача) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.
Таким чином, обов'язковою підставою для здійснення перерахунку пенсії є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за згаданим вище Законом.
07.07.2007 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою внесено зміни до грошового забезпечення. Вказана постанова набрала чинності з 01.01.2008.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що з 01.01.2008 у відповідача виник обов'язок здійснити перерахунок пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ. Однак підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм статті 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції, чинній на момент такого перерахунку, які застосовуються саме при призначенні пенсії, були відсутні.
Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону № 2262-ХІІ уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Аналогічний правовий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 10.02.2021 у справі № 0940/2217/18.
Суд зазначає, що стаття 13 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до статті 63 Закону № 2262-XII як Законом від 04.04.2006 за № 3591-IV (яким було виключено 10% збільшення пенсії учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії), так і іншими Законами у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Отже, системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом від 04.04.2006 за № 3591-IV зміни до статті 13 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII щодо розміру пенсії у відсотках, як і наступні зміни до цієї статті щодо відсоткового значення розміру пенсії, які внесені Законом від 08.07.2011 № 3668-VI та Законом від 27.03.2014 № 1166-VII стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2019 за результатами розгляду зразкової адміністративної справи № 240/5401/18, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019, та яке суд враховує при розгляді цієї справи.
З гляду на викладене суд доходить висновку, що оскільки на момент призначення позивачу пенсії за вислугу років її розмір був визначений виходячи із 78% від сум грошового забезпечення з урахуванням 10% як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, то застосування відповідачем при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2008 та при її подальших перерахунках статті 13 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII, яка регулює призначення пенсій, до правовідносин із перерахунку пенсії позивачу, та виключення у зв'язку із цим 10% (учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії) збільшення відсоткового значення розміру пенсії позивача, набуте ним на момент призначення такої пенсії, - є протиправним.
Відтак вимога позивача що здійснення перерахунку його пенсії з 01.12.2019 з урахуванню додаткових 10% сум грошового забезпечення, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, підлягає задоволенню.
Разом з тим суд вважає передчасними вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача провести перерахунок його пенсії без обмеження максимальним розміром.
Суд зауважує, що ключовим правовим питанням, щодо якого виник спір у цій справі, є право позивача на перерахунок пенсії виходячи з 78% відповідних сум грошового забезпечення за рахунок врахування 10% як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії.
Відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку пенсії позивача на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити, як передчасних.
Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а згідно з вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що адміністративний позов належить задовольнити частково, обравши при цьому правильний і ефективний спосіб захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах, незалежно від того формулювання позовних вимог, що наведене у позовній заяві.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат пов'язаних з розглядом справи не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі не вирішується.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні з 01.12.2019 перерахунку та виплати пенсії виходячи із відсоткового значення розміру пенсії 78% від відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 01.12.2019 здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію, виходячи із відсоткового значення розміру пенсії 78% від відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
1) позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 );
2) відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005).
Повне рішення суду складено 09.04.2024.
Суддя Сало Павло Ігорович