вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи 375/693/23 Апеляційне провадження №33/824/1808/2024Головуючий у суді першої інстанції - Штифорук О.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
08 квітня 2024 року Київський апеляційний суд у складі судді Оніщука М.І.,розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Заліського Богдана Сергійовича на постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 21 лютого 2024 року про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 21.02.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Згідно з указаною постановою 08.04.2023 о 19 год. 40 хв. ОСОБА_1 по вул. Армійській в смт. Рокитне, Білоцерківського району, Київської області, керував автомобілем «Volkswagen Jetta», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з постановою суду захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що працівники поліції безпідставно зупинили транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , та у подальшому, не вказавши ознак наркотичного сп'яніння, зазначили: "так як ви керували даним транспортним засобом, пропоную пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в Рокитнянській БЛ".
У подальшому працівник поліції знову запитав, чи буде ОСОБА_1 проходити огляд чи відмовляється, з чого ОСОБА_1 зробив висновок, що має право відмовитися від проходження, хоча в цей час фактично переживав за факт виявлення в нього незаконного зберігання наркотичного засобу - амфетаміну. При цьому, він наркотики до того ще не вживав, збирався вжити пізніше вдома.
Також, апелянт зазначає, що у порушення вимог п.п. 6, 7 Розділу І Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" не пропонував водієві пройти огляд на стан сп'яніння на місці та відразу запропонував поїхати до ОСОБА_2 .
Стосовно письмового направлення водія на огляд з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння та Акту огляду та затримання транспортного засобу від 08.04.2023 року апелянт зазначає, що вказані документи є недопустимими доказами, оскільки вони водієві не пред'являлися, до протоколу про адміністративне правопорушення, що розглядається, як додаток не вписане, складені були без участі ОСОБА_1 .
Крім того, апелянт зазначає, що наявний у матеріалах справи відеозапис також є недопустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки відеозапис виконаний поліцейськими з порушеннями Інструкції, затвердженої наказом МВС № 1026, в частині завершення запису до закінчення моменту документування інкримінованого правопорушення, тобто до завершення спеціальної поліцейської операції.
ОСОБА_1 та його захисник Заліський Б.С. повторно не з'явились у судове засідання, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
05.04.2024 року до суду надійшло клопотання захисника Заліського Б.С. про відкладення розгляду справи у зв'язку з його участю в іншому судовому процесі.
У відповідності до ч. 7 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Відтак, враховуючи повторну неявку ОСОБА_1 та його захисника Заліського Б.С. у судове засідання, суд апеляційної інстанції, визнав за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та її захисника.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з матеріалів справи та змісту оскаржуваної постанови, висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтується на даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 231555 від 08.04.2023; направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.04.2023; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 08.04.2023; акті огляду та затримання транспорту від 08.04.2023; відеозаписі, зафіксованому на нагрудну камеру працівників поліції.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 08.04.2023 о 19 год. 40 хв. в смт. Рокитне по вул. Армійська водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "Volkswagen Jetta", д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя. Від проходження огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п.ж 2.5 ПДР. Від керування транспортного засобу відсторонений.
Зі змісту протоколу вбачається, що працівники поліції ознайомили ОСОБА_1 з протоколом, який останній підписав, виклавши свої пояснення по суті порушення на окремому аркуші.
При цьому, жодних пояснень щодо порушення порядкувиявлення чи проведення огляду на стан сп'яніння чи незгоди зі складеним протоколом ОСОБА_1 надано не було.
Крім того, відомості про те, що ОСОБА_1 оскаржував у встановленому законом порядку дії працівників поліції за фактом складання протоколу, у справі відсутні.
У свою чергу, як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається зі змісту запису нагрудних відеокамер працівників поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 у зв'язку з наявністю ознак наркотичного сп'яніння, працівники поліції запропонували пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у лікаря-нарколога в установленому законом порядку. Пропозиція про проходження огляду на стан сп'яніння працівниками поліції була озвучена неодноразово, але ОСОБА_1 постійно відмовлявся від проходження такого огляду.
Більш того, доводи апеляційної скарги в частині, що працівники поліції у порушення вимог Інструкції не запропонували пройти огляд на місці за допомогою спеціального технічного приладу, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки стан наркотичного сп'яніння встановлюється лише у медичному закладі лікарем-наркологом.
Також, апеляційний суд критично ставиться до тверджень апелянта щодо того, що працівники поліції не вказали ОСОБА_1 на виявлені у нього ознаки наркотичного сп'яніння, оскільки на відеозаписі о 19:30:37, тобто з 0:02:26 секунд відеозапису, поліцейський чітко назвав ознаку наркотичного сп'яніння, а саме:"зіниці не реагують на світло". Вказане зафіксоване і у протоколі про адміністративне правопорушення, а будь-яких доказів, що спростовують дані, які містяться в протоколі, апелянт суду не надав.
Крім того, зі змісту відеозапису вбачається, що о 19:33:24 працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про те, що: "Доступ до Вашого транспортного засобу обмежено", що свідчить про те, що поліцейський не надав дозволу на керування транспортним засобом ОСОБА_1 . В матеріалах справи також наявний акт огляду та затримання транспорту від 08.04.2023, що також свідчить про заборону керування транспортним засобом та відсторонення, що, в свою чергу, спростовує доводи апелянта про зворотнє.
Посилання апелянта на те, що вказаний відеозапис є неналежним доказом у даній справі через порушення поліцейськими Інструкції, затвердженої наказом МВС № 1026, в частині завершення запису до закінчення моменту документування інкримінованого правопорушення, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, адже, як вірно встановлено судом першої інстанції, фіксація події не була завершена, оскільки на місце вчинення прибула слідчо-оперативна група та інші поліцейські, які були задіяні до вилучення наркотичних речовин, а саме: амфетаміну, який був наявний у ОСОБА_1 , а відповідно запис даної події продовжував фіксуватися.
Водночас, оскільки зміст запису нагрудних відеокамер працівників поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, доводить факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду у встановленому законом порядку, долучений до матеріалів справи відеозапис з нагрудної камери працівника поліції є належним та допустимим доказом у даній справі, оскільки на даному відеозаписі об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.
При цьому апеляційний суд звертає увагу, що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння незалежно від факту перебування особи у такому стані.
Наведені докази у своїй сукупності спростовують доводи апеляційної скарги та вказують на порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, а отже і на факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Посилання апелянта на те, що направлення на огляд та акт огляду на сп'яніння складалися без участі водія, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними та такими, що не підтверджуються жодними доказами.
Натомість, як вірно зазначив суд першої інстанції в оскаржуваній постанові, несуттєві неточності у часі складання процесуальних документів, за відсутності інших порушень, які могли б призвести до недопустимості таких доказів не можуть слугувати підставою для закриття провадження у справі.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції вимог закону при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП та накладенні на нього стягнення.
Таким чином, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її скасування суд апеляційної інстанції не вбачає, у зв'язку з чим доходить висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови - без змін.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Заліського Богдана Сергійовича - залишити без задоволення.
Постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 21 лютого 2024 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя М.І. Оніщук